Репресивні заходи проти тих, хто намагався чинити опір єдиної правлячої компартії риса комуністично-радянського авторитарного режиму, встановленого російськими більшовиками. Основні заходи з морального покарання колгоспів у Донбасі 1932-1933 роках.
Подеколи можна почути й вислови, що на Донбасі як в промисловому районі СРСР Голодомору не було, отже, нема підстав говорити і про донецькі «чорні дошки». На сучасній території Донбасу та прилеглих землях існували Артемівська округа з Артемівським, Гришинським, Єнакіївським, Залізнянським, Костянтинівським, Краматорським, Лиманським, Лисичанським, Новоекономицьким, Олександрівським, Петровським, Попаснянським, Словянським районами; Луганська округа з Алчевським, Дмитрівським, Кадіївським, Камянобрідським, Краснолуцьким, Новосвітлівським, Петропавлівським, Ровеньківським, Словяносербським, Сорокинським, Станично-Луганським, Успренським районами; Маріупольська округа з Андріївським, Бердянським, Берестівським, Люксембурзьким, Мангуським, Микільським, Новомиколаївським, Сартанським, Старокаранським, Старокерменчицьким, Стрітен-ським, Царевокостянтинівським, Первомайським районами; Сталінська округа з Авдіївським, Амвросіївським, Андріївським, Великоянисольським, Дмитрівським, Марївським, Павлівським, Селидівським, Стильським (Старобешевським), Чистяківським райнами; Старобільська округа з Біловодським, Білокуракинським, Білолуцьким, Марківським, Міловським, Містянським, Новоайдарським, Новоастраханським, Олександрівським, Осиківським, Старобільським районами. Треба зазначити, що «чорні дошки», «чорні списки», як і більшість форм репресій проти класів та станових груп, усього населення, не були винаходом більшовиків. Тому не виявилося «зайвих» робітників, котрих можна було б звідти взяти як чергових «тисячників» на організацію засівкам-панії на селі, де б вони, своєю чергою, запроваджували «чорні дошки» для «селян-саботажників». Є всі підстави вважати також, що на українських селах та колгоспах, що потрапили на «чорну дошку» впродовж 1932 р., випробувалися ті методи колективних репресій, яких уже з січня 1933 р. було поширено по всій УСРР, а згодом - на більшості інших регіонів СРСР - від Білорусі до Далекого Сходу.З тих територій 12 міськрад і 23 районів, які в 1932 р. складали Донецьку область, занесення на «чорну дошку» зафіксовано для 6 міськрад та 12 районів, тобто половини з усіх адміністративних одиниць області. Якщо в Троїцькому районі такими було визначено 14 обєктів, у Біловодськом - 12, у Кадіївській міськраді - 10, то в інших адміністративних одиницях - від одного до чотирьох. Справа полягає в елементарній відсутності потрібних архівних документів чи матеріалів тогочасної преси. Усі наведені факти свідчать про те, що режим «чорної дошки» став трагічною реалією й невідємною складовою Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Масштаби і жорстокість упровадження в життя компартійних настанов із застосування такого режиму, попри ще неповну джерельну базу, дозволяють говорити, що метою запровадження режиму «чорної дошки» на території УСРР ставало не просто «підстьобування» селян до виконання нереальних планів.
Вывод
репресивний радянський більшовик донбас
Закономірне питання - чи є інформація про «чорнодощечні» колгоспи, села, сільради, оприлюднена в цій брошурі, вичерпною? Очевидно - ні, адже з наведеного в додатку списку видно, що у переліку фігурують далеко не всі райони Донбасу. З тих територій 12 міськрад і 23 районів, які в 1932 р. складали Донецьку область, занесення на «чорну дошку» зафіксовано для 6 міськрад та 12 районів, тобто половини з усіх адміністративних одиниць області. Репрезентація окремих обєктів «чорної дошки» за адміністративними одиницями є неспівмірною. Якщо в Троїцькому районі такими було визначено 14 обєктів, у Біловодськом - 12, у Кадіївській міськраді - 10, то в інших адміністративних одиницях - від одного до чотирьох. Справа полягає в елементарній відсутності потрібних архівних документів чи матеріалів тогочасної преси. Вони або не збереглися в силу різних обставин, або ще не виявлені в існуючих архівосховищах. Тому відновлення повного списку обєктів режиму «чорної дошки» на Донбасі - справа майбутнього, кропіткої й наполегливої праці дослідників.
Усі наведені факти свідчать про те, що режим «чорної дошки» став трагічною реалією й невідємною складовою Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Не існувало жодної області, яку б оминуло це рукотворне лихо. І сільські мешканці Донбасу на цьому тлі не стали винятком. Можна хіба говорити про відносно менший відсоток «чорнодощечних» сільрад, сіл, колгоспів, але їхня кількість все рівно була значною.
Масштаби і жорстокість упровадження в життя компартійних настанов із застосування такого режиму, попри ще неповну джерельну базу, дозволяють говорити, що метою запровадження режиму «чорної дошки» на території УСРР ставало не просто «підстьобування» селян до виконання нереальних планів. Наслідки таких репресій свідчать, що найголовнішим завданням такого режиму насправді було остаточне упокорення мешканців українського села шляхом реквізиції всього продовольства, заборони торгівлі, накладання штрафів, вивезення й ліквідації активної їх частини тощо.
Велика увага приділялася також заходам морального нищення селян, розірвання традиційних родинних, сусідських звязків, засобів взаємодопомоги, що існували здавна. Поступово розширюючи сферу дій режиму «чорної дошки», комуністично-радянська влада у 1933 р. перейшла до його використання проти працівників радгоспів, МТС, а також інших загонів населення, іноді напряму не повязаних з сільським господарством.
Список литературы
1. Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947. Злочини проти народу. - Дрогобич,: Вид. фірма «Відродження», 2008. - 273с.
2. Голодомор 1932-1933 років в Україні: док. і мат-ли / Упорядн. Р.Я. Пиріг. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. - 1128с.
3. Голодомор 1932-1933 років в Україні: злочин влади, трагедія народу: док. і мат-ли / Кер. кол. упорядн. В.С. Лозицький. - К.: Генеза, 2008. - 504с.
4. Голодомор на Луганщині 1932-1933 рр. / Автори-упорядн. М. Старовойтов, В. Михайличенко. - К.: ВД «Стилос», 2008. - 288с.
5. Ивницкий Н.А. Репрессивная политика советской власти в деревне (1928-1933 гг.) / РАН. Ин-т рос. истории, Университет г. Торонто (Канада). - М., 2000. - 350с.
6. Кульчицький С. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. - К.: «Наш час», 2008. - 424с.
7. Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка. - К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
