Україна як учасник міжнародних енергетичних відносин. Основні особливості забезпечення країни енергоносіями. Національне енергетичне законодавство. Обсяги транзиту енергоносіїв територією України. Угоди про врегулювання відносин у газовій сфері.
“Вирішення Україною, як і будь-якою іншою державою, важливих соціально-економічних, політичних та інших завдань практично неможливе без її участі у міжнародному економічному співробітництві, в діяльності міжнародних організацій без урахування світового досвіду, досвіду становлення і розвитку окремих країн. Розглядаючи Україну як учасника міжнародних енергетичних відносин слід виділити три аспекти такої участі: фізичне переміщення енергоносіїв та енергії, міжнародні енергетичні договори та угоди, а також міжнародні енергетичні та інші організації. Не слід, однак, забувати й про те, що на момент виникнення держави Україна як субєкта міжнародного права фізичні переміщення енергоносіїв (природного газу та нафти) по її території здійснювалося без відповідних міждержавних угод, які було укладено post-factum. Враховуючи відсутність інших, визначених законодавчо цілей та завдань ПЕК України, здійснення оцінки ефективності участі України у міжнародних організаціях та договорах у сфері енергетики здійснюватиметься на основі завдань, визначених Стратегією. Наведені характеристики дають можливість сформулювати додаткові завдання, які повстають перед Україною, як учасником міжнародних енергетичних відносин, а саме: збереження та розвиток транзитного потенціалу країни, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, що у свою чергу сприятиме зменшенню залежності від зовнішніх постачальників та сприятиме посиленню енергетичної безпеки країни, а також залучення значних інвестицій у відновлення та розвиток енергетичної інфраструктури.
Список литературы
1. Закон України “Про електроенергетику” від 16 жовтня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998, № 1. - Ст. 1.
2. Закон України “Про нафту і газ” від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. № 1. - Ст. 262.
3. Закон України “Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів” від 6 лютого 1998 р., № 89/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998, № 26. - С.т 150.
4. Закон України “Про ратифікацію Кіотського Протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату” від 4 лютого 2004 року, № 140-IV // Урядовий курєр. - 10.03.2004, № 45.
5. Закон України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про принципи співробітництва в нафтогазових галузях” від 21 листопада 1997 р., № 668/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998, № 11-12. - Ст. 46.
6. Закон України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів” від
7. липня 1999 р., № 820-XIV // Офіційний вісник України. - 1999, № 27.
8. Закон України “Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про гарантії транзиту російського природного газу територією України” від 15 листопада 2001 р., № 2796-111 // Урядовий курєр. - 13.12.2001, № 232.
9. Закон України “Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту природного газу” від 18 грудня 1996 р., № 615/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997, № 9. - Ст. 68.
10. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції державної політики у сфері постачання та транзиту сирої нафти” від 5 квітня 2002 р. № 187-р Київ // Офіційний вісник України. - 2002, № 15 - Ст. 820.
11. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року” від 15 березня 2006, № 145-р.
12. Єрьоменко А. Захід сонця вручну // Дзеркало тижня. - № 2 (581), 21-27 січня 2006 р. Див. на: 13. Конопляник А. Три вопроса по протоколу. Протокол по транзиту к Договору Энергетической Хартии: проблемы, вызывающие озабоченность России и возможные пути их решения // Нефтегазовая вертикаль. - 2002. - № 16.
14. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. - Видання друге, перероблене і доповнене. - К.: КНЕУ, 2003.
15. Руднік А.А. Газотранспортна система ДК “Укртрансгаз”: надійність і безпека транспортування газу // Вісник національної газової спілки України. - 2003, № 1.
16. Суходоля О. Адаптація законодавства України до нормативів ЄС у сфері енергозбереження // Національна безпека і оборона. - 2002. - № 9.
17. Трубопровідний транспорт газу / М.П. Ковалко, В.Я. Грудз, В.Б. Михалків, Д.Ф. Тимків, Л.С. Шлапак, О.М. Ковалко; за ред. М.П. Ковалка. - Київ: Агентство з раціонального використання енергії та екології, 2002.
18. An Energetic Bully // The Washington Post. - August 23, 2006. - P. A14. Детальніше див. на: . html
19. Mortishead C. Is talk of a Mr. Energy just hot air? // The Times. - September 27, 2006. Детальніше див. на: 20. Yergin Daniel. The Prize: the epic quest for oil, money, and power. - New York. - 1992. - Р. 64.РЕЗЮМЕ
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
