Договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі - Автореферат

Цивільний кодекс України містить тільки норми загального порядку, а норми так званого освітнього законодавства (Закон України „Про освіту”, Закон України „Про вищу освіту” та інші нормативно-правові акти) взагалі не приділяють достатньої уваги договірним відносинам ВНЗ - студент (інша особа). На рівні наукових статей у спеціальних юридичних виданнях відносини ВНЗ - студент (інша особа) розглядались: в Україні - Жилінковою І. В., в РФ - Куровим С. В., Малеїною М. Н., Сирих В. М., Шкатуллою В. І. та іншими дослідниками. Дисертацію виконано з урахуванням положень „Національної доктрини розвитку освіти”, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002, „Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки”, затвердженої Указом Президента України від 13 грудня 2003 року № 1433/2003, „Державної програми розвитку вищої освіти на 2005 - 2007 роки”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року №1183, „Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 - 2010 роки”, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 396-р та відповідно до „Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 - 2006 роки”, „Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 - 2010 роки”. Метою даного дослідження є встановлення меж застосування норм про договір та положень самого договору для регулювання відносин ВНЗ - студент (інша особа); визначення типової та видової приналежності договору про професійну підготовку у ВНЗ у системі договорів цивільного права України; встановлення переліку юридичних фактів, що породжують досліджуване правовідношення; визначення основних прав та обовязків виконавця та замовника; встановлення підстав зміни, розірвання та інших випадків припинення зобовязання з професійної підготовки у ВНЗ. Для досягнення поставленої дослідницької мети необхідно вирішити наступні завдання: визначити стан наукової розробленості досліджуваних проблем; встановити характерні правові ознаки (риси) договору про професійну підготовку у ВНЗ; дослідити правосубєктність учасників розглядуваного правовідношення; окреслити динаміку договірних правовідносин ВНЗ - студент (інша особа).„Проблеми встановлення меж дії договору про професійну підготовку у вищому навчальному закладі та визначення типу такого договору” розглядається проблема неоднорідного характеру відносин ВНЗ - студент. „Обґрунтування номінологічного позначення договору про професійну підготовку у вищому навчальному закладі”, де зазначається, що запропонована автором назва договору - „договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі” - більш точно відображає юридичний зміст правових явищ, які цією назвою охоплюються (вид цивільно-правового юридичного факту та вид правовідношення), порівняно із назвами договорів в редакції інших авторів, або тих, що використовуються на практиці. За субєктним складом та характером виконання субєктами своїх обовязків досліджуваний договір може мати вигляд: 1) договору з виконанням обовязку на користь третьої особи; 2) договору з виконанням обовязку іншій особі, але на користь кредитора; 3) договору, де обовязок боржника виконує перед кредитором інша особа. „Сторони та інші учасники договору про професійну підготовку у вищому навчальному закладі” доведено, що сторонами договору про професійну підготовку виступають виконавець (вищий навчальний заклад) та замовник (особа, що навчається або інша особа). Договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі є змішаним договором, але визначальну роль для визнання цього договору укладеним будуть відігравати істотні умови такого його елементу, як договір про надання послуг з професійної підготовки, бо цей договір є основним.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, повязаної з визначенням меж дії норм про цивільно-правовий договір у регулюванні відносин, що виникають між вищими навчальними закладами та студентами (іншими особами) з приводу професійної підготовки, а також вирішення проблеми встановлення типу договору, яким оформлюються названі відносини. На відміну від наукових попередників, дисертант робить висновок про безпідставність включення до змісту досліджуваного договірного правовідношення (зобовязання) таких обовязків, як відвідування студентом (замовником) аудиторних занять, своєчасне та успішне складання заліків, іспитів чи інших форм контролю, дотримання правил внутрішнього розпорядку. На відміну від інших дослідників автор дисертації розпізнає більший набір елементів юридичного складу, необхідних для виникнення правовідношення з професійної підготовки: публічне оголошення про набір вищим навчальним закладом студентів; наявність у вступника повної загальної середньої освіти або відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; волевиявлення вс

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, повязаної з визначенням меж дії норм про цивільно-правовий договір у регулюванні відносин, що виникають між вищими навчальними закладами та студентами (іншими особами) з приводу професійної підготовки, а також вирішення проблеми встановлення типу договору, яким оформлюються названі відносини.

На відміну від наукових попередників, дисертант робить висновок про безпідставність включення до змісту досліджуваного договірного правовідношення (зобовязання) таких обовязків, як відвідування студентом (замовником) аудиторних занять, своєчасне та успішне складання заліків, іспитів чи інших форм контролю, дотримання правил внутрішнього розпорядку. Примушування до виконання цих обовязків лежить поза методологією цивільного права. Основним обовязком студента (іншої особи) як замовника за договором є сплата ціни договору.

Притримуючись наведеної вище позиції, дисертант розцінює здійснення поточного та підсумкового контролю знань (вмінь, навичок) студентів компетентним повноваженням ВНЗ, яке не може бути змістом досліджуваного зобовязального правовідношення. Така диференційована кваліфікація прав та обовязків учасників досліджуваного правовідношення дозволяє провести межу у регулюванні цивільним правом (у тому числі положеннями договору) досліджуваних відносин.

