Договір приєднання в цивільному праві України - Автореферат

Договір як акт взаємної домовленості двох сторін завдяки масовому виробництву та масовому споживанню стандартних товарів, робіт та послуг був витіснений феноменом укладення договорів шляхом приєднання на завчасно розроблених та продиктованих однією стороною умовах. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: окреслити основні соціальні, економічні та історичні чинники, що обумовили виникнення договорів приєднання; визначити правову природу договорів приєднання; проаналізувати значення договорів приєднання у сучасному цивільному обороті; визначити сферу їх застосування; зясувати місце договорів приєднання у загальній системі договорів; виокремити юридичні ознаки договорів приєднання та на їх основі сформулювати дефініцію договору; зазначити способи кваліфікації договорів приєднання; класифікувати умови договорів приєднання; проаналізувати форму договорів приєднання; дослідити особливості укладення, зміни та розірвання договорів приєднання; зазначити особливі правила тлумачення договорів приєднання; сформулювати основні положення щодо визнання договорів приєднання недійсними; розробити науково обґрунтовані рекомендації із застосування договору приєднання, а також надати пропозиції щодо вдосконалення окремих нормативно-правових актів у частині, яка стосується досліджуваної проблеми. Предмет дослідження - засади правового регулювання договірних відносин, що виникають при укладенні та виконанні договорів приєднання; сутність і значення договору приєднання; місце договорів приєднання у загальній системі договорів; поняття, зміст, форма, порядок укладення, зміни та розірвання договорів приєднання, правові наслідки кваліфікації цивільного договору як договору приєднання. Відповідно пропонуються способи такої кваліфікації: (а) формально-визначений - коли сторона у договорі прямо зазначає, що цей договір є договором приєднання; (б) фактично-визначений - коли така кваліфікація здійснюється на підставі висновку судової інстанції через встановлення наявності ознак цього договору; (в) законодавчо-визначений - коли на рівні закону міститься спеціальна вказівка про характеристику конкретного договору як договору приєднання. Залежно від того, який субєкт визначає зміст договору, всі договори поділяються на: А) договори, зміст яких визначає законодавець в актах цивільного законодавства і Б) договори, зміст яких визначають самі сторони(а) договору.У підрозділі 1.1 «Інституціоналізація договорів приєднання та їх значення в сучасному цивільному обороті» досліджуються чинники, які обумовили виникнення та становлення договорів приєднання, окреслюється основна сфера їх застосування, а також вказується на значення цих договорів в сучасному цивільному обороті. Законодавчі інституції країн Західної Європи та Північної Америки намагалися контролювати негативні наслідки масового поширення укладення договорів шляхом приєднання до умов, сформульованих тільки однією стороною. Так, у ряді країн розроблено спеціальну теорію про існування окремого виду договору, поіменованого як договір приєднання, (наприклад, Франція, Україна, Росія, Грузія, Білорусь), в інших же країнах врегулюванню підлягає лише стандартизована частина умов будь-якого договору (більшість країн Зах. В Україні укладення договорів шляхом приєднання до умов, сформульованих однією стороною, стало можливим після проголошення незалежності та взяття курсу на побудову ринкової економіки. Норми права характеризуються особливим порядком прийняття, зміни та відміни, в той час як договори приєднання розробляються за ініціативою самого субєкта, який має намір укладати договори шляхом приєднання, а змінюються чи припиняються за волею обох сторін договору.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні юридичної природи договору приєднання та комплексному дослідженні правового значення кваліфікації цивільного договору як договору приєднання. Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на ці питання, виражені у наступних положеннях: Договір приєднання є особливою цивілістичною конструкцією, оскільки він передбачає можливість укладення різних за характером цивільних договорів шляхом приєднання до запропонованих стандартних умов. Сторона вправі сама зазначити, що укладає договори з контрагентами лише шляхом приєднання до сформульованих нею умов. Договором приєднання є договір, всі або частина умов якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов договору в цілому. Відмінними обовязковими ознаками договору приєднання є стандартна форма закріплення договірних умов; спосіб укладення договору - шляхом приєднання до запропонованих умов в цілому; відсутність у сторони, яка приєднується до договору, можливості приймати участь у виробленні договірних умов.

2. Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні юридичної природи договору приєднання та комплексному дослідженні правового значення кваліфікації цивільного договору як договору приєднання. Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на ці питання, виражені у наступних положеннях: Договір приєднання є особливою цивілістичною конструкцією, оскільки він передбачає можливість укладення різних за характером цивільних договорів шляхом приєднання до запропонованих стандартних умов. Договори приєднання найбільш характерні для підприємницької діяльності. У кожному конкретному випадку має бути встановлено, що вказаний договір є договором приєднання. Сторона вправі сама зазначити, що укладає договори з контрагентами лише шляхом приєднання до сформульованих нею умов.

Місце договорів приєднання у системі всіх цивільних договорів визначається за дихотомною класифікацією договорів. Так, 1) за порядком узгодження договірних умов договори приєднання відносяться до групи договорів, укладених шляхом приєднання. 2) За субєктом, який визначає зміст договору, договори приєднання складають групу договорів, зміст яких визначає одна зі сторін договору.

Договором приєднання є договір, всі або частина умов якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов договору в цілому. Друга сторона під страхом відмови від укладення договору не може запропонувати свої договірні умови. Відмінними обовязковими ознаками договору приєднання є стандартна форма закріплення договірних умов; спосіб укладення договору - шляхом приєднання до запропонованих умов в цілому; відсутність у сторони, яка приєднується до договору, можливості приймати участь у виробленні договірних умов. Характерними факультативними ознаками договору приєднання є підприємницький статус сторони, яка пропонує договір до приєднання; зайняття нею монопольного становища; підвищений ступінь економічної нерівності між сторонами договору. Умови договору приєднання мають свої специфічні риси, не іманентні іншим договорам. За способом узгодження умови договорів приєднання класифікуються на продиктовані, взаємоузгоджені та альтернативні. За юридичним значенням для існування договору - на головні умови та другорядні умови. За врахуванням інтересів протилежної сторони при формулюванні умов договору - на справедливі умови та несправедливі умови.

Правові наслідки кваліфікації цивільного договору як договору приєднання полягають у встановленні та застосуванні особливих форм контролю за змістом такого договору з метою недопущення порушення прав сторони, яка не приймала участі у виробленні договірних умов. Такі форми контролю можуть носити як прямий характер (перевірка/затвердження органами державної влади стандартних форм договорів приєднання, які використовує особа у своїй договірній практиці), так і опосередкований. До опосередкованих форм контролю належать: застосування особливих правил тлумачення договорів приєднання; встановлення додаткових підстав для зміни або розірвання таких договорів на вимогу сторони, що приєдналася до договору; визнанні несправедливих умов договору приєднання недійсними.

1. Лехкар О.В. Зміст договору приєднання / О.В. Лехкар // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 95. - С. 29-33.

2. Лехкар О.В. Правова природа договору приєднання / О.В. Лехкар // Право України. - 2007. - № 8. - С. 43-46.

3. Лехкар О.В. Договір приєднання як особлива цивілістична конструкція / О.В. Лехкар // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 80. - С. 46-53.

4. Герасимчук О.В. Система цивільно-правових договорів: стан і перспективи розвитку / О.В. Герасимчук // Бюлетень міністерства юстиції України. - 2003. - № 2. - С. 67-72.

5. Герасимчук О.В. Місце договорів за участю субєктів підприємницької діяльності в системі цивільно-правових угод / О.В. Герасимчук // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 9. - С. 43-46.

6. Лехкар О.В. Договір приєднання як цивільно-правовий договір / О.В. Лехкар // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідомл. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 117-120.

7. Лехкар О.В. Зміст договору приєднання / О.В. Лехкар // Конституційно-політичний процес в Україні: ідеї, досвід, проблеми: Зб. тез (за мат. XVIII Харків. політолог. читань). - Х.: Право, 2006. - С. 71-73.

8. Герасимчук О.В. До питання про публічний договір у новому Цивільному кодексі України / О.В. Герасимчук // Нові цивільний та господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матер. наук.-практ. семінару: Ч. 2 (м. Харків, 23 квіт. 2003 р.). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - С. 30-32.

9. Герасимчук О.В. До питання про обмеження договірної свободи в деяких договорах за новим Цивільним кодексом України / О.В. Герасимчук // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідомл. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 26-27 груд. 2003 р.). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - С. 101-103.

10. Герасимчук О.В. До питання про юридичну природу договору приєднання / О.В. Герасимчук // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті: (До міжнар. дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 25-26 груд. 2002р.). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С. 101-103.

11. Герасимчук О.В. До питання про правове регулювання договірних відносин за участю субєктів підприємницької діяльності / О.В. Герасимчук // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези наук. доп. та повідомл. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 49-52.

Размещено на .ru