Генезис та розвиток наукового вивчення документа. Специфіка документа на сучасному етапі. Співвідношення понять "документ", "матеріальний носій" і "інформація". Документ у системі наук документно-комунікаційного циклу. Сучасний управлінський документ.
У документоведенні застосовується таке визначення документа: "Документ - це матеріальний обєкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі й просторі" [8, с. Таке визначення розроблено й затверджено Міжнародною організацією по стандартизації (ІСО) з участю Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, і Міжнародної федерації документації, Міжнародної ради по архівам, Міжнародної організації з інтелектуальної власності. Таке визначення дозволяє зарахувати до документів всі матеріальні обєкти, які можна використати для передачі інформації в суспільстві (включаючи експонати музеїв, архітектурні памятники, зразки порід тощо)[8, с. Поняття "документ" використовується в багатьох галузях знань, його розглядають науковців такі як: Н. Н. Термін "документ" відображає ознаки реально існуючих предметів, які служать обєктами практичної діяльності з пошуку, створення, зберігання, використання, розповсюдження документної інформації в суспільстві.Дипломатика стала вивчати всі публічні (суспільні) документи, на відміну від документів особистого призначення. Філігранологія (або історія паперу) безпосередньо повязана з історичним документознавством, оскільки саме водяні знаки на папеі часто дозволяють зробити висновки щодо часу створення документа. Стародавні вислі печатки розглядаються, як правило, окремо, поза їх звязком з документами, на яких вони висіли. Однак, в ряді сфрагістичних досліджень документи, на яких були печатки - відбитки, не бралися до уваги, а викладалися результати вивчення тільки семантики самих відбитків. З іншого боку, цілісне вивчення документа як історичного джерела не може оминути сфрагістичних даних, що є не тільки свідченням офіційності документа, але й дає можливість зробити ряд висновків, повязаних з атрибуцією документа зодо географічної, кореспондентської, політичної чи іншої приналежності.З початку XX ст. в терміносистему вводиться нове, ширше розуміння поняття "документ": його ввів відомий бельгійський учений, основоположник документації - науки про сукупність документів і області практичної діяльності - Поль Отле (1868-1944 рр.). За рішенням Міжнародного конгресу за документацією (Париж, 1937) на базі інституту, у 1938 р. було створено Міжнародну федерацію за документацією (МФД) [10, с. Організація видає з 1975 р. журнал «Міжнародний форум по інформації і документації».П. Отле вперше увів у науковий обіг поняття «документ» у значенні, близькому до широкого значення поняття «книга». Пояснюючи поняття «книга» і «документ», П.Наприклад в «Большой советской енциклопедии» документ визначався як матеріальний обєкт, у якому інформацію на її поширення у просторі і часі (зокрема й т.зв. тривимірні витвори мистецтва - архітектуру і скульптуру). У 1980-х - початку 90-х років використовують і саме широке тлумачення, за яким документом вважатимуться будь-який матеріальний обєкт, що має інформацію: від письмового документа, грамплатівок і кінофільмів до творів мистецтва (архітектурних споруд, графіки, живопису, скульптури), від зразків мінералів, гербаріїв, історичних реліквій до виробів в промисловості й техніки (годинник, автомобіль, гвинтівка) тощо [13, с. Саме тому спочатку книгознавці і документалісти, а потім і інформатики розпочали обгрунтування нового широкого значення терміна "документ", повязаного з поняттям "інформація" і "комунікація". Суттєвий внесок в уточнення та розвитку поняття "документ" як одного з основних в документознавстві, інформатиці, документалістиці, бібліотекознавстві і бібліографознавстві внесли Г.Г.Воробйов, Р.С.Гіляревський, О.П.Коршунов, А.И.Михайлов, А.В.Соколов, Ю.Н.Столяров, А.И.Черний, Г.Н.Швецова-Водка та інших. Відповідно до їхніх визначеннь, документ - це матеріальний обєкт, у якому закріплено інформацію, спеціально готовий до її передачі у просторі і часі.Головною складовою документа виступає інформація, тобто найрізноманітніші дані, відомості, повідомлення, знання, призначені для передачі у процесі комунікації. У Федеральному законі "Про інформацію, інформатизацію і захист інформації" закріплено таке визначення поняття "інформація": "Інформація - це дані про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їх представлення" [13, с. Будь-яка організація, як і кожна людина окремо, може існувати, лише обмінюючись інформацією. Інформація, у документі, має певну специфіку, що виражається в наступному: а) документ є носієм соціальної інформації, створеної людиною для використання у суспільстві; в) інформація передається дискретно, тобто як повідомлення Повідомлення, зафіксоване на якомусь матеріальному носії (папірусі, папері, пластмасі, фотоплівці), стає документом.Теорія документа у спеціального документознавства не може не спиратися на розробки загального документознавства, оскільки фактично всі їхні основні завдання в аспекті теорії документа тотожні і різниця полягає тільки у більш широкому спектрі обєктів до
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Генезис та розвиток наукового вивчення документа
1.1 Документ у XVII - XIX столітті
1.2 Документ, теорія вивчення Поля Отле
1.3 Вивчення документа у 1950 - 1990 роках XX століття
Розділ 2. Специфіка вивчення документа на сучасному етапі
2.1 Співвідношення понять "документ", "матеріальний носій" і "інформація"
2.2 Документ у системі наук документно-комунікаційного циклу
2.3 Сучасний управлінський документ, та проблема класифікації
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы