Доклінічна діагностика та первинна профілактика нефропатій у дітей - Автореферат

Патологія органів сечовивідної системи у дітей залишається серйозною проблемою в педіатрії та має велику соціальну значущість (В.Г. Середній показник частоти нефропатій в Україні становить 29 - 33 на 1000 дітей, а в екологічно несприятливих регіонах сягає 187:1000. На разі підкреслюють, що збільшується кількість випадків олігосимптомного і латентного перебігу нефропатій, які призводять до затримки діагностики та своєчасного початку терапії, і як наслідок цього, до ранньої хронізації захворювання. У звязку з погіршанням екологічного становища, зростанням антропогенного навантаження, збільшується кількість факторів ризику розвитку нефропатій, причому, найбільш чутливим контингентом до їх впливу, виявляється дитяче населення. Дослідити показники субфракційного складу сечі дітей з групи ризику методом ЛКС та визначити їх інформативність в доклінічній діагностиці нефропатій у дітей.При ретроспективному аналізі медичної документації (600 історій хвороб дітей з нефропатіями: 300 дітей з нефропатіями мікробно - запального генезу та 300 дітей з нефропатіями дисметаболічного генезу) за допомогою методу факторного аналізу було визначено найбільш вагомі фактори ризику розвитку нефропатій. На підставі скрінінгового обстеження 200 дітей анкетно - опитувальним методом виділено групу ризику розвитку нефропатій (90 дітей), де проведено комплексне обстеження. Як видно з таблиці 1, до Ф1 увійшли несприятливі ознаки з боку батьків дитини: патологічний перебіг вагітності та пологів у матері, зокрема нефропатія та артеріальна гіпертензія під час вагітності, пологи до зазначеного строку, професійні шкідливості у матері, обтяжений спадковий анамнез з боку родичів дитини першої лінії: материнська гілка - жовчокамяна та сечокамяна хвороба, батьківська гілка - жовчокамяна хвороба та запальні захворювання шлунково - кишкового тракту. Так, з боку батьків вагомими виявились: токсикоз та загроза переривання вагітності у матері, професійні шкідливості батьків - дія хімічних факторів у матері та механічних - у батька дитини, обтяжений анамнез з боку родичів дитини першої лінії: материнська гілка - захворювання шлунково - кишкового тракту, мікробно - запальні захворюваня нирок. З боку дитини в якості вагомих ознак виділились наступні: перенесена гіпоксично - ішемічна енцефалопатія в анамнезі, раннє штучне вигодовування, наявність звязку переохолодження з розвитком застудних захворювань, скарги на періодичні болі в попереку та животі, безпричинне зниження апетиту, напади ацетонемічної блювоти, дисфункціональні розлади біліарного тракту, порушення мікробіоценозу кишечнику, часті епізоди респіраторних захворювань (більше 6 разів на рік), супутня хронічна патологія з боку ЛОР органів, ознаки карієсу, вживання неякісної питної води.У дисертаційній роботі за допомогою вивчення клініко - лабораторних факторів ризику розвитку нефропатій доведено можливість доклінічної діагностики нефропатій у дітей на підставі визначених ранніх патогенетичних механізмів. На підставі факторного аналізу та методів математичного моделювання визначено ступінь значущості факторів ризику розвитку нефропатій мікробно - запального генезу у дітей. Приоритетними виявились: - з боку батьків дитини: обтяжений спадковий анамнез з боку родичів першої лінії у вигляді ниркової патології мікробно - запального генезу (OR = 8.14) та сечокамяної хвороби (OR = 5,5); обтяжений акушерський анамнез матері дитини у вигляді нефропатії вагітності (OR = 5,16), абортів в анамнезі (OR = 5,64); Приоритетними виявились: - з боку батьків дитини: обтяжений спадковий анамнез з боку родичів першої лінії у вигляді ниркової патології мікробно - запального генезу (OR = 6,0), сечокамяної хвороби (OR = 9,6), обмінної патології у вигляді цукрового діабету (OR = 5,26), ожиріння (OR = 5,1), подагри (OR = 6,15); обтяжений акушерський анамнез матері у вигляді нефропатії вагітності (OR = 6,2), пологів до зазначеного строку (OR = 5,3); професійні шкідливості у вигляді тривалої дії хімічних чинників (OR = 4,16). Показано активацію процесів пероксидації за показниками ДК та МДА в сечі на донозологічній стадії розвитку нефропатій у дітей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі за допомогою вивчення клініко - лабораторних факторів ризику розвитку нефропатій доведено можливість доклінічної діагностики нефропатій у дітей на підставі визначених ранніх патогенетичних механізмів. Запропонована схема первинної профілактики нефропатій у дітей з групи ризику з використанням фітометаболічної корекції.

