Характеристика місця і ролі документно-інформаційних комунікацій у суспільстві. Дослідження функцій, інформаційних рівнів документів. Аналіз основних рис інформаційного суспільства, вивчення історії виникнення мережі Інтернет та глобальних комунікацій.
Сьогодні інформація стає рушійною силою розвитку суспільства. Розвинуті країни світу будують свій економічний достаток значною мірою використовуючи інформаційні ресурси. У XXI столітті документно-інформаційні комунікації не втрачають своєї актуальності. Мета курсу “Документно-інформаційні комунікації” - ознайомити студентів із суттю, цільовим призначенням, основними напрямками діяльності й етапами становлення системи документно-інформаційних комунікацій; дати уявлення про інформаційні ресурси сучасного суспільства та українського зокрема; сформувати навички організації інформаційного забезпечення в документно-інформаційних інститутах; навчити студентів ефективно використовувати інформаційні технології під час пошуку інформації та наданні інформаційних послуг у закладах системи документно-інформаційних комунікацій. Курс дає загальні відомості про таке: суть і цільове призначення документно-інформаційних комунікацій у суспільстві;Курс “Документно-інформаційні комунікації” вивчає інформаційні властивості й комунікаційні можливості документа, суть, цільове призначення, основні напрямки діяльності й етапи становлення системи документно-інформаційних комунікацій, документні потоки, масиви й фонди, інформаційні ресурси сучасного суспільства й українського зокрема, специфіку формування інформаційних ресурсів підприємства, види інформаційних продуктів і послуг, особливості їх створення та надання в різних документно-інформаційних інститутах, інформаційні послуги інтернету, використання інформаційних технологій при наданні інформаційних послуг в закладах системи документно-інформаційних комунікацій, довідково-пошукові системи, які використовуються в різних закладах ДІКС, в тому числі й інтернеті.Історія дослідження комунікації розпочинається з часів античності. Виникли ґрунтовні теоретичні праці з риторики, наприклад: «Риторика» Арістотеля, «Дванадцять книг риторичних повчань» Квінтіліана, «Про оратора» та «Оратор» Цицерона тощо. В елліністичну епоху, коли розпочалося освоєння територій Єгипту, Близького й Середнього Сходу, особливо гостро постало питання про розвиток мови, яка забезпечувала виживання грецької культури в чужому оточенні. У цей період риторика була однією з головних навчальних дисциплін і належала до тривіуму - циклу з трьох наук (граматики, діалектики або логіки, риторики). У XVIII і XIX ст. в Європі відбувся бурхливий розвиток суспільних і гуманітарних наук, але серед них не було наук, які б вивчали процеси комунікації.“communicatio” - повідомлення, передача і “communicara” - роблю загальним, звязую, повідомляю) - необхідний елемент взаємодії людей, груп, народів, держав під час передавання інформації. Так, у словнику “Сучасна західна соціологія” подано такі тлумачення терміна “комунікація”: засіб звязку будь-яких обєктів матеріального й духовного світу; Спілкування - це соціально обумовлений процес обміну думками й почуттями між людьми у різних сферах їхньої пізнавальної, трудової й творчої діяльності, який реалізується головним чином за допомогою вербальних засобів комунікації. Документна комунікація - це комунікація, яка опосередкована документом, побудована на обміні документами між двома й більше людьми, нею передбачено передавання інформації за допомогою документа. Недокументна інформація - це комунікація, в якій інформація передається в незакріпленій на матеріальному носії формі - усною мовою, радіо або телебаченням і т. ін.У суспільстві спочатку виникають недокументні комунікації, у яких для передачі інформації використовуються жести, знаки, звуки. Недокументні комунікації мають ряд істотних недоліків: інформація не може тривалий час зберігатися й використовуватися у незмінному вигляді у майбутньому; діапазон розповсюдження недокументованої інформації у просторі обмежений; просторовий барєр починається там, де вухо співрозмовника вже не в змозі вловити мову мовця. Інформація, зафіксована на матеріальному носії, також може бути розділена простором із споживачем.Процес комунікації складається з трьох елементів: комунікант, комунікат, реципієнт. За цим каналом від комуніканта до реципієнта передається комунікат - документне повідомлення. Документну комунікацію можна вважати такою, що відбулася лише тоді, коли реципієнт (споживач) отримав закодовану на матеріальному носії інформацію, яку відправив комунікант, і декодував її. В основі документно-інформаційної комунікації лежить комунікаційний акт, у якому виділяють такі складові частини: комунікант, реципієнт, комунікат, зміст інформації, код, контекст. Зазвичай комунікант має уявлення про те, як повідомлення може бути інтерпретовано реципієнтом.Комунікаційний канал - це реальна або уявна лінія звязку (контакту), за якою повідомлення просувається від комуніканта до реципієнта. Комунікаційний канал надає комуніканту й реципієнту засоби для створення й сприйняття повідомлення (тобто знаки, мови, коди, матеріальні носії повідомлення, технічні пристрої), забезпечує розповсюдження документів у суспільстві, надає можливість доступу до них користувачам.
План
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ “ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ”
1.1 Предмет і завдання курсу
1.2 Комунікація як предмет наукового дослідження
1.3 Поняття комунікації
1.4 Співвідношення понять “знання”, “інформація”, “документ”
2. МІСЦЕ І РОЛЬ ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ
У СУСПІЛЬСТВІ
2.1 Співвідношення документної і недокументної комунікацій
2.2 Модель документно-інформаційної комунікації
2.3 Канали документної комунікації, їх еволюція. Дерево комунікаційних каналів
2.4 Комунікаційно-інформаційні барєри
3. ІНФОРМАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ Й КОМУНІКАЦІЙНІ
МОЖЛИВОСТІ ДОКУМЕНТА
3.1 Місце документа в документно-інформаційних комунікаціях
3.2 Функції документа
3.3 Властивості, які впливають на цінність документів
3.4 Документна інформація і її властивості
3.5 Інформаційні рівні документа. Обсяг документної інформації
3.6 Проблеми старіння документної інформації і документів
4. ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНА КОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА
4.1 Суть і цільове призначення документно-інформаційної системи
4.2 Підсистеми документно-інформаційної комунікаційної системи
4.3 Документно-інформаційні інститути і їх призначення
5. ЕВОЛЮЦІЯ ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ
КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
5.1 Поняття документно-інформаційної комунікаційної системи
5.2 Характеристика рукописної ДІКС
5.3 Мануфактурна ДІКС
5.4 Індустріальна ДІКС
6. ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ
В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
6.1 Основні риси інформаційного суспільства
6.2 Історія виникнення глобальної комунікаційної системи інтернет
6.3 Інтернет як гіпертекстова і гіпермедійна система
6.4 Нові інформаційні технології
6.5 Документно-комунікаційні інститути в період інформаційної трансформації суспільства
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК документ комунікація інформаційний
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы