Поняття і типи соціальних комунікацій. Сутність, ґенеза та розвиток поняття "документ". Властивості, ознаки та функції документа як системи. Документна комунікація як підсистема соціальної комунікації. Бар’єри, що характерні документній комунікації.
Сучасні дослідники соціогенезису доводять, що соціальна комунікація - це глибинний базис матеріального виробництва та необхідний фактор прогрессу будь-якого виду суспільного устрою. Найважливішою підсистемою соціальних комунікацій є документна комунікація - процеси і засоби обміну інформацією у суспільстві за допомогою документів. Документна комунікація виникла на певному етапі соціального прогресу людства і нині охоплює всі сфери суспільного життя. Над питанням дослідження соціальної документно-комунікаційної системи працювали такі відомі науковці як Ю.Н. Актуальність теми зумовлюється тим, що документні комунікації дедалі помітніше характеризують суть невпинної глобалізації, котра охоплює сферу політики, торгівлі, промисловості, массової культури тощо.документ соціальний комунікаціяТеорія комунікації розглядає соціальне значення комунікації, яке означає та характеризує різноманітність звязків та відносин, що виникають у людському суспільстві (комунікаційні процеси у суспільстві). Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси. Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та реакції. У процесі комунікації виділяють 5 елементів: Хто - комунікатор (той, хто передає і формує повідомлення). Соціальна комунікація, або соціокомунікація є предметом соціології комунікації - спеціальної галузі соціології, що вивчає функціональні особливості спілкування представників різних соціальних груп в плані їх взаємодії - передачі і отримання смислової та оцінної інформації і в плані впливу на їхнє ставлення асоціальних цінностей даного суспільства і соціуму в цілому.Комунікаційний канал - це реальна чи уявна лінія звязку (контакту), по якій повідомлення рухаються від комуніканта до реципієнта. Комунікаційний канал надає комуніканту і реципієнту засоби для створення і сприйняття повідомлення, наприклад, мови, коди, технічні пристрої. Комунікаційні канали забезпечують рух не смислів, а тільки матеріальної форми повідомлень, що виражає смисловий зміст. Розвиток людства від первісного варварства до постіндустріальної цивілізації супроводжувався постійним збільшенням кількості комунікаційних каналів, завдяки доповненню природних каналів, що утворилися в ході антропогенезу, каналами штучними, створеними людьми свідомо. Природні комунікаційні канали - це канали, які використовують вроджені, природно притаманні гомо сапієнс засоби для передачі смислових повідомлень.У документоведении застосовується таке визначення документа: "Документ - це матеріальний обєкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі і просторі". Згідно з Федеральним законом "Про інформацію, інформатизації і захисту інформації" документ - це зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати. До другої половини XIX ст. в довідкових виданнях деяких країн світу зявляються похідні від слова "документ" терміни: документація - у значенні підготовки та використання підтверджених документами доказів і повноважень; документний - що відноситься до документа. Можна виділити наступні значення "документа" , введені науковий обіг П.Отле: а ) будь-яке джерело інформації, передачі людської думки, знань, незалежно від того, втілений він в матеріально-фіксованій формі або є провідником (передавачем ) інформації в часі, можна вважати документом. Ось чому спочатку книгознавці і документалісти, а потім й інформатики приступили до обгрунтування нового широкого значення терміну "документ" , повязаного з поняттям "інформація" і "комунікація".Документ являє собою систему - безліч закономірно повязаних один з одним елементів і частин як певне цілісне утворення, єдність. Якщо системою вважати документ як такий, то його сутнісними підсистемами будуть інформаційна і матеріальна (речова, субстанціональна) складові, а також конструктивні елементи документа (титульний лист, обкладинка, палітурка, форзац і т. д.), обєднані в складне ціле. Визначаються функції, виконувані елементами, підсистемами всередині і зовні цієї системи, її властивості, тобто якісні відмінності, що зумовлюють відносну самостійність, стійкість і стабільність даної системи, придатність документа для використання в соціальній комунікації. Документ характеризується наявністю всіх властивостей одночасно (різна лише ступінь їх прояву), а набір ознак документа в кожному випадку може бути індивідуальним. Типову структуру, тобто однаковий набір елементів для певного виду документі , мають практично всі функціонуючі в системі соціальних комунікацій документи.У розвитку сучасного суспільства важливу роль відіграє інформація. Особливе місце в цій системі належить комунікації. Розглядаючи комунікацію як явище, ми можемо виділити такі складники комунікації: субєкт комунікації, предмет комунікації, комунікативні засоби, комунікативний про
План
Содержание
Вступ
Розділ І. Теоретичні аспекти соціальної комунікації
1.1 Поняття соціальної комунікації
1.2 Типи соціальних комунікацій
1.3 Різновиди комунікаційних каналів
Розділ ІІ. Системний підхід до документа як обєкта дослідження
2.1 Сутність, ґенеза та розвиток поняття “документ”
2.2 Співвідношення понять "документ", "інформація" і "матеріальний носій"
2.3 Властивості, ознаки та функції документа як системи
Розділ ІІІ. Документна комунікація
3.1 Документна комунікація як підсистема соціальної комунікації
3.2 Функції документів у системі соціальної комунікації
3.3 Комунікаційні барєри
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