1. На підставі факторного аналізу та методів математичного моделювання визначено ступінь значущості факторів ризику розвитку нефропатій мікробно - запального генезу у дітей. Приоритетними виявились: - з боку батьків дитини: обтяжений спадковий анамнез з боку родичів першої лінії у вигляді ниркової патології мікробно - запального генезу (OR = 8.14) та сечокамяної хвороби (OR = 5,5); обтяжений акушерський анамнез матері дитини у вигляді нефропатії вагітності (OR = 5,16), абортів в анамнезі (OR = 5,64);

- з боку дитини: часті ГРЗ в анамнезі (OR = 3,8), глистяні інвазії (OR = 3,25), порушення мікробіоценозу кишечника (OR = 7,11), немотивований субфібрілітет (OR = 4,33), сінехії для дівчаток (OR = 7,23) та фімоз для хлопчиків (OR = 9,7), латентна мікропротеінурія (OR = 5,7), вживання неякісної питної води (OR = 5,35).

2. На підставі факторного аналізу та методів математичного моделювання визначений ступінь значущості факторів ризику розвитку нефропатій дисметаболічного генезу у дітей. Приоритетними виявились: - з боку батьків дитини: обтяжений спадковий анамнез з боку родичів першої лінії у вигляді ниркової патології мікробно - запального генезу (OR = 6,0), сечокамяної хвороби (OR = 9,6), обмінної патології у вигляді цукрового діабету (OR = 5,26), ожиріння (OR = 5,1), подагри (OR = 6,15); обтяжений акушерський анамнез матері у вигляді нефропатії вагітності (OR = 6,2), пологів до зазначеного строку (OR = 5,3); професійні шкідливості у вигляді тривалої дії хімічних чинників (OR = 4,16).

- з боку дитини: дисфункціональні розлади біліарного тракту (OR = 6,88), надлишок ваги (OR = 3,9), дизурічні явища (OR = 11,3), кристалурія (OR = 7,47), порушення харчового (OR = 11,4) та питного режимів (OR = 6,67).

3. Показано активацію процесів пероксидації за показниками ДК та МДА в сечі на донозологічній стадії розвитку нефропатій у дітей. Інформативність визначення продуктів пероксидації в сечі за оперативними характеристиками складає Se = 79% , Sp = 68%.

4. Виявлено, що на донозологічній стадії розвитку нефропатій у дітей відмічаєються зміни сечового гомеостазу у вигляді збільшення долі полімерноспрямованих реакцій. Диференціально значущими критеріями для групи ризику розвитку нефропатій мікробно - запального генезу є збільшення долі алергійно - спрямованих зсувів ЛК - спектрів, для групи ризику нефропатій дисметаболічного генезу - збільшення долі аутоімунно - спрямованих зсувів ЛК - спектрів. Інформативність визначення субфракційного складу сечі методом ЛКС за оперативними характеристиками складає Se = 87%, Sp = 72%.

5. Показано, що застосування фітометаболічної корекції у первинній профілактиці розвитку нефропатій у дітей призводить до зниження процесів пероксидації та нормалізації показників субфракційного складу сечі за методом ЛКС, що свідчить про відновлення гомеостатичних показників.

6. Віддалені результати показали ефективність етапної схеми фітометаболічної корекції, застосування якої дозволяє підтримувати збалансованість гомеостазу та значно знизити розвиток нефропатій у дітей з групи ризику, RR = 33%, RRR = 66%.

1. Копійка Г.К. Роль анамнестичних даних у визначенні факторів ризику розвитку дисметаболічних нефропатій у дітей / О.В.Зубаренко, Т.В.Стоєва, Г.К.Копійка // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007, Т.7, №4. - С. 90-93. (Здобувач провела ретроспективний аналіз історій хвороб дітей з дисметаболічними нефропатіями, здійснила обробку отриманих анамнестичних даних шляхом факторного аналізу, пошук літератури).

2. Копійка Г.К. Аналіз анамнестичних даних у визначенні факторів ризику розвитку гострого пієлонефриту у дітей / О.В.Зубаренко, Т.В. Стоєва, Г.К.Копійка // Інтегративна антропологія. - 2007, №2. - С.42-44. (Здобувач провела ретроспективний аналіз історій хвороб дітей з гострим пієлонефритом, здійснила обробку отриманих анамнестичних даних шляхом факторного аналізу, пошук літератури).

3. Копейка А.К. Оценка физиологических основ гомеостаза здоровых детей по результатам ЛКС- метрии (современные методические подходы) / Т.В.Стоева, А.К.Копейка, О.Л.Тымчишин, М.В.Федин // Український медичний альманах . - 2008, №1. - С.135-138. (Здобувач провела організацію дослідження, пошук літератури, обєктивне обстеження контингенту здорових дітей, збір матеріалу, обробку та аналіз отриманих даних).

4. Копійка Г.К. Диференційований підхід до прогнозування розвитку різних форм нефропатій у дітей з позиції доказової медицини / Т.В. Стоєва, Г.К. Копійка // Буковинський медичний вісник. - 2008, № 6. - С. 90-95. (Здобувач провела пошук літератури, розробила анкету та прогностичну таблицю, провела анкетування здорових та хворих на різні форми нефропатії дітей, здійснила математичну обробку отриманих результатів).

5. Копійка Г.К. Доклінічна діагностика та фітопрофілактика нефропатій у дітей з групи ризику / Г.К. Копійка // Здоровя дитини. - 2008. - № 6. - С. 54-58.

6. Копійка Г.К. Фактори ризику розвитку хронічного пієлонефриту у дітей / Г.К.Копійка // Вчені майбутнього : науково - практична конференція молодих вчених з міжнародною участю, 15-16 жовтня 2007р., Одеса : тези доп. - Одеса : ОДМУ, 2007. - С. 189.

7. Копійка Г.К. Факторний аналіз анамнестичних даних у дітей, хворих на гострий пієлонефрит / О.В.Зубаренко, Стоєва Т.В., Копійка Г.К., Рижикова Т.І. // Сучасні проблеми клінічної педіатрії: IV конгрес педіатрів України, 17 - 19 жовтня 2007р.,Київ : матеріали конгресу. - Київ : НМУ ім.О.О. Богомольця, 2007. - С. 99. (Здобувач провела ретроспективний аналіз історій хвороб дітей з гострим пієлонефритом, здійснила обробку отриманих даних шляхом факторного аналізу, оформила тези доповіді).

8. Копейка А.К. Возможность интегративного похода в донозологической диагностике заболеваний почек у детей методом ЛКС - метрии / А.К.Копейка, Т.В.Стоева, О.Л.Тымчишин // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині : конференція, листопад 2007р., Одеса: матеріали конференції. - Одеса: ОДМУ, 2007. - С.63. (Здобувач обрала контингент дітей для обстеження, виконала забір аналізів сечі).

9. Копійка Г.К. Використання факторного аналізу у виявленні ризику розвитку дисметаболічних нефропатій у дітей / Г.К.Копійка // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією : Українська науково - практична конференція, 13 - 14 березня 2008р., Харків : тези доп. - Харків: ХНМУ, 2008. - С. 53.

10. Копійка Г.К. Дієтотерапія, як метод первинної профілактики дисметаболічних нефропатій у дітей / О.В.Зубаренко, Г.К.Копійка // Актуальні проблеми фармакотерапії та дієтології в педіатрії : 9-а науково - практична конференція, 18 -19 березня 2008р., Дніпропетровськ : - тези доп. - Дніпропетровськ: ДДМА, 2008. - С. 53. (Здобувач провела огляд літератури з даного питання, оформила тези доповіді).

11. Копійка Г.К. Порівняльна характеристика факторів ризику нефропатій у дітей / Г.К.Копійка // Молодь - медицині майбутнього : міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених, 24 - 25 квітня 2008р., Одеса: тези доп. - Одеса : ОДМУ, 2008. - С. 334.

12. Копійка Г.К. Первинна профілактика розвитку дисметаболічних нефропатій у дітей / О.В.Зубаренко, Г.К.Копійка // Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині: ІІ Українська республіканська науково - практична конференція, 14 - 15 травня 2008р., Одеса : тези доп. - Одеса : ОДМУ, 2008. - С. 28. (Здобувач провела огляд літератури з даного питання, оформила тези доповіді .)