Договори про надання правових послуг - Автореферат

В свою чергу, розвиток цієї сфери обумовив зміну погляду, який існував до недавнього часу на діяльність юриста як „непродуктивну працю”, що не дозволяло говорити про її продукт - правову послугу як обєкт цивільного права. В результаті, існує правова невизначеність з низки принципово важливих питань: визначення поняття та ознак договору про надання правових послуг, його сторін, порядку укладення, зміни, припинення, істотних умов договору та питання цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання цього договору тощо. Такий стан справ не відповідає ролі, яку відіграє діяльність субєктів надання правових послуг, що, в свою чергу, не сприяє ні реалізації ними своїх субєктивних прав, ні захисту прав та інтересів споживача правових послуг. Обєктом дослідження є договір про надання правових послуг в розумінні юридичного факту (правочину), а також договірні відносини, що виникають між субєктом надання правових послуг та їх споживачем. У рамках зазначеного методологічного підходу використано також формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалися законодавство щодо договорів про надання правових послуг, практика його застосування, та історичний метод, який дозволив дослідити специфіку договірних звязків щодо надання правових послуг в конкретних історичних умовах, динаміку їх розвитку; метод порівняльного аналізу, за допомогою якого порівнювались досліджувані договори із подібними зобовязаннями.Розділ І “Поняття та ознаки договорів про надання правових послуг” складається з чотирьох підрозділів та присвячений загальній характеристиці договорів про надання правових послуг. “Історія договірних відносин з приводу надання правових послуг” дисертант досліджує генезис відносин між субєктами надання правових послуг та їх споживачами. “Договір як правочин про надання правових послуг” досліджується договір про надання правових послуг в розумінні юридичного факту. За моментом укладення договір про надання правових послуг, як правило, належить до консенсуальних (consensus - згода), оскільки вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін щодо всіх істотних умов. “Договір як зобовязання щодо надання правових послуг” визначено, що договірне зобовязання щодо надання правових послуг є цивільно-правовим відношенням щодо надання послуг.Результатом наукового дослідження проведеного в рамках цієї дисертаційної роботи стало комплексне висвітлення особливостей договорів про надання правових послуг. Це дослідження надало змогу сформулювати у дисертації теоретичні висновки та практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму правового регулювання договірних стосунків між субєктом надання правових послуг та їх замовником, на розвязання теоретичних проблем, що торкаються питань договірних стосунків вказаних субєктів. Історія демонструє, що заборона субєкту надання правових послуг та споживачеві цих послуг самостійно визначати умови співпраці, шкодить ефективному захисту прав особи, а також робить професію захисника непрестижною та залежною від державної влади. Договір про надання правових послуг може бути договором приєднання, в якому стороною, що приєдналася, може бути як замовник, так і виконавець. Крім того, правовідносини щодо надання правових послуг, будучи схожими із трудовими договорами, підрядом, творчими правовідносинами тощо, відповідають загальним правилам про послуги і підстав вважати їх змішаними зобовязаннями немає.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Результатом наукового дослідження проведеного в рамках цієї дисертаційної роботи стало комплексне висвітлення особливостей договорів про надання правових послуг.

Це дослідження надало змогу сформулювати у дисертації теоретичні висновки та практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму правового регулювання договірних стосунків між субєктом надання правових послуг та їх замовником, на розвязання теоретичних проблем, що торкаються питань договірних стосунків вказаних субєктів.

В результаті проведеного дослідження можна сформулювати такі основні теоретичні та практичні висновки: 1.1. Правове регулювання договірних відносин щодо надання правової допомоги пройшло тривалий еволюційний шлях. Історія демонструє, що заборона субєкту надання правових послуг та споживачеві цих послуг самостійно визначати умови співпраці, шкодить ефективному захисту прав особи, а також робить професію захисника непрестижною та залежною від державної влади. Тому сили науковців повинні бути спрямовані не на заміну інституту договору про надання правових послуг, а на його вдосконалення.

1.2. Договір про надання правових послуг є цивільно-правовим договором, якому притаманні ознаки двостороннього правочину. За моментом укладення досліджувані договори, як правило, належать до консенсуальних. Проте, сторони можуть укласти і реальний договір про надання правових послуг. Договір про надання правових послуг може бути договором приєднання, в якому стороною, що приєдналася, може бути як замовник, так і виконавець.

1.3. Договірне правовідношення щодо надання правових послуг будучи цивільно-правовим, наділене рядом особливих рис, що виділяють його з-поміж інших подібних зобовязань. Такими рисами є: специфічний обєкт, субєктний склад, предмет та фідуціарний характер правовідносин щодо надання правових послуг. Крім того, правовідносини щодо надання правових послуг, будучи схожими із трудовими договорами, підрядом, творчими правовідносинами тощо, відповідають загальним правилам про послуги і підстав вважати їх змішаними зобовязаннями немає.

1.4. Договірні правовідносини з приводу надання правової допомоги є одним із різновидів цивільно-правових відносин щодо надання послуг.

Правовідносини щодо надання правової допомоги, що виникають за призначенням є публічними правовідносинами. Заміна законодавцем інституту призначення захисника договірними правовідносинами, сприяла б ефективнішій реалізації конституційного права на правову допомогу громадян, а також дотриманню прав самих адвокатів.

Договір про надання правової допомоги як правочин є різновидом цивільно-правових договорів про надання правових послуг. Проте договір про надання правової допомоги наділений певними особливостями, такими як підвищена соціальна спрямованість та спеціальний субєкт.

2.1. Існує доцільність законодавчо дозволити нотаріусам надавати правові послуги, але лише ті, що безпосередньо стосуються вчинення нотаріальних дій.

