Договірні зобов’язання про передання майна у власність: цивільно-правові аспекти - Автореферат

Договори про передання майна у власність є тими унікальними правовими конструкціями цивільного права, що опосередковують перехід права власності у різних сферах суспільного життя та між різними учасниками цивільних відносин, слугують підставою виникнення зобовязальних правовідносин з передання майна у власність. Широка сфера функціонування договірних зобовязань про передання майна у власність, їх різнопланова спрямованість як на задоволення потреб субєктів господарювання, так і побутових, особистих потреб учасників цивільних відносин, зумовлює актуальність дослідження підстав та правових наслідків їх припинення, проблем захисту особи у разі невиконання чи неналежного виконання контрагентом своїх обовязків. Для досягнення цієї мети передбачено вирішення наступних завдань: 1) дослідити систему договорів, що є підставами виникнення зобовязальних відносин про передання майна у власність, та зясувати її місце у зобовязальному праві України; 2) визначити функціональне призначення цивільного договору у механізмі регулювання зобовязальних відносин з передання майна у власність; 3) проаналізувати порядок укладення та форми фіксації волевиявлення сторін договорів, що є правовою підставою передання майна у власність; 4) зясувати проблеми правового статусу субєктів договорів; 5) визначити специфіку предмету договорів про передання майна у власність; 6) дослідити способи передання у власність різних видів обєктів; 7) визначити момент набуття права власності на різні види обєктів; 8) проаналізувати зміст договірних зобовязань про передання майна у власність; 9) розкрити сутність виконання та забезпечення виконання сторонами договірних обовязків; 10) зясувати підстави та правові наслідки припинення договірних зобовязань; 11) запропонувати шляхи вирішення проблем захисту прав сторони у разі невиконання та неналежного виконання її контрагентом договірних обовязків; 12) проаналізувати нормативно-правову базу для виявлення реального стану забезпечення правового регулювання договірних зобовязань про передання майна у власність та сформувати науково обґрунтовані пропозиції щодо подолання його прогалин, суперечностей та інших дефектів. за метою, що реалізується сторонами через виконання договірних обовязків на такі, у яких: а) одержання майна у власність є визначальною правовою метою (наприклад, договірні зобовязання з купівлі-продажу); б) одержання майна у власність обумовлене переважно правовою конструкцією договору та необхідністю використання такого майна для досягнення іншої мети (наприклад, договірні зобовязання з ренти, довічного утримання, спадкового договору, договору простого товариства, іпотечного договору, за яким іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність); за способом передання майна: а) договірні зобовязання, виконання яких забезпечує реальне передання речей у власність (господарське відання, оперативне управління); б) договірні зобовязання, виконання яких забезпечує передання майнових прав, у тому числі таких, що посвідчуються цінними паперами; в) договірні зобовязання, виконання яких забезпечує номінальне передання майна у власність (господарське відання, оперативне управління);Таким чином, відсутня загальнообовязковість, що характеризує нормативний акт; 3) договір укладається сторонами у порядку, визначеному цивільним законодавством, нормативні акти приймаються державними органами в межах їх компетенції в порядку законодавчо визначеної процедури; 4) договір має часові межі дії, нормативні акти діють в часі, просторі і за колом осіб; 5) договір захищається примусовою силою держави, так і виконання приписів нормативного акту захищається державним примусом. „Характеристика системи договорів про передання майна у власність” досліджується становлення та розвиток системи договорів про передання майна у власність у цивільному законодавстві України. Обовязки з передання майна у власність можуть виникати і з договорів, що належать за спрямованістю правового результату до інших договірних типів, зокрема, з договору позики, простого товариства, договору оренди з викупом, іпотечного договору, за яким передбачено набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки у разі невиконання боржником основного зобовязання. Однак, залежно від статусу набувача, передання майна за такими договорами може здійснюватися у господарське віддання чи оперативне управління, а також вести до виникнення права власності у набувача з обтяженнями, установленими законом або договором (наприклад, довічне утримання (догляд), рента). У тих випадках, коли за договором набувач зобовязується утримувати подружжя у погоджених договором обсягах щодо кожного зокрема чи загалом як щодо солідарних кредиторів у зобовязанні, доцільним було б загальне правило, за яким договір припиняється зі смертю останнього з подружжя, якщо договором не встановлено інше, з відповідним доповненням у ст.626 ЦКУ консенсуальний та реальний договори: „Консенсуальним є договір, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін з істотних умов договору у ф

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