Правова природа, поняття й зміст послуги з охорони майна як об"єкта цивільного права. Визначення механізму правового регулювання відносин із надання платних послуг з охорони майна, та розробка пропозицій щодо закріплення норм про договір охорони.
Практична реалізація комплексу заходів, повязаних із переходом України до ринкової економіки, не могла не торкнутися сфери таких специфічних правовідносин субєктів цивільного права, як надання послуг з охорони майна, житла, земельних ділянок, особи, інформації і т. ін. Донедавна практично єдиною організацією, що надавала послуги з охорони майна, була Державна служба охорони при МВС України, організована в 1952 р. Договори щодо надання послуг з охорони укладалися на підставі планово-адміністративного акта, що затверджувався органами виконавчої влади і був обовязковим до виконання. Незважаючи на досить велике поширення відносин із надання послуг з охорони майна, загальною проблемою є те, що правове регулювання цих відносин не відповідає сучасним вимогам та основним засадам ринкової економіки, з чого випливає низка інших проблем, зокрема: проблема сфери застосування цивільно-правового договору, як регулятора суспільних відносин при здійсненні охоронної діяльності; проблема правової природи договору охорони майна; особливості його укладення, виконання та відповідальності за неналежне виконання. Для досягнення цієї мети в дослідженні було поставлено такі завдання: зясувати правову природу, