Договірне регулювання відносин подружжя - Автореферат

Розширення диспозитивних засад регулювання відносин в сімї стало підставою збільшення ролі договору в сімейному праві, створило умови для виникнення поряд із законним регулюванням системи договірного регулювання сімейних відносин. Аналізуючи положення Сімейного кодексу України, можна зробити висновок про появу цілого комплексу нових різновидів договорів подружжя. Однак, незважаючи на значну кількість праць, присвячених проблемам правового регулювання майнових відносин у сімї, теорія договору в сімейному праві розроблена не була, а комплексного наукового дослідження договірного регулювання відносин подружжя не проведено. Це вимагає теоретичного аналізу загальних засад договірного регулювання відносин подружжя, визначення місця договору в механізмі правового регулювання сімейних відносин, надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо застосування норм нового сімейного законодавства. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі задачі визначити співвідношення ролі законного та договірного правового регулювання майнових відносин подружжя на сучасному етапі; проаналізувати значення договору подружжя як засобу індивідуального правового регулювання; зясувати місце договорів подружжя у загальній системі договорів; дослідити питання щодо відносин подружжя як обєкта правового впливу; визначити межі здійснення договірного регулювання майнових відносин подружжя; надати визначення поняттю «договори подружжя»; класифікувати договори подружжя; встановити перелік обєктів, що підпадають під категорію «майно» у сімейному законодавстві; дослідити особливості обєктів, що входять до складу майна подружжя (спільного та роздільного); визначити поняття, зміст, істотні умови, порядок укладення та виконання, наслідки порушення договорів подружжя, спрямованих на встановлення і зміну правового режиму майна подружжя, а також встановлення порядку користування майном; проаналізувати правову сутність такого поняття як, «утримання» («аліменти»); визначити поняття, зміст, істотні умови, порядок укладення та виконання, наслідки порушення договорів подружжя щодо надання або припинення утримання; розробити науково обґрунтовані рекомендації із застосування новітнього сімейного законодавства, а також надати пропозиції щодо вдосконалення окремих нормативно-правових приписів у частині, яка стосується досліджуваної проблеми.Такий висновок робиться у звязку з тим, що, по-перше, учасники сімейних відносин можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо укладення сімейних договорів; по-друге, коло договорів за участю членів сімї не обмежене, що свідчить про можливість укладення як поіменованих, так і непоіменованих договорів; по-третє, сторони можуть на власний розсуд визначати умови договорів; по-четверте, сторони можуть укладати договори, які мають змішаний характер і поєднують у своїй структурі різні види договорів. Відповідно до цього пропонується включити в сімейне законодавство положення про те, що договори подружжя: а а) не можуть обмежувати право - та дієздатність чоловіка і дружини; б) регулювати особисті немайнові відносини подружжя; в) зменшувати права та порушувати інтереси дитини; г) бути вкрай обтяжливими і ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. У ході аналізу різних підходів до класифікації договорів подружжя зазначається, що найбільш прийнятною системою групування договорів, які укладаються нареченими або подружжям, є дихотомна класифікація. «Договори про встановлення та зміну правого режиму майна подружжя» обстоюється думка про те, що договори подружжя, предметом яких є майно, можуть бути поділені на дві основні групи: а) договори, спрямовані на встановлення та зміну правового режиму майна подружжя (про поділ майна подружжя, про виділ частки одного з подружжя зі складу усього майна подружжя, про відчуження одним з подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя без виділу цієї частки); б) договори, що визначають порядок користування майном. До таких може бути віднесено: договір про обєднання майна подружжя, договір про передачу роздільного майна одного з подружжя у спільну часткову або спільну сумісну власність подружжя, договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя тощо.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні правової природи договору в сімейному праві та комплексному дослідженні ролі та значення договору як одного з основних засобів регулювання відносин подружжя в сучасних умовах. Істотного значення почали набувати індивідуальні акти застосування права, зокрема договори, основний сенс яких полягає в індивідуалізації дії механізму правового регулювання, за якого досягається врахування конкретних обставин життя, юридично закріплюються результати поведінки учасників суспільних відносин. Визначення сімейного права як підгалузі цивільного права, дає змогу розглядати сімейно-правові договори в якості самостійної групи цивільно-правових договорів, які мають

Основний зміст роботи