Договір поставки за законодавством України: цивільно-правовий аспект - Автореферат

Це зумовило низку питань як теоретичного, так і практичного характеру, зокрема, про правову природу договору поставки, його місце в системі договорів, сферу його застосування, поширення на відносини поставки актів міжнародного права щодо договору купівлі-продажу, про істотні умови, порядок укладання договору поставки, відмежування договору поставки від суміжних договорів тощо. З укріпленням в СРСР планових засад економіки виникли додаткові проблеми, зокрема, взаємодія плану і договору, визначення особливостей організації та структури договірних звязків щодо поставки, врахування волюнтарних рішень окремих керівників, встановлення змісту договору поставки, врахування особливостей його окремих різновидів. Дослідивши економічну сутність і спрямованість договору поставки дисертант робить висновок про те, що договір поставки є договором на передачу товару у власність покупцю партіями, з можливістю його модифікації у визначених сторонами напрямках та межах. Інший, більш привабливий варіант вирішення проблеми без кардинальної зміни змісту та структури цієї глави - доповнити її § 3 «Поставка» положеннями про різновиди, сторони, основні права та обовязки сторін за договором поставки, типові порушення умов такого договору, наслідки, співвідношення із підзаконними актами, які регулюють поставку. Дисертантом виділені та проаналізовані такі етапи розвитку законодавства про поставки: 1) у складі дореволюційного російського цивільного законодавства, відповідно до якого договір поставки розглядався як самостійний вид договірних зобовязань; 2) з першою кодифікацією цивільного законодавства СРСР, при якій щодо договору поставки були використані основні ідеї проекту Цивільного уложення Російської імперії; 3) в період з 1938 р. до 1958 р. та другої кодифікації радянського цивільного законодавства, протягом якого договір поставки розглядався як різновид господарського договору; 4) до кінця вісімдесятих років минулого століття (договір поставки був самостійним договірним інститутом, який виступав одним із інструментів радянської планової економіки); 5) в 90-ті роки ХХ ст. та до 2004 року (договір поставки ґрунтувався на основі концепції підприємництва через вільне укладення торгівельних за економічним змістом комерційних угод, при збереженні спеціальної (підзаконної) регламентації поставок); 6) з прийняттям нових ЦК і ГК України.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми - визначення особливостей та закономірностей договірного регулювання відносин поставки, що дозволило сформулювати наукові висновки, конкретні пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства України задля удосконалення практики укладення, виконання, зміни та розірвання договорів поставки і практики вирішення спорів, що виникають із поставки. Договір поставки зявився в умовах індустріального виробництва в Росії і використовувався для забезпечення тривалих звязків у сфері виробництва та торгівлі між товаровиробниками та торговцями. Договір поставки може базуватися на класичній договірній системі та вільному волевиявленню співпрацюючих тривалий час у єдиній технологічно-комерційній системі контрагентів або на мобілізаційно-розподільчих функціях держави засобами владно-розпорядчої діяльності. В умовах різноманітності форм власності та субєктів господарювання договір поставки втратив своє значення регулятора розподілу продукції, але набув нового значення - договірної форми кооперації товаровиробників й оптових торговців, і в цій своїй якості розвивається у подальшому. Сторонами за договором поставки є: постачальник (як виробник продукції виробничо-технічного призначення чи товарів народного споживання, так і інша особа) та покупець, який може бути як споживачем набутого товару, так і не споживати його.

правовий договір поставка цивільний

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми - визначення особливостей та закономірностей договірного регулювання відносин поставки, що дозволило сформулювати наукові висновки, конкретні пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства України задля удосконалення практики укладення, виконання, зміни та розірвання договорів поставки і практики вирішення спорів, що виникають із поставки.

Основними науковими та практичними результатами роботи є наступні положення.

1. Договір поставки зявився в умовах індустріального виробництва в Росії і використовувався для забезпечення тривалих звязків у сфері виробництва та торгівлі між товаровиробниками та торговцями.

