Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів: її структура, особливості, вимоги, визначення засобів правового захисту сторін договору. Дослідження законодавчих актів та законопроектів у сфері міжнародного приватного права.
Гаазька конференція 1964 р. прийняла дві конвенції: Одноманітний закон про міжнародну купівлю-продаж товарів і Одноманітний закон про укладення договорів про міжнародну купівлю-продажу товарів. У 1980 р. на конференції Генеральної Асамблеї ООН за участю делегатів з 62 країн у Відні була прийнята Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка набула чинності з 01.01.1988 р. Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах: а) коли ці держави є учасницями Конвенції; Стаття 2 Конвенції обумовлює, що норми Конвенції не застосовуються до продажу: - товарів, що придбаються для особистого, сімейного або домашнього використання, за винятком випадків, коли продавець у будь-який час до або в момент укладання договору не знав і неповинен був знати, що товари придбаваються для такого використання; Якщо сторони не домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він: по-перше, не придатний для тієї мети, з якою відповідно до опису він звичайно використовується; по-друге, не придатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавець прямо чи непрямо був повідомлений під час укладення контракту, за винятком випадків, коли з обставин випливає, що покупець не покладався й що для нього було нерозумно покладатися на компетентність і судження продавця; по-третє, товар не має якостей, відповідних тим зразкам чи моделям, що були надані продавцем покупцю; по-четверте, немає тари чи упаковки, які звичайно використовують для товарів, або за відсутності такої тари чи упаковки відсутні такі тара чи упаковка, які допомагають зберегти і захистити товар.
Список литературы
1. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів [Електронний ресурс]: Конвенція Організації Обєднаних Націй від 11.04.1980; Набуття чинності для України: 01 лютого 1991 р.
2. Про зовнішньоекономічну діяльність [Електронний ресурс]: Закон України від 16.04.1991 № 959-ХІІ.
3. Про міжнародне приватне право [Електронний ресурс]: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV.
4. Кисіль В.І. Право, що застосовується до зовнішньоторговельних договорів: тенденції розвитку законодавчого регулювання / В.І. Кисіль // Юридичний журнал, 2004. № 2.
5. Міжнародні комерційні угоди та розрахунки: нормативно-правове регламентування: Навчальний посібник / За ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової. - К.: Центр учбової літератури, 2010, 648 с.
6. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник / За заг. ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. - К.: Юрінком Інтер, 2007. 368 с.
7. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти / О.Х. Юлдашев. К.: МАУП, 2004. 576 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