З практичної точки зору вищенаведені висновки вказують на неможливість розірвання виконавцем договору в односторонньому порядку через невиконання студентом (замовником, третьою особою) навчального плану чи недотримання ним правил внутрішнього розпорядку, бо ці правопорушення не є цивільно-правовими. Розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи виконавця можливе тільки на підставі невиконання замовником обовязку про оплату професійної підготовки.

2. Досліджувані у дисертації правовідносини породжуються цілою низкою взаємоповязаних юридичних фактів, останнім з яких є укладення двостороннього правочину (договору). На відміну від інших дослідників автор дисертації розпізнає більший набір елементів юридичного складу, необхідних для виникнення правовідношення з професійної підготовки: публічне оголошення про набір вищим навчальним закладом студентів; наявність у вступника повної загальної середньої освіти або відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; волевиявлення вступника, оформлене заявою, про намір брати участь у вступних випробуваннях; видання адміністрацією вищого навчального закладу наказу про допуск вступника до вступних випробувань; успішне проходження вступником випробувань та конкурсного відбору; укладення договору.

Договір буде вважатись укладеним у момент досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору (предмет, строк, ціна договору). Визначальну роль для встановлення моменту укладення договору будуть відігравати істотні умови домовленості про надання послуг з професійної підготовки, бо саме цей договір (як елемент змішаного договору) є основним.

3. Договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі є змішаним договором, де основним інтегративним елементом є послуги з професійної підготовки. Інші зобовязання, що як елементи утворюють даний змішаний договір (оренда майна, підряд, купівля-продаж тощо), мають акцесорний характер по відношенню до основного зобовязання про послуги з професійної підготовки.

Виходячи зі змішаного характеру досліджуваного договору, автор дійшов висновку про неможливість використання в найменуванні договору словосполучення „освітні послуги” („договір про надання освітніх послуг”), як такого, що неповною мірою відповідає змісту цього договору. Застосування термінологічного словосполучення „професійна підготовка” дозволить, на думку дисертанта, охопити усі інтегративні елементи даного змішаного договору.

4. У цілому договір про професійну підготовку у ВНЗ слід віднести до різновиду договорів приєднання. З точки зору інших критеріїв класифікації, цей договір може мати вигляд: а) договору з виконанням боржником обовязку в інтересах третьої особи; б) договору з виконанням обовязку іншій особі, але на користь кредитора (замовника); в) договору, де обовязок боржника виконує інша особа.

Зобовязання з професійної підготовки у ВНЗ є консенсуальним, двостороннім, оплатним.

5. Дисертант дійшов висновку, що ВНЗ, як виконавець за договором, не може гарантувати досягнення позитивного результату професійної підготовки студента, бо досягнення такого результату великою мірою залежить також і від зусиль останнього. Тож досліджувані у дисертації послуги з професійної підготовки слід кваліфікувати послугами „з докладення максимальних зусиль”.

6. Основна науково-практична значущість одержаних результатів полягає в узагальненому висновку про те, що розглядувані у дисертації договірні відносини мають регулюватись відповідними нормами приватного (цивільного) права, а не комплексною галуззю права - „освітнє право”, якого, на думку автора, у комплексному вигляді не існує. На приватно-правовій основі мають вибудовуватись положення відповідних нормативно-правових актів, що регулюють договірні відносини ВНЗ - студент (інша особа), та формулюватись умови самого договору про професійну підготовку у ВНЗ.

1. Загородній С.А. Проблема визначення предмета цивільно-правового регулювання відносин у сфері професійної освіти // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - №19. - С. 234-236.

2. Загородній С.А. Цивільно-правові аспекти якості вищої освіти // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2003. - №22. - С. 329-333.

3. Загородній С.А. Юридична кваліфікація конституційного права на вищу освіту через цивільно-правовий механізм його здійснення // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - №32. - С. 292-297.

4. Загородній С.А. Договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі: проблема номінологічного позначення // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 2. - С. 169-177.

5. Загородній С.А. Понятійна характеристика договору про професійну підготовку у вищому навчальному закладі // Актуальні питання цивільного та господарського права. - 2006.- №1. - С. 40-60.

6. Загородній С.А. Цивільно-правові засоби реалізації конституційного права на вищу освіту // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті проф. О.А. Пушкіна, Харків, 21 травня 2005 р. - Х.: НУВС, 2005. - С.96-98.

7. Загородній С.А. Право на освіту: субєктивне право чи охоронюваний законом інтерес // Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі: Матеріали круглого столу, 16 грудня 2005 р. - Х.: ХНУВС, 2006. - С.132-134.

8. Загородній С.А. Місце договору про професійну підготовку у ВНЗ в системі цивільно-правових зобовязань // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті проф. О.А. Пушкіна, Харків, 27 травня 2006 р. - Х.: ХНУВС, 2006. - С.51-52.

9. Загородний С.А. Основания возникновения правоотношений попрофессиональной подготовке в высшем учебном заведении // Проблемні питання цивільного та господарського права: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів. - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. - С. 387-389.