2. Договір поставки може базуватися на класичній договірній системі та вільному волевиявленню співпрацюючих тривалий час у єдиній технологічно-комерційній системі контрагентів або на мобілізаційно-розподільчих функціях держави засобами владно-розпорядчої діяльності. В умовах різноманітності форм власності та субєктів господарювання договір поставки втратив своє значення регулятора розподілу продукції, але набув нового значення - договірної форми кооперації товаровиробників й оптових торговців, і в цій своїй якості розвивається у подальшому.

3. Відносини з договору поставки є майновими, за своєю сутністю приватними і повинні базуватися на засадах приватного права. Поставка - ускладнена задля забезпечення кооперації субєктів підприємництва конструкція договору оптової купівлі-продажу.

4. Субєктний склад договору поставки - обмежений і спеціальний. Сторонами за договором поставки є: постачальник (як виробник продукції виробничо-технічного призначення чи товарів народного споживання, так і інша особа) та покупець, який може бути як споживачем набутого товару, так і не споживати його.

6. В ринкових умовах ціна не може відноситись до суттєвих умов в їх буквальному тлумаченні. Її слід віднести до звичайних умов. Умови Правил Інкотермс можуть бути віднесені до звичайних умов договору. Зміст договору поставки в умовах ринкової економіки підпорядкований дії принципу свободи договору та загальним положенням щодо визначення змісту зобовязання та договору в ЦК України.

7. Укладення договору поставки, крім класичних стадій оферти й акцепту, передбачає підготовчу стадію, яка включає в себе такі дії як реклама (публічна оферта), маркетингові дослідження, порівняння вигод товарів різних товаровиробників, використання особистого фактору (знайомства, дружні стосунки), проведення економічних розрахунків, перевірок (аудит) чи інше, канали встановлення надійності та контрагента. Процес укладення договору поставки за своїм змістом неможливо уніфікувати в межах двох, трьох чотирьох чи більше стадій, а є своєрідним тривалим процесом узгодження волевиявлення на встановлення договірного звязку та умов майбутнього договору.

8. На нинішньому етапі розвитку договору поставки, поряд із загальними умовами і правилами, гарантіями виконання зобовязань цьому слугує: зміна пріоритетів принципів виконання зобовязань, де принцип реального виконання не має такого самостійного значення, як це було за часів планової економіки. Покупець може віднайти заміну потрібному товару, а спричинені збитки разом із неустойкою стягнути з порушника; невиконання зобовязань шкодить діловій репутації порушника, що відбивається на результатах його діяльності й можливості; можливістю застосування також оперативно-господарських і управлінсько-господарських санкцій; гнучкістю формування негативних наслідків порушення зобовязань за договором поставки, меншою чим раніше залежність конкретних розмінів економічних санкцій від встановлених чинним законодавством; застосуванням передоплати як умови виконання зобовязань постачальником; зрослим ризиком наслідків невиконання зобовязань, що спонукає сторони до завоювання довіри у наявних і потенційних контрагентів.

1. Алямкін В. До парадигми інституту поставки у законодавстві України / В.В. Алямкін // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 2. - С. 65-68.

2. Алямкін В. Прояви парадигми позитивного регулювання договору поставки / В.В. Алямкін // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 3. - С. 122-123.

3. Алямкін В. Виконання договору поставки / В.В. Алямкін // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 4. - С. 44-46.

4. Алямкін В. Звуження економічних свобод при регулюванні відносин за договором поставки / В.В. Алямкін // Наше право. - 2007. - № 4. - Ч. 2. - С. 67-69.

5. Алямкін В.В. Правове забезпечення виконання договору поставки / В.В. Алямкін // Наше право. - 2008. - № 2. - Ч. 2. - С. 104-108.

6. Алямкін В. В. Договір поставки у сучасному позитивному праві / В.В. Алямкін // Актуальні проблеми конституційного права та державотворення: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.М. Олуйка. - Хмельницький; Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2008. - С. 108-110.

7. Алямкін В.В. Договір поставки за законодавством України / В.В. Алямкін // Підприємництво і море: Тези доповідей круглого столу / Відп. ред. Харитонова О.І. // Одеська юридична академія. - О.: Фенікс, 2008 - С. 84-86.

Размещено на .ru