Договірні правовідносини членів сім"ї - Автореферат

Сучасний стан як вітчизняного, так і зарубіжного законодавства демонструє доволі чітке виділення сімейно-правових договорів (сімейно-правових договірних зобовязань) у системі договірного права України. Однією з особливостей сімейно-правових договорів є спеціальне коло субєктів - учасниками сімейно-правових договорів можуть бути тільки субєкти сімейного права. Із прийняттям Сімейного кодексу України наукові дискусії розповсюджуються не тільки на проблему про визначення поняття «сімя», наукові спори також викликає питання про наявність легального визначення сімї у СК. Оскільки досліджуваний інститут сімейно-правових договорів отримав законодавче закріплення лише з прийняттям Сімейного кодексу України, то саме «законодавча новизна» системи сімейно-правових договорів є причиною його недостатньої дослідженості в науці цивільного та сімейного права України. Тема дисертаційного дослідження відповідає напрямкам досліджень науково-дослідної програми кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії «Традиція приватного права в Україні», яка є складовою комплексної цільової програми науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави» (державний реєстраційний номер 010U001195), а також відповідає комплексній цільовій темі кафедри цивільного права «Традиції та новації у сучасному цивільному праві України».7 СК України прямо зазначається, що сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. При цьому звертає на себе увагу той факт, що саме договори в немайновій сфері членів сімї практично не були раніше предметом самостійних наукових досліджень. Роль договору у цивільному та сімейному праві має певні відмінності, - у сімейному праві традиційно договір має менше значення і застосування в порівнянні з його роллю у цивільному праві, оскільки договір у сімейному праві не може бути самостійною підставою для виникнення або припинення сімейних правовідносин, він може бути тільки підставою для зміни сімейних правовідносин (виняток становить договір про патронат). Таким чином, договір в сімейних правовідносинах має правові підстави для визнання його самостійним у порівнянні з цивільно-правовим, проте при цьому необхідно брати до уваги істотний вплив цивільно-правового договору як загальноправової бази (принципи, конструкція договору) для створення сімейного договору, а також застосування норм Цивільного кодексу України для регулювання договірних сімейних відносин у субсидіарному порядку. Розділ другий «Договори між подружжям» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню характерних рис та проблем правозастосування основних найбільш поширених договорів подружжя: шлюбного договору, спадкового договору подружжя, договору подружжя про надання утримання.У роботі сформульовано основні теоретичні положення і викладено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та юридичної практики у сфері договірного регулювання правовідносин членів сімї. Наголошено, що договір у сімейних правовідносинах має правові підстави для визнання його самостійності в порівнянні з цивільно-правовим, проте при цьому необхідно брати до уваги істотний вплив цивільно-правового договору як загальноправової бази (принципи, конструкція договору) для створення сімейного договору, а також застосування норм Цивільного кодексу України для регулювання договірних сімейних відносин у субсидіарному порядку. Сімя - це коло осіб, відносини між якими засновані на спільному проживанні, спільному побуті, взаємних правах та обовязках особисто-довірчого характеру, які витікають із шлюбу, подружніх відносин без реєстрації шлюбу, спорідненості, усиновлення та інших форм прийняття дітей на виховання відповідно до сімейного законодавства. Значне поширення вищої освіти серед молоді і в тому числі контрактних форм навчання свідчить про необхідність доповнити розділ 16 Сімейного кодексу України новою статтею, про право повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, самостійно укладати договір про стягнення аліментів, повязаних з навчанням, з тим із батьків, на якому згідно з нормами СК лежить зобовязання їх утримувати. Тобто, якщо хто-небудь з членів сімї уклав договір на користь сімї, такий договір створює обовязки для інших членів сімї, якщо майно, отримане за договором, використано на користь сімї.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Висновках узагальнено теоретичні та практичні результати, отримані авторкою у ході дослідження. У роботі сформульовано основні теоретичні положення і викладено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та юридичної практики у сфері договірного регулювання правовідносин членів сімї.