Адвокатські обєднання є юридичними особами приватного права в розумінні Цивільного кодексу України, а саме - особливими видами непідприємницьких товариств.

2.2. Положення про порядок організації та проведення конкурсів на право виконання консалтингових (консультаційних, аудиторських, юридичних та оціночних) послуг, що затверджене наказом Національного агентства України з управління державними корпоративними правами, здебільшого враховує специфіку правовідносин в сфері надання правових послуг. На основі Положення було б ефективним створити загальні правила проведення конкурсів на вибір субєкта надання правових послуг за державні кошти, які можна було б застосовувати при укладенні договорів про надання правових послуг за державні кошти не лише Національним агентством з управління державними корпоративними правами, а й будь-якими іншими замовниками.

Відповідно до Правил адвокатської етики, при укладенні договору про надання правової допомоги оферентом може бути лише клієнт. Проте пропозиція адвоката вступити з ним у договірні стосунки, не спрямована визначеній особі, а висловлена всім бажаючим (так звана публічна оферта), не є порушенням Правил і, в той же час, за наявності всіх істотних умов договору і вираження наміру особи, яка зробила оферту, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття, може вважатися офертою.

Господарським кодексом регламентовано порядок укладення зміни та розірвання підприємницьких договорів. Проте названі норми Господарського кодексу є надто детальними і не відповідають сучасним ринковим відносинами сфери надання правових послуг.

2.3. При дослідженні умов договору про надання правових послуг встановлено, що єдиною обєктивно-істотною умовою договорів про надання правових послуг є предмет договору - дії фактичного та юридичного характеру. Умови про якість правових послуг повинні визначатися залежно від предмета договору.

Правові норми про те, що повноваження представника можуть посвідчуватися договором, слід зробити універсальними щодо всіх договорів про надання правових послуг.

Одними із найбільш „вживаних” звичайних умов договору про надання правових послуг є умови про ціну договору. В світовій практиці склалося кілька способів визначення ціни договору про надання правових послуг:1) погодинна ставка; 2) фіксована сума; 3) умовна винагорода; 4) комбінований метод.

2.4. Підставою відповідальності виконавця є ненадання правових послуг замовнику (невиконання зобовязання), надання послуг з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Зі сторони замовника правових послуг підставою його цивільної відповідальності є неоплата наданих йому правових послуг, невиконання інших умов договору. Неоплата наданих послуг є причиною переважної більшості судових спорів між замовниками правових послуг та виконавцями.

Оскільки обєктом правової послуги є діяльність, повязана з такими важливими суспільними благами як захист, охорона, реалізація прав та інтересів осіб, зважаючи на фідуціарних характер досліджуваних договорів, право на відшкодування моральної шкоди за невиконання своїх обовязків сторонами є необхідним для стабільності вказаних правовідносин.

Наукова позиція про те, що „цивільно-правову вину слід розглядати крізь призму обєктивного критерію, яким виступає належність ужиття боржником (заподіювачем шкоди) певних заходів чи утримання від певних дій заради дотримання законних прав та інтересів кредитора” найбільш відповідає принципам приватного права.

Для зрівняння замовника та виконавця правових послуг у можливостях щодо захисту їх права та інтереси, слід законодавчо закріпити можливість притягнення виконавця до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору про надання правових послуг навіть без його вини, незалежно від його статусу (будь-то підприємець, адвокат чи інший субєкт надання правових послуг).

Богославець В.М. Договір про надання правової допомоги цивільно-правовий правочин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2004. - Випуск XIV. - С. 88-93.

Богославець В.М. Природа договірних правовідносин щодо надання правової допомоги // Підприємництво господарство і право. - 2006. - № 6. - С. 29-30.

Богославець В.М. Цивільно-правова характеристика кола субєктів надання правової допомоги // Підприємництво господарство і право. - 2007. - №3. - С. 44-47.

Богославець В.М. Фізична особа субєкт надання правових послуг // Підприємництво господарство і право. - 2007. - №5. - С. 16-19.

Богославець В.М. Юридична характеристика договору-правовідношення щодо надання правових послуг // Приватне право і підприємництво. - 2007. - №6. - С. 116-120.

Богославець В.М. Особливості укладення договорів про надання правових послуг // Підприємництво господарство і право. - 2007. - №11. - С. 95-98.

Богославець В.М. Відповідальність за порушення умов договору про надання правових послуг // Підприємництво господарство і право. - 2007. - №12. - С. 51-54.

Богославець В.М. Природа договору про надання правової допомоги // Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні. Матеріали V-ї Регіональної міжвузівської наукової конференції (м. Івано-Франківськ, 16 квітня 2004 року). - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - С. 55-57.

Богославець В.М. Юридична характеристика договору-правовідношення щодо надання правових послуг // Цивільний кодекс України від 16 січні 2003 року: наукові новели та практика застосування. Тези доповідачів Другої всеукраїнської науково-практичної конференції з цивільного права (м. Львів 24-25 лютого 2006 року). - Львів: Обєднання студентів-правників, 2006. - С. 18-20.

Богославець В.М. Природа договірних правовідносин щодо надання правової допомоги: цивільно-правовий погляд // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні. Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ 28 квітня 2006 року). - Івано-Франківськ, 2006. - С. 153-156.

Богославець В.М. Цивільно-правова характеристика адвокатських обєднань - субєктів надання правової допомоги // Напрями розвитку корпоративного права в Україні (Питання теорії та практики). Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару (м. Івано-Франківськ, 27 жовтня 2006 року). - Івано-Франківськ: ВОНР ТА РВД ПЮІ ЛЬВДУВС, 2006. - С. 24-28.

Размещено на .ru