Доходи населення та фактори, що їх визначають - Курсовая работа

Одним з основних показників, що відбивають якість життя населення, є рівень життя. Поняття рівня життя визначається співвідношенням грошових доходів населення і прожиткового мінімуму, питомою вагою бідних і багатих, купівельною спроможністю середніх шарів, забезпеченістю житлом, обєктами господарсько-побутового призначення і комунальних послуг і т.д. Іншими словами, в основі рівня життя населення лежать наявність у людей гарної роботи і гідної зарплати, можливість користатися гарантованими якісними послугами. В останні роки особливу актуальність здобувають проблеми, повязані із забезпеченням росту доходу населення. За даними Держкомстату України, у структурі доходів населення основну частину (більш 50%) складає заробітна плата.Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишається грошовий (валовий) доход, або новостворена вартість, у процесі розподілу якого виникають вертикальні звязки: між державою і членом суспільства, між державою і підприємством, між підприємством і його працівником, між власником засобів виробництва і найманим робітником та ін. Обєктивно розподіл доходів залежить від того, що новостворена вартість складається з необхідного продукту, який використовується для задоволення потреб безпосередньо виробників, і додаткового продукту для задоволення особистих потреб підприємців і загальних суспільних потреб (розширення виробництва, соціальної та духовної сфери, створення резервів). Обєктом такого розподілу є прибуток - різниця між ціною, за якою підприємство реалізує свою продукцію, та її собівартістю. За своїм матеріально-речовим складом фонд життєвих засобів - це сукупність предметів споживання і послуг, який обєктивно необхідний для задоволення особистих потреб людини, забезпечує відтворення і розвиток її здатності до праці, утримання непрацездатних членів сімї. Як бачимо, необхідний продукт послідовно набуває різні форми, виступає у вигляді натуральної продукції, грошових доходів, товарів і послуг, фонд життєвих засобів виступає тільки у вигляді предметів споживання і послуг, які безпосередньо споживаються працівниками і членами їх сімей.Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже, купівлю-продаж товару робоча сила. Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням деяких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації працівника, умов його праці, співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу). Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робоча сила, і оплату за працю, за витрати і результати її, що визнані ринком. Західні економісти вже давно визнали сумісність у змісті заробітної плати вартості робочої сили і забезпечення рівності заробітної плати за однакові витрати праці, які дістали ринкове визнання. Вона становить розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).Проте загальновідомо, що в умовах ринкової економіки підприємець - це необхідний субєкт економічних відносин, який приносить користь суспільству. Сміт вважав, що підприємець, маючи на меті свої власні інтереси, "дійовіше служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо намагається служити їм". До функцій підприємця, виконання яких заслуговує винагороди, слід віднести прояв ініціативи з виробництва будь-якого товару чи послуги; прийняття кваліфікованих рішень щодо управління підприємством; впровадження інновацій шляхом виробництва нового виробу або впровадження нової техніки. Іншими словами, позика дає можливість користування реальними засобами виробництва, що забезпечує підприємцю прибуток, частину якого він віддає певному підприємцю у вигляді певної ставки позикового відсотка. Водночас треба заохочувати підприємців вкладати свої доходи у соціальну сферу (наприклад, встановлення іменних стипендій студентам, створення благодійних фондів імені їх засновників, встановлення памятних дощок на школах, лікарнях, дитячих садках, будинках культури, які побудовані за кошти підприємців).Є доходи, які реалізують власність на землю, капітал, майно. Тут розглянемо, по-перше, доходи від власності працівників підприємств як допоміжної форми до їхнього основного доходу в формі заробітної плати; по-друге, доходи тих, хто живе від власності за рахунок дивідендів на акції, відсотків на цінні папери та ренти, тобто так званих рантьє, які не беруть участі в організації функціонування капіталів. Доходи від власності в розвинених країнах ринкової економіки відіграють важливу роль у мотиваційному механізмі трудової діяльності. Сьогодні у новому механізмі розподілу життєвих засобів України одержали визнання доходи від власності. Слід насамперед зберегти принцип, згідно з яким доходи від власності у формі дивідендів, відсотків, ренти мають лише допоміжний характер.Так, номінальна середньомісячна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника за січень-листопад 2011 р. порівняно з відповідним періодом 2012 р. підвищилася на 22,7 % і склала 45

Зміст

Вступ

1. Сутність і механізм розподілу доходів

1.1 Доходи населення, їх види й джерела формування

1.2 Заробітна плата і доходи від кооперативно-колективної і індивідуальної-трудової діяльності

1.3 Доходи підприємців та суспільні фонди споживання

1.4 Доходи від власності. Рентні доходи та сімейні доходи

2. Фактологічні дані щодо рівня доходів населення України

2.1 Статистична оцінка доходів населенн в Україні

3. Аналіз доходів населення Київської області

Висновки

Перелік посилань