Договір ренти - Автореферат

У результаті було виявлено, що деякі питання правового врегулювання договору ренти в новому ЦК України носять спірний дискусійний характер. Не дивлячись на те, що передбачені новим ЦК України нормативні положення про договір ренти витримали на собі правку трьох редакцій законопроекту нового ЦК України, вони, в остаточній своїй редакції, попри кропітку працю його укладачів і редакторів, все ж таки не у всьому відповідають потребам практики, містять певні недоліки, які не можна залишити по за увагою. Завданням дослідження, яке спрямовується на досягнення поставленої мети, є: 1) зясування причин і передумов походження договору ренти; 2) зясування поняття договору ренти, а також поняття й терміну рента; 3) визначення місця договору ренти в системі цивільно-правових договорів; 4) встановлення субєктного складу договору ренти; 5) зясування його правової спрямованості - мети; 6) визначення предмету договору ренти та його юридичного змісту, особливостей виконання та способів забезпечення його належного виконання; 7) зясування характеру і специфіки цивільно-правової відповідальності сторін за порушення умов договору ренти. Договір ренти досліджується в роботі з урахуванням його історичного розвитку, починаючи з аналізу передумов його виникнення в римському приватному праві, подальшому правовому оформленні у французькому, німецькому, швейцарському цивільному праві, цивільному праві дореволюційної Росії, цивільному праві УРСР та в цивільному праві України. Якщо договором ренти встановлюється, що право на ренту набувається за плату, до відносин сторін щодо передання майна і його оплати застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, а якщо право на ренту набувається безоплатно - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти”;У підрозділі 1.1 “Історичне походження й розвиток договору ренти” міститься історико-правовий аналіз передумов зародження й розвитку договору ренти, висвітлюється становлення цивільного законодавства, яким регулюються договірні рентні правовідносини в Україні. У підрозділі 1.2 “Поняття договору ренти та його юридична характеристика” аналізуються загальні положення доктрини договірного права та формулюється поняття договору ренти. Саме з метою одержування ренти одержувачем ренти здійснюється передача майна у власність платнику ренти, який приймає це майно тільки тому, що замість його ціни він зобовязується виплачувати ренту. Зазначається, що рентні відносини - це майнові відносини, які є обєктивними (економічними) за змістом і вольовими за формою, у наслідок чого робиться висновок, що термін “рента” може вживатися в двох взаємообумовлених значеннях: як форма виплати ренти і як зобовязання ренти. Якщо договором ренти встановлюється, що право на ренту набувається за плату, до відносин сторін, щодо передання майна і його оплати, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, а якщо право на ренту набувається безоплатно - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти”У висновку сформульовано наступні наукові і практичні результати: - зроблено висновок, що зародженню і появі договору ренти (приблизно у VIII, XIII віках) посприяли середньовічні звичаї і традиції, за якими право на ренту виникало природно із самого факту користування чужою земельною ділянкою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У висновку сформульовано наступні наукові і практичні результати: - зроблено висновок, що зародженню і появі договору ренти (приблизно у VIII, XIII віках) посприяли середньовічні звичаї і традиції, за якими право на ренту виникало природно із самого факту користування чужою земельною ділянкою. На подальшу еволюцію змісту і форми договору ренти справили потреби кредитування і потреба обходу законів, що забороняли лихварську діяльність;

- зясовано, що мета договору постійної ренти полягає в довгостроковому кредитуванні, а мета договору довічної ренти й усіх його різновидів полягає в перенесенні права власності на майно під забезпечення майбутніх потреб одержувача ренти;

- обґрунтовується, що цивільно-правовим договором є домовленість про вчинення обумовлених дій;

- пропонується удосконалене визначення ренти як періодичного зобовязання в грошовій або натуральній формі, що має невизначений та довготривалий характер;

- формулюється визначення договору ренти як домовленості, за якою одна сторона (одержувач ренти) з метою одержання рентного доходу передає своє майно у власність другій стороні (платнику ренти);

- на основі особливостей врегулювання договору ренти в чинному ЦК України запропоновано виділяти два види договору ренти: договір безстрокової ренти і строковий договір ренти, різновидом якого у свою чергу є договір довічної ренти;

- стверджується, що підставою виникнення договору ренти є юридичний склад, який складається з волевиявлення сторін договору й передачі майна в підтвердження досягнутої домовленості;

- обстоюється теза про те, що за своєю природою право на ренту є зобовязальним правом, а не речовим;

- пропонується кваліфікувати договір ренти, якщо його предметом є грошова сума як різновид договору відсоткової позики, а, якщо ним є інше рухоме й нерухоме майно, як різновид договору купівлі-продажу;

- під виконанням договору ренти запропоновано розуміти здійснення платником ренти дій по виплаті ренти, які від нього вправі вимагати одержувач ренти;

- на підставі аналізу юридичного змісту договору ренти зроблено висновок, що в залежності від виду ренти, договір ренти є двостороннім або одностороннім. Двостороннім є договір безстрокової ренти тому, що в ньому завжди передбачається наявність умови про односторонню відмову платника ренти від договору безстрокової ренти (ст. 739 ЦК). Одностороннім є договір довічної ренти тому, що його мета полягає у забезпеченні майбутніх потреб одержувача ренти, від чого, на наш погляд, правила про односторонню відмову від договору довічної ренти застосовуватись не можуть;

- зауважується, що припинення договору ренти шляхом викупу ренти варто розглядати як різновид відступного.

1. Апанасюк М.П. Походження договору ренти // Вісник Університету внутрішніх справ. (Спецвипуск). - 2000. - С.191-194;

2. Апанасюк М.П. Місце договору ренти в системі цивільно-правових договорів // Право і безпека. - 2004/3’1. - С.35-39;

3. Апанасюк М.П. Особливості правового врегулювання договору безстрокової ренти в новому Цивільному кодексі України // Юрист України. - 2004. - № 4. - С.55-57;

4. Апанасюк М.П. Юридична природа права на ренту // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - № 27 - С.325-331.

Размещено на .ru