Документи до історії нацистських органів безпеки у Дрогобичі (1941-1944) - Статья

Попри значний джерельний масив окремі питання історії ХХ ст. залишаються маловивченими. Зокрема, до таких належать проблеми становлення та функціонування німецького окупаційного режиму на Дрогобиччині. Суттєвим доповненням цього питання, на нашу думку, стане нововіднайдена архівно-кримінальна справа заступника керівника гестапо (“по українській лінії”) Дрогобича Морлока Віллі Ернста. У своїх свідченнях він досить детально розкриває структуру німецьких репресивних органів, їхній керівний склад, принципи роботи. Окреме питання, яке особливо цікавило емдебістів, агентура, що перебувала на звязку у Віллі Морлока, а також розстріли українців, а ще більше єврейського населення.

Окремо варто присвятити кілька рядків біографії В. Морлока, які він сам наводить у своїх зізнаннях. Так, він народився 1913 року у с. Кукенфельд (Німеччина) у сімї селянина. Батько, перебуваючи на фронті, у 1915 р. пропав безвісті. У 1920 р. померла його матір, після цього В. Морлок виховувався у діда по матері. У 1927 р. закінчив Гренфельдську народну школу. Того ж року поступив у вищу торгову школу у м. Гайдельберг, яку через рік був змушений залишити через відсутність матеріальних засобів. У 1928 р. поступив на навчання у ремісничу школу, де навчався чотири роки, а після закінчення отримав спеціальність ювеліра. Відтак упродовж 1932 липня 1933 р. працював у одній із фірм за спеціальністю. Через відсутність роботи 1 жовтня 1933 р. добровольцем вступив до німецької армії, де був зарахований у 18 кавалерійський полк (дислокувався у м. Каннштадт) солдатом1. Того ж 1933 р. був направлений у складі 4 батальйону у м. Хайберг, де перебував до 1939 р. 30 січня 1936 р. отримав звання унтер-офіцера. У серпні 1939 р. В. Морлока відкомандирували у 109 піхотний полк 10 армійського корпусу, який дислокувався у м. Крайцбург. 3 вересня 1939 р. під час німецько-польської війни був поранений у ліву ногу. Відтак був нагороджений Залізним і Бронзовим хрестами ІІ класу. Перебував на лікуванні до березня 1940 р. (м. Ополе, Польща), потім був зарахований в “Абвер-рюстунг”. Перебував до 1941 р. у м. Радом (Польща). Після окупації німцями західних областей України був переведений до м. Дрогобич, де служив у гестапо до 2 серпня 1944 р.2. За час проходження служби в німецькій армії закінчив два обовязкові курси навчання по шість місяців кожний і тримісячні. Після закінчення кожного курсу складали екзамени та отримували відповідний документ, який зберігався при частині. Два перші курси були обовязковими, третій добровільним і тривав три місяці. Через поранення до подальшої військової служби був непридатний, а тому у березні 1940 р. перейшов у німецький розвідувальний орган оборонної промисловості “Абвер-рюстунг” у місто Радом (Польща), де й перебував до 30 червня 1941 р. До професійних обовязків цього часу входило складання і подання у вищі органи звітності із обєктів3. 7 липня 1941 р. був переведений на службу в Поліцію безпеки і СД м. Дрогобич4.

У серпні 1944 р. отримав наказ виїхати із м. Дрогобич до Пряшева, куди прибув 19 серпня. Відтак був зачислений писарем у штаб першої танкової армії. До обовязків також входила підготовка лінії оборони військам німецької армії, що відступали, підготовлювати квартири німецьким офіцерам, в першій танковій армії перебував до 10 травня 1945 р. відтак під містом Пісик, Чехія був взятий у полон та направлений у табір військовополонених № 7819 МВС СРСР під м. Москва. Спецслужбі вдалося виявити Віллі Морлока у таборі і 26 серпня 1947 р. заарештувати. Відтак в ході слідства утримувався під вартою у внутрішній тюрмі УМДБ м. Дрогобич.

Слідство проводили начальник відділення УМДБ Дрогобицької області, начальник 5 відділення (виявлення агентури іноземних розвідок серед репатріантів і розробка звязків тих, хто не повернувся) 2 відділу УМДБ Дрогобицької області (не пізніше 01.1947 не раніше 01.1948) капітан Іван Ковригін (1907 ?)5 та слідчий 1 відділення слідчого відділу УМДБ Дрогобицької області, молодший лейтенант Георгій Степура (1923 ?)6.

За вироком Воєнного трибуналу військ МВС Дрогобицької області Віллі Морлок на основі статті 1 Указу Президії Верховної ради СРСР від 19 квітня 1943 р. із застосуванням Указу Президії Верховної ради СРСР від 26 травня 1947 р. про відміну смертної кари, було позбавлено волі із направленням до виправно-трудових таборів терміном на 25 років. Термін відбуття покарання вираховувався із часу його арешту 26 серпня 1947 р. 16 грудня 1955 р. Віллі Морлока було репатрійовано та передано уряду ФРН7. Після перегляду справи Віллі Морлока прокуратурою Львівської області 31 жовтня 1996 р. було встановлено, що він не підлягає реабілітації8.

Кримінальна справа розпочинається протоколом, датованим 26 серпням 1947 р., в якому В. Морлок розповідає власну біографію, однак намагаючись приховати свою участь у керівництві референтурою гестапо м. Дрогобич.