Поняття про документний потік і закономірності його розвитку. Створення інтегрованої системи інформаційно-бібліотечного обслуговування потреб сільського господарства України. Залучення електронних документів на новітніх носіях до бібліотечних фондів.
Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються під впливом зростання значення інформації в нашій державі, зумовила збільшення масиву інформації різних напрямів, що спричинило інтерес до проблем у наукових дослідженнях документних потоків різних галузей знань, аналізу галузевих інформаційних потреб, вивчення стану інформаційного забезпечення відповідних галузей знань. Методики дослідження первинних і вторинних наукових документів, що створюють документні потоки, дають змогу отримати обєктивну картину наявного стану і розвитку науки в цілому та окремих наукових напрямів. Вивчення потоків науково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвитком науки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності та вдосконалювати її [15, 95]. Розробленість теми: В кінці 1960-х рр.. розпочалося вивчення двох проблем: бібліографічне забезпечення різних галузей та причини паралельного існування посібників літератури по аналогічній тематиці; дотепність їх використання при обслуговуванні спеціалістів; випадки необхідності заохочення іноземних вторинних видань. Важливим наступним кроком стало ретельне вивчення інших специфічних рис документного потоку і вплив особливостей розвитку галузей на тематичну, типо-видову та географічну структуру потоку.У документній комунікації у якості засобу комунікації виступає документ - матеріальний (речовий) обєкт, на (в) котрому соціальна інформація зафіксована, що дозволяє її зберігати, а також передавати у часі і просторі разом з матеріальним носієм [11, 120]. Сукупність документів утворюють документні потоки, масиви, ресурси, фонди. Поняття “документний потік” введено у практику інформаційної діяльності у 1960-ті роки і довгий час означало сукупність документів, що надходять на вхід будь-якої системи комунікацій (автоматизованої інформаційно-пошукової системи, бібліотеки, книжкового магазину і т.д.). У 1970-80 роки більшість дослідників усвідомлюють, що документний потік це не набір, а тематично повязана більшість документів, що функціонують у суспільстві. Зміни у схемі систематизації документного потоку по темі з часом відображають відповідні зміни у процесах та результатах пізнання навколишнього світу.Змінюються і такі характеристики як інтенсивність використання елементів потоку у суспільстві, темпи старіння документів в ньому, ступінь тематичної, просторової, мовної, авторської концентрації елементів потоку і т.д. Протягом двох місяців фахівець одержує відомості про тематичну структуру мікропотоку документів документів, актуальні тематичні напрями його розвитку, склад потоку згідно видів, авторську, видавничу структуру потоку. Ці дані про потік в основному формалізовані - отримані у вигляді словника основних предметних рубрик, набору кількісних показників, переліків різновидів документів, видавництв, журналів, авторів і колективів, що беруть участь у формуванні мікропотоку. На основі даних про мікропотік документів можуть здійснюватися: - планування інформаційного забезпечення з врахуванням річного і накопиченого обєму потоку, документів по темі і можливостей його бібліографічного освоєння; При функціонально-кількісному аналізі мікропотоків документів за основну одиницю виміру приймають документ - книгу, статтю з журналу, газети, збірника, тобто такий семантичний текст, що може одержати самостійний бібліографічний опис у потоці і раціонально аналізувати річний потік документів з теми, але можливі і вибірки з нього.Кабінети правової та ділової інформації, з наданням різноманітних фактографічних довідок, електронні каталоги, бази даних, бібліотечні сайти, інформаційні ресурси на компакт-дисках, замовлення й отримання документів у онлайновому режимі стають реаліями діяльності бібліотек. Сьогодні бібліотека вже не повинна обовязково мати конкретні документи в своєму фонді, достатньо володіти інформацією про місцезнаходження потрібного видання та мати можливість замовити й отримати відповідну копію документа. Адже саме в бібліотеках створено найоптимальніші умови для цього - найбільш повне зібрання документів та кваліфіковані фахівці, які знаються на основах аналітико-синтетичної обробки інформації. Реферативна служба опрацьовує найбільш цінні та важливі наукові праці українських вчених (монографії, збірники наукових праць, довідники, підручники тощо), що надійшли до Бібліотеки, і доповнює рефератами вже існуючу бібліографічну інформацію. Прикладами таких корпоративних систем можуть бути: вже названа раніше загальнодержавна реферативна база даних “Україніка наукова”, яка створюється спільними зусиллями НБУВ, ІПРІ, а також за участі ряду редакцій українських наукових видань; "Електронний каталог" УКРІНТЕІ, що формується на основі розподіленого введення інформації в локальні бази даних регіональних центрів інформації та її інтегрування в базу колективного; використання (щоправда, поки цей каталог не доступний масовому користувачеві через Інтернет).Як науково-дослідна установа бібліотека видає "Бюлетень ДНСГБ УААН", рефе
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Документний потік як системний обєкт
1.1 Поняття про документний потік
1.2 Закономірності розвитку документного потоку
Розділ ІІ. Документний потік з питань сільського господарства як основа бібліотечно-інформаційного сервісу
2.1 Бібліотечно-інформаційний сервіс - нові форми та методи
2.2 Документний потік з питань сільського господарства для створення інтегрованої системи інформаційно-бібліотечного обслуговування потреб сільського господарства України
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
