Домінування і підпорядкування як невід’ємні сторони людського спілкування. З’ясування психологічного змісту позицій узалежнення, підкорення, підлеглості. Конкретний аналіз політичної діяльності різних соціальних груп, вивчення політичних партій і рухів.
При низкой оригинальности работы "Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Будь-які владно-підвладні стосунки мають сенс лише тоді, коли охоплюють щонайменше дві сторони: одну, яка владує, домінує, і другу, яка є обєктом такого домінування, владування. Навіть коли йдеться про поведінку окремого автономного субєкта, дуже опосередковано повязану з певним соціальним контекстом, то й у цьому випадку його позиція може бути охарактеризована за ознаками домінування - підпорядкування: відповідно інший - підпорядкований або домінантний - субєкт може бути присутній опосередковано, невидимо, умовно. Порівняно очевиднішими стосунки домінування - підпорядкування виявляються тоді, коли втілюються в певних соціально визначених статусах учасників взаємодії, тобто коли за певними нормами й правилами, писаними чи неписаними, один субєкт ніби має право керувати діями іншого субєкта, впливати на нього, а цей інший має обовязок підкорятися розпорядженням першого. Стосунки розглядаються або як такі, у яких має місце рівність між учасниками, або як такі, де одна сторона має перевагу, а друга їй підпорядковується. Це, зокрема, дістає свій вияв у помітно більшій кількості термінів, що означають різні види й форми домінування: панування, керівництво, лідерство, перевага, вищість, зверхність тощо, тоді як підпорядкування має набагато менший синонімічний ряд.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
