Договірне регулювання трудових відносин - Курсовая работа

Процес поєднання і функціонування факторів виробництва здійснюється передусім на рівні окремих підприємств (фірм), організацій, установ тощо. Тут відбувається включення індивідуального працівника до складу трудового колективу, де формується і відповідний рівень трудових відносин. Колективний договір укладається між власником, або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, та з однією або кількома профспілковими організаціями чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, а в разі відсутності таких органів, представниками найманих працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом, з іншої сторони. Проблема регулювання відносин між роботодавцем і найманим працівником у суспільстві завжди була найважливішою і від її позитивного вирішення залежить можливість підвищення доходів, як працівників, так і власників підприємств, розвиток виробництва, стабільність діяльності підприємства. Особливо важливою формою регулювання соціально-трудових відносин між працівниками і роботодавцями є колективний договір, який укладається незалежно від форми власності і господарювання підприємства (установи, організації), що має статус юридичної особи.Наприклад, згідно із Законом України "Про підприємство", до трудового колективу входять усі працівники, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту), а також інших правових норм, що регулюють трудові відносини працівника і підприємства. Ці відносини мають велике значення для функціонування підприємства, оскільки від них залежать рівень продуктивності праці як окремих працівників, так і трудового колективу в цілому, результативність використання капіталу, конкурентоспроможність господарюючого субєкта на ринку тощо. Вони безпосередньо охоплюють проблеми умов праці та життя працюючих, якісні характеристики формування їх здатності до праці. Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства згідно з яким працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цим договором, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий термін з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку.• одноразове грубе порушення трудових обовязків керівником підприємства, його заступниками, головним бухгалтером підприємства, його заступниками, винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; У більшості випадків розірвання трудового договору (крім ліквідації підприємства, установи, організації) з ініціативи власника може бути проведене лише за попередньою згодою профспілкового органу.Колективно-договірне регулювання оплати праці працівників здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди". 14 Закону України "Про оплату праці" тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше як шість місяців можуть застосовуватися норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці. 15 Закону України "Про оплату праці" підприємства в колективному договорі самостійно встановлюють форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною й галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Якщо працівники знаходяться в трудових відносинах із підприємствами, оплата їх праці провадиться згідно з чинним трудовим законодавством, тобто працівникові має бути встановлено тарифну ставку чи оклад. 3 Закону України "Про оплату праці", згідно з якою при виконанні норми праці (обсягу робіт) некваліфікованим працівником основна заробітна плата не може бути нижчою від мінімальної заробітної плати, і ст.Погодження інтересів найманих працівників з роботодавцями у сфері соціально-трудових відношень здійснюється шляхом переговорів і завершується укладанням колективних договорів та угод. Регулювання соціально-трудових відносин в Україні регламентується Законом України "Про колективні договори і угоди". Колективній договір або угода складається на базі діючого законодавств

Зміст

Вступ

Розділ І. Загальні принципи функціонування договірного регулювання трудових відносин

1.1 Структура та функції договірного регулювання трудових відносин

1.2 Договірне регулювання оплати праці

Розділ ІІ. Договірне регулювання трудових відносин в Україні

2.1 Особливості договірного регулювання трудових відносин в Україні

2.2 Роль договірного регулювання трудових відносин на ринку праці в Україні

2.3 Необхідність державного та договірного регулювання оплати праці

Розділ ІІІ. Пропозиції що до покращення системи договірного регулювання трудових відносин

3.1 Шляхи покращення системи договірного регулювання трудових відносин

3.2 Законодавство трудових відносин

Висновки

Список використаних джерел