Розробка різних теоретичних положень, які постають основою доктрини інформаційного права України. Необхідність переосмислення ролі права, напрямів розвитку науки та галузі права - інформаційного права в умовах становлення суспільства знання в Україні.
Отже, усвідомлюючи важливість розробки правової доктрини інформаційного права України, у межах роботи було досліджено теоретичні питання, що сприятимуть розвитку науки «інформаційне право» в умовах становлення інформаційного суспільства, заснованого на знаннях, та зроблені такі висновки: 1. Вважаємо, що розбудова інформаційного суспільства, заснованого на знаннях, вимагає від юридичних наук таких юридичних моделей, конструкцій та теорій, які у сукупності складають доктрину права (зокрема, інформаційного) та які би мали, серед іншого, передбачати позитивні та негативні наслідки становлення суспільств знання. У звязку із цим саме наука інформаційного права може створювати такі юридичні моделі, які будуть спроможні «управляти» майбутнім. На нашу думку, оновлена парадигма науки інформаційного права в умовах розбудови суспільств знання повинна, передусім, виходити з необхідності: 1) врахування філософсько-методологічного аспекту інформації - забезпечення «випереджального» відображення дійсності; 2) забезпечення загального доступу до знань; 3) спільного використання знань; 4) загальної участі у суспільствах знання; 4) реального забезпечення прав людини, передусім, «свободи висловлення думок».
Вывод
Отже, усвідомлюючи важливість розробки правової доктрини інформаційного права України, у межах роботи було досліджено теоретичні питання, що сприятимуть розвитку науки «інформаційне право» в умовах становлення інформаційного суспільства, заснованого на знаннях, та зроблені такі висновки: 1. Ефективність реалізації національної політики розвитку інформаційного суспільства значною мірою визначається досягненнями у сфері науки, зокрема у сфері фундаментальних та прикладних юридичних досліджень. Вважаємо, що розбудова інформаційного суспільства, заснованого на знаннях, вимагає від юридичних наук таких юридичних моделей, конструкцій та теорій, які у сукупності складають доктрину права (зокрема, інформаційного) та які би мали, серед іншого, передбачати позитивні та негативні наслідки становлення суспільств знання.
2. Оскільки еволюція суспільства та держави підпорядковується певним інформаційним закономірностям, то правове управління інформацією - це, образно кажучи, «управління» майбутнім. У звязку із цим саме наука інформаційного права може створювати такі юридичні моделі, які будуть спроможні «управляти» майбутнім. На нашу думку, оновлена парадигма науки інформаційного права в умовах розбудови суспільств знання повинна, передусім, виходити з необхідності: 1) врахування філософсько-методологічного аспекту інформації - забезпечення «випереджального» відображення дійсності; 2) забезпечення загального доступу до знань; 3) спільного використання знань; 4) загальної участі у суспільствах знання; 4) реального забезпечення прав людини, передусім, «свободи висловлення думок».
3. Фундаментом науки інформаційного права (як і будь-якої іншої юридичної науки) має поставати загальна теорія права і держави.
4. Усталеність розвитку системи юридичних наук потребує активізації взаємозвязків між різноманітними юридичними науками. Вважаємо, що одним із перспективних кроків у цьому напрямі мають бути, з огляду на положення інформаційної концепції права, дослідження щодо обґрунтування інтегративної ролі науки інформаційного права у загальній системі юридичних наук.
5. Актуалізація теоретичних розробок категорій у межах науки інформаційного права не лише дозволить розвивати інформаційне право як галузь права, але і сприятиме формуванню несуперечливої системи юридичних понять.
6. Сформована авторська позиція щодо теорії інформаційних правовідносин, розвитку функцій інформаційного права, підстав та механізмів міжнародного характеру інформаційного права.
Здійснено лише перші кроки в напрямку розробки теоретичних засад науки інформаційного права в умовах розбудови інформаційного суспільства, заснованого на знаннях (суспільства знання). Безумовно, особисто автор буде продовжувати та поглиблювати дослідження теоретичних основ інформаційного права. Указаною роботою автор запрошує як до дискусії щодо запропонованих фундаментальних положень науки інформаційного права, так і до наукового співробітництва.
Список литературы
1. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр. : Закон України від 9 січня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 12. - Ст. 102.
3. Арістова І.В. Інформаційне суспільство та суспільства знань: порівняльно-правовий аналіз і досвід для України / І.В. Арістова // Порівняльно-правові дослідження. - 2008. -№2,- С. 27-29.
4. Арістова І.В. Організаційно-правові механізми ЮНЕСКО щодо розвитку інформаційного суспільства: орієнтир для України / І.В. Арістова // Правова інформатика. - 2009. -№1.- С.17-21.
5. Арістова І.В. Розбудова правової держави в Україні: правовий механізм забезпечення права на доступ до інформації в суспільстві знань / І.В. Арістова // Правова інформатика. - 2010. -№1.- С. 3-13.
6. Информационное право : [учебник] / О.А. Городов. - М. : ТК «Велби», Изд-во «Проспект», 2008. - 248 с.
7. Общая теория права и государства : [учебник] / В.С. Нерсесянц. - М. : Норма, 2002. - 552 с.
8. Информационное право: основы практической информатики : [учебное пособие] / И.Л. Бачило. - М. : Юринформцентр, 2001. - 352 с.
9. Арістова І.В. Концепція інформаційних правовідносин: сутність та особливості використання у сфері банківської діяльності / І.В. Арістова, В.Д. Чернадчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ippi. org.ua/aristova-iv-chemadchuk-vd-kontsept.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
