Донецько-Криворізька Радянська Республіка: історико-політичний аспект - Автореферат

Актуальність наукового дослідження обумовлена гострою потребою фундаментальної розробки історичних аспектів проблеми відродження української державності (1917-1921 рр.), коли Лютнева та Жовтнева революції в Росії, швидкоплинність політичних процесів в Україні, втручання в її внутрішні справи російських більшовиків дали могутній імпульс до бурхливого зростання в країні сепаратистських тенденцій, створення на українській території різних маріонеткових режимів, розчленування держави на «окремі республіки», підпорядковані російському центру. Тобто відсутня фактично узагальнююча наукова робота, яка дала б всебічне, цілісне уявлення про увесь причинно-наслідковий блок історії ДКРР на тлі спроб дезінтеграції України, вчинених більшовиками наприкінці 1917 - на початку 1918 рр. за підтримки їх місцевих прихильників. Це буде сприяти визначенню дійсного характеру подій, що передували революції, ходу самого революційного процесу, участі в ньому партій, організацій, окремих осіб - героїв і антигероїв тих буремних часів. Творче використання досвіду власного минулого допоможе уникнути помилок у створенні сучасних органів влади, формуванні їх толерантних, партнерських взаємин з суспільством, а врахування історичних уроків сприятиме виробленню та послідовному здійсненню адекватної, гранично збалансованої і, головне, зрозумілої для всіх політики. «Завжди були і тепер залишаються західними кордонами нашої Республіки… західні кордони Харківської і Катеринославської губ., включаючи залізорудну частину Криворіжжя Херсонської губернії і повіти Таврійської губернії до перешийка…, Азовське море до Таганрога і кордони вугільних радянських округів Донської області по лінії зал. дороги Ростов-Воронеж до станції Ліхая, західні кордони Воронезької і південні кордони Курської губ.» Хоча кордони визначені досить чітко, в реальному житті їх делімітація та демаркація проведена не була і таких суворо окреслених кордонів республіка не мала.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» проаналізовано стан вивчення теми попередниками, охарактеризовано структуру джерельної бази та розкрито методологічні основи роботи. Зясовано, що в історіографії створення та існування Донецько-Криворізької радянської республіки, яка є невідємною складовою загального історіографічного періоду процесу відродження української державності (1917-1921 рр.), виділяються три основні етапи: 1) з моменту виникнення ДКРР до середини 1930-х років; 2) з середини 1950-х до кінця 1980-х років; 3) історіографія доби української незалежності (з початку 1990-х рр.). Інша група авторів з числа безпосередніх учасників тих подій, навпаки, пояснювали створення Донецько-Криворізької радянської республіки обставинами крайньої необхідності. Багато істориків взагалі вважали створення Донецько-Криворізької республіки серйозною помилкою в радянському будівництві. Причому написана вона була в той час, коли тематика «радянського сепаратизму» була фактично закритою для дослідників.Аграрний курс регіональної влади був спрямований на упровадження позаекономічних важелів управління сільським господарством, навязування колективних форм його організації, класової податкової політики, штучне соціально-економічне розшарування села, примусове вилучення продовольчих ресурсів у селян. Основними складниками діяльності уряду республіки в даному напрямку були консолідація селян регіону навколо більшовицької аграрної програми, встановлення контролю над Радами селянських депутатів, конфіскація поміщицьких маєтків та націоналізація земель, налагодження системи хлібозаготівель, реквізиції, а по відношенню до незгодних з новою політикою - репресії. Однак, в цілому уряд ДКРР, членами якого були здебільшого представники робітничого класу, дещо прохолодно ставився до співпраці з селянством регіону, не розуміючи вповні його нагальних потреб, а посада наркома землеробства в уряді республіки так і залишилась вакантною упродовж всього часу її існування. За короткий період існування республіки, незважаючи на величезні труднощі, була проведена значна робота в цьому напрямку, зокрема, ліквідована стара і розпочато створення нової системи освіти, відкрито доступ населення регіону до нетлінних скарбів духовності та культури. Розуміючи, що озброєні формування радянського Півдня України арміями були тільки за назвою і довго тримати оборону краю були просто неспроможні, більшовицькі вожді РСФРР рекомендували регіональному керівництву організувати евакуацію людських і матеріальних цінностей басейну до радянської Росії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