Основними висновками дослідження є такі: 1. Наголошено, що договір у сімейних правовідносинах має правові підстави для визнання його самостійності в порівнянні з цивільно-правовим, проте при цьому необхідно брати до уваги істотний вплив цивільно-правового договору як загальноправової бази (принципи, конструкція договору) для створення сімейного договору, а також застосування норм Цивільного кодексу України для регулювання договірних сімейних відносин у субсидіарному порядку. При цьому, сімейні відносини не можуть розглядатися як частина предмету цивільно-правового регулювання, що позбавляло б їх духовності, морально-етичної основи. Сімейно-правовий договір визначається як добровільна згода субєктів сімейного права щодо трансформації, виникнення та припинення сімейних прав та обовязків. Як правило, сімейно-правові договори направлені не на виникнення та припинення сімейних прав та обовязків, а саме на їх зміну (трансформацію). Тобто у разі укладення сімейно-правових договорів існуючі раніше сімейні права (що виникли на підставі закону та конкретних юридичних фактів) змінюються.

2. Пропонується власний варіант визначення поняття «сімя» у юридичному значенні. Сімя - це коло осіб, відносини між якими засновані на спільному проживанні, спільному побуті, взаємних правах та обовязках особисто-довірчого характеру, які витікають із шлюбу, подружніх відносин без реєстрації шлюбу, спорідненості, усиновлення та інших форм прийняття дітей на виховання відповідно до сімейного законодавства.

3. Враховуючи законодавчу і практичну поширеність договірних конструкцій у сфері регулювання сімейних відносин необхідно доповнити Сімейний кодекс України окремими статтями, що регулюють способи забезпечення виконання договірних зобовязань у сімейних правовідносинах (по аналогії з Цивільним кодексом України).

4. Тривала відмова від регулювання шлюбним договором немайнових відносин подружжя традиційно пояснювалася неможливістю встановлення санкцій за невиконання немайнових зобовязань. В сучасних же умовах законодавчого визнання і поширення правового регулювання на немайнову сферу життя людини, закріплення можливості використання будь-яких засобів захисту цивільних прав для захисту особистих немайнових прав предмет шлюбного договору може включати не тільки майнові, а й немайнові відносини подружжя.

5. Значне поширення вищої освіти серед молоді і в тому числі контрактних форм навчання свідчить про необхідність доповнити розділ 16 Сімейного кодексу України новою статтею, про право повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, самостійно укладати договір про стягнення аліментів, повязаних з навчанням, з тим із батьків, на якому згідно з нормами СК лежить зобовязання їх утримувати.

6. При укладенні договору на користь членів сімї одним або декількома членами сімї слід застосувати аналогію закону з ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України, що регулює договірні правовідносини між подружжям. Тобто, якщо хто-небудь з членів сімї уклав договір на користь сімї, такий договір створює обовязки для інших членів сімї, якщо майно, отримане за договором, використано на користь сімї. Проте при укладенні самого договору на користь членів сімї доцільно застосовувати більше формальностей, ніж при укладенні договору на користь сімї одним із подружжя. У цьому випадку будь-який договір, що виходить за рамки дрібного побутового, може бути укладений тільки з письмової згоди, нотаріально засвідченої, всіх членів сімї (а не тільки при укладенні договору, який вимагає нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації). Будь-який з членів сімї повинен наділятися правом на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним при порушенні вказаних вимог. Дані положення щодо порядку укладення договору на користь членів сімї, його розірванні і правових наслідках доцільно чітко сформулювати в Сімейному кодексі України і зафіксувати в окремій статті.

7. СК України слід доповнити нормою про застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів і в тому випадку, якщо аліменти стягуються за договором (навіть якщо в договорі відсутня пряма вказівка на сплату неустойки). Оскільки неустойка не сплачується, якщо платник, зобовязаний її сплачувати за рішенням суду, є неповнолітнім, то, застосовуючи принцип аналогії закону, у договорі також не можна вказувати на застосуванні цієї санкції, якщо зобовязаною стороною є неповнолітня особа.

8. Договір, а також додаткова угода до договору про участь одного з батьків в додаткових витратах на утримання дитини повинні укладатися у письмовій формі і нотаріально засвідчуватися. У разі невиконання платником своїх обовязків, передбачених договором або додатковою угодою до договору, додаткові витрати можуть стягуватися з нього на підставі виконавчого припису нотаріуса.

9. З метою першочергового захисту інтересів дитини пропонується законодавчо закріпити обовязок батьків, які мають неповнолітніх дітей разом із заявою про розірвання шлюбу надавати до суду договір про участь у вихованні та про порядок спілкування з дитиною того з батьків, хто буде проживати окремо. У разі ж недосягнення батьками згоди з цих питань, суд повинен вирішити їх разом з вирішенням питання про розірвання шлюбу.

