Докази та доказування у цивільному процесі - Курсовая работа

Питання повязане з доказами і доказуванням стає у центрі усього цивільного процесу, адже в ньому вирішаються спірні правовідносини, або факти, які мають юридичне значення. З плану видно, що роботу побудовано з трьох основних питань: визначення понять "докази" і "доказування", субєкти доказування, оцінка доказів. Почнемо з визначення понять "докази" та "доказування". Мета курсової роботи - ознайомитися з науковими працями щодо обраної теми та зясувати для себе основні поняття, проблеми та перспективи інституту доказування та доказів у цивільному процесі. Але деякі автори загальним аспектом визначають власне докази, а похідним - процес доказування і засоби доказування, що відповідає назві гл.5 Цивільного процесуального кодексу "Докази".Кройтор пропонує класифікацію за двома ознаками: за джерелом походження він поділяє їх на: особисті, джерелом яких є люди (показання свідків, третіх осіб, сторін); За характером висновку: прямі - докази, з яких можна зробити достовірний висновок про наявність або відсутність юридичного факту; Васильєв С.В. відзначає "практическое значение деления доказательств на прямые и косвенные состоит в том, что: а) различие между этими доказательствами учитывается сторонами и представителями при собирании доказательств. Фурса С.Я. та Цюра Т.В. пропонує поділяти докази не тільки на особисті та речові, а й на отримані за допомогою технічних засобів і змішані. Докази, отримані за допомогою технічних засобів, пропонується виділити в самостійний вид через необхідність особливого ставлення до їх доказового значення.Поняття засоби доказування до цих пір залишається у теорії доказів нерозвиненим, не знайшов цей термін розкриття суті у новому ЦПК, хоча у деяких нормах, наприклад ст.59 нового ЦПК, замість терміна "допустимість засобів доказування" норму названо "допустимість доказів", а у ч.2 вживається термін "засіб доказування". Шак підходить до розкриття цього питання шляхом аналізу міжнародного цивільного процесуального права і визначає такі аспекти: допустимі засоби доказування, які практично мали б відтворювати перелік допустимих засобів доказування (як це має місце в ч.2 ст.27 у старому ЦПК, оскільки в ч.2 ст.57 ЦПК термін "засіб" виключений), але вченим не надається їх переліку; Обмеження засобів доказування, яке ним розглядається в двох аспектах: допустимість засобів доказування по конкретній справі; Якщо проаналізувати новий ЦПК, то у п.3 ст.51 йдеться саме про священнослужителів, які не підлягають допиту як свідки про відомості, одержані ними на сповіді віруючих, до таких осіб також віднесені особи, які за законом зобовязані зберігати в таємниці відомості, що бути довірені їм у звязку з їхнім службовим чи професійним становищем - про такі відомості (п.2); професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку (п.4); особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника (ч.2 ст.51 нового ЦПК). Але, якщо після попереднього судового засідання, на якому могло мати місце визнання обставини (факту), особа доведе, що таке визнання було здійснене внаслідок помилки, обману, насильства тощо, суд приймає таку відмову від визнання обставин (ст.178 нового ЦПК), тобто суддя повинен перевірити, а чи мали місце обставини, які змусили особу до такого визнання, при цьому особа повинна довести це на підставі доказів.Тому діяльність суду в цивільному процесі зводиться до виконання передбачених ЦПК дій, в той час, як процес доказування має здійснюватись субєктами процесу доказування. Якщо при цьому прийняти до уваги запропонований авторами термін "доведення", то він в основному характеризує процесуальну діяльність субєктів доказування по створенню у суду певної позиції по справі та при вчиненні відповідних дій, що потрібно буде вчинити по справі та про які просить субєкт доказування.133 Тому спробуємо визначити основні стадії процесу доказування і лише потім будемо адаптувати загальні аспекти процедури доказування до процедури розгляду справи. Деякі автори вважають, що стадійність в доказуванні має співпадати з теоретичною концепцією стадійності цивільного процесу і в основному не звертають увагу на особливості процесу доказування, що є властивим для американського та англійського процесу доказування, оскільки в їх системі більшість дій здійснюється під контролем та впливом суду134. Класичним і найбільш поширеним є поділ процесу доказування на такі стадії: визначення кола обставин, що підлягають доказуванню; При цьому, усвідомлюємо, що визначили лише загальні риси найпростішого процесу доказування, який в кожній конкретній справі буде мати свої особливості та відрізнятиметься складністю і може трансформуватись в залежності від таких факторів як: субєктивна позиція судді, який може помилково

План

Вступ

1. Визначення понять "докази" і "доказування"

2. Класифікація доказів

3. Засоби доказування

4. Стадії процесу доказування

5. Субєкти доказування

6. Оцінка доказів

Висновки

Література