Документальний склад книги записів Литовської метрики №49 у контексті дослідження соціально-економічної історії Великого князівства Литовського середини 1560 – початку 1570-х рр. - Статья
Загальна характеристика періоду 1560–1570-х рр. в історії Великого князівства Литовського, масштабні перетворення в сфері суспільного та соціально-економічного життя. особливості розробки та впровадження реформ, що впроваджувалися за польським зразком.
При низкой оригинальности работы "Документальний склад книги записів Литовської метрики №49 у контексті дослідження соціально-економічної історії Великого князівства Литовського середини 1560 – початку 1570-х рр.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
13 квітня 1566 р. на «доживотний» термін уряд берестейського войського отримав господарський дворянин Рафал Прокулей, а після його смерті в 1570 р. великий князь литовський відразу призначив на цю вакансію Григорія Вагановського (привілей від 31 липня 1570 р.) з однаковим обсягом повноважень. У 1570 р. до книги №267 було внесено привілеї, якими великий князь литовський призначив шляхтичів на уряди у Браславській землі: Митка Путятича - на суддю, Григорія Мирського - на підкоморія, Матиса Нарбута - на хорунжого. Отже, привілеї на уряди, що ввійшли до зазначеної книги Литовської метрики, дають уявлення про механізми призначення на центральні й місцеві уряди, що мали стати запорукою проведення успішного реформування соціальної й економічної сфер життя держави. Наприклад, 21 серпня 1566 р. господар своїм листом повідомляв оршанського державцю - князя Андрія Семеновича Одинцевича - про пожалування оршанського земянина Богуша Олексійовича Сколка, як потерпілого за службу на прикордонні («за службы его, такъ же для знишченья, которое он яко чоловекъ украинъный отъ людей неприятельских принялъ»), трьома незаселеними (порожніми) землями за Дніпром, у Світолках Мезелевською, Патахинськуою та Демешковською, до волі та ласки господарської за умови несення земської служби («а намъ с того службу земскую военъную служать»). Так, 12 листопада 1568 р. великий князь литовський пожалував мстиславського боярина Остафа Левоновича «пустою землею» Матинською після загибелі на війні його батька, про що повідомляв мстиславського старосту князя Івана Васильовича Соломерецького, наказуючи, щоб «его отъ тое землицы не отдаляли, але тую землю пустовскую на службе земской к ему дали».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