10. Проведений аналіз окремих видів сімейно-правових договорів свідчить про те, що всі вони є консенсуальними, можуть бути оплатними чи безоплатними, як правило, права і обовязки за цими договорами мають всі сторони.

11. Всі сімейно-правові договори мають спеціальне коло субєктів. Учасниками таких договорів можуть бути тільки субєкти сімейного права, що зазначаються в ст. 2 СК України.

1. Ахмач Г.М. Окремі аспекти класифікації договорів, що укладаються подружжям /Г.М. Ахмач //Актуальні проблеми політики: зб. наук, праць. - Одеса: Юридична література. - 2006. - Вип. 28. - С. 243-248.

2. Ахмач Г.М. Дискусійні питання регулювання відносин подружжя і дітей у шлюбному договорі /Г.М. Ахмач //Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - Одеса: Юридична література. - 2007. - Вип. 33. - С. 136-140.

3. Ахмач Г.М. Договірний порядок врегулювання аліментних зобовязань по утриманню батьками своїх дітей: проблеми та перспективи розвитку /Г.М. Ахмач //Підприємництво, господарство і право: наук, журнал. - 2008. - № 1. -С. 58-61.

4. Ахмач Г.М. Особливості договірного регулювання правовідносин членів сімї /Г.М. Ахмач //Актуальні проблеми держави і права: зб. наук, праць. - Одеса: Юридична література. - 2008. - Вип. 38. - С. 176-180.

5. Ахмач Г.М. Поняття договору і особливості його застосування в сімейних правовідносинах /Г.М. Ахмач //Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - Одеса: Юридична література. - 2008. - Вип. 41. - С. 171-176.

6. Ахмач Г.М. О некоторых вопросах нового брачно-семейного законодательства /Г.М. Ахмач //Шлюбно-сімейні відносини в Україні: тези доп. обласної науково-практичної конференції, 19 грудня 2002 р. - Миколаїв: Миколаївське обласне управління юстиції. - 2003. - С. 47-52.

7. Ахмач Г.М. Правові аспекти спадкового договору і заповіту подружжя /Г.М. Ахмач //Практика виборчого процесу в Україні та проблеми його правового регулювання: тези доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції, 18-19 листопада 2005 р. - Одеса: Юридична література. - 2005. -С. 149-155.

8. Ахмач Г.М. Дискусійні питання регулювання відносин подружжя і дітей у шлюбному договорі /Г.М. Ахмач //Правове життя сучасної України: тези доп. 9-ї звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА, 26 квітня 2006 р. - Одеса: Фенікс. - 2006. - С. 165-167.

9. Ахмач Г.М. Особливості договірного регулювання правовідносин членів сімї /Г.М. Ахмач //Правове життя сучасної України: тези доп. 10-ї ювілейної звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА, 27-28 квітня 2007 р. - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 266-268.

10. Ахмач Г.М. Правовые проблемы отдельных видов обязательственных отношений между членами семьи /Г.М. Ахмач //Сучасні тенденції розвитку держави та права України: зб. наук. праць. - Миколаїв: МНЦ ОНЮА. - 2007. -Вип. 1. -С. 35-42.

11. Ахмач Г.М. Аліментний договір та правові гарантії його виконання /Г.М. Ахмач //Сучасний вимір держави та права: зб. наук. праць. - Миколаїв: Іліон. - 2008. - С. 176-177.

12. Ахмач Г.М. Правовые особенности регулирования наследственных отношений супругов в семейном и гражданском законодательстве /Г.М. Ахмач //Перспективи розвитку юридичної науки очима молоді: зб. наук. праць. - Миколаїв: МНЦ ОНЮА. - 2008. - С. 23-27.

13. Ахмач Г.М. Поняття і види правових режимів майна членів сімї /Г.М. Ахмач //Зб. тез наук., робіт учасників III Міжнародної цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів, 4-5 квітня 2008 р. - Одеса: Фенікс. - ч.2. -2008.-С. 4-6.

14. Ахмач Г.М. Вплив цивільного права на регулювання договірних правовідносин членів сімї /Г.М. Ахмач //Зб. тез наук, робіт учасників Міжнародної наукової конференції, 13 грудня 2008 р. - Одеса: Фенікс, 2008. -С. 176-178.