Зміст договору доручення. Аналіз зобов"язань з надання послуг, цивільно-правових аспектів регулювання договірних відносин, що виникають між довірителем і повіреним. Поняття та види торгового (комерційного) представництва в країнах континентального права.
Становлення в Україні ринкових економічних відносин зумовлює необхідність кардинального реформування як цивільного законодавства в цілому, так і окремих його складових, зокрема договірних відносин, які в сучасних умовах мають служити вдосконаленню цивільно-правового регулювання суспільних відносин. В процесі укладання і виконання цивільно-правових договорів реалізуються певні соціально-економічні права громадян. Все більшого значення набувають сьогодні гарантії реального і повного здійснення прав і обовязків субєктів цивільного права. До числа таких гарантій слід віднести закріплену за учасниками цивільного обороту можливість отримувати послуги і допомогу представників. Значення правового регулювання відносин, направлених на надання допомоги у вчиненні юридичних дій значно підвищується в умовах радикального реформування суспільства, де все більшої ваги набирає діяльність представників.Характерним для договору доручення є те, що повірений виступає як представник свого довірителя перед третіми особами. Слід зазначити, що дії повіреного щодо третіх осіб, здійснені в межах повноважень, визначених договором, створюють або припиняють права та обовязки безпосередньо для довірителя. Договори доручення, що укладаються за нотаріальною формою, можуть бути нотаріально засвідченими (наприклад, доручення на укладення договору купівлі-продажу квартири) На підставі договору доручення довіритель, як правило, видає повіреному довіреність і тим самим легалізує повіреного як представника перед третіми особами. Наприклад, при укладенні договору доручення на ведення справи по захисту майнових інтересів довірителя у договорі можуть бути зазначені такі юридичні дії повіреного: 1. проведення правової експертизи документів;Зміст договору доручення, як спільного юридичного акта сторін, становлять, по-перше, умови, щодо яких сторони дійшли згоди, і, по-друге, ті умови, що приймаються ними як обовязкові на підставі чинного законодавства. Повірений - особа, яка зобовязується виконати юридичні дії; довіритель - особа, яка доручає повіреному виконати всі Дії. Якщо за таких умов інтереси довірителя вимагають невідкладного здійснення відповідних юридичних дій, а повірений не міг попередньо направити запит довірителеві або не отримав своєчасної відповіді на свій запит, він може передати виконання доручення іншій особі. В цьому разі повірений зобовязаний повідомити довірителя про передачу виконання доручення іншим особам. На повіреного покладається обовязок повідомляти довірителеві на його вимогу всі дані про хід виконання доручення, що дає йому можливість впливати на виконання доручення.Але на відміну від договору доручення, де має місце пряме представництво, тобто повірений виступає від імені довірителя, у договорі комісії комісіонер - сторона, яка виконує договір, виступає в інтересах комітента, але від власного імені, що виключає можливість виникнення представницьких відносин. І тому важливо встановити, за допомогою якого договору (комісії, доручення, підряду) опосередковані відносини сторін. Отже, доручення - це договір, у силу якого одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. Договір доручення у разі його безоплатності вважається одностороннім повірений зобовязаний виконати доручення, а довіритель має право вимагати його виконання; при оплатності доручення договір стає двостороннім. Наприклад, якщо довірителем надається вказівка придбати крадену річ, повірений має відмовитися від виконання його доручення [8].Представництво тлумачиться як правовідносини, за яких одна особа (представник) вчиняє юридичні дії від імені іншої особи (яку представляють) та в її інтересах. Представник зобовязаний діяти особисто, виключно в межах наданих йому повноважень, звітувати перед особою, яку представляє, передати все отримане за угодами довірителю; угоди, які він укладає від імені особи, яку представляє, визначають права й обовязки для останньої. За законодавством ФРН (НЦК) представництво вважається договірним не лише у випадках, коли представник виявляє волю в межах його офіційних повноважень, а й тоді, коли з обставин справи очевидно, що дії вчиняються від імені особи, яку представляють. Посередник відрізняється від представника, оскільки виступає незалежною особою стосовно обох сторін, а представник діє лише для однієї зі сторін і сам від її імені укладає угоду. Сам термін "представництво" має ширше тлумачення, аніж у континентальному праві, і охоплює всі відносини між особами, в яких одна (агент) діє за іншу (принципала) і під її контролем, зокрема прямого й непрямого представництва, посередництва, комісії та ін.Договір доручення, основним змістом якої є угода про представництво, і є, по суті, договором про представництво, предметом якого є юридичні дії фізичних та юридичних осіб, що представляють собою послугу, яка виявляється повіреним від імені довірителя в інтересах останнього і для нього. Крім того, слід зазначити, що крім юридичних дій повірений має право здійснюв
План
1.2 Зміст договору доручення
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
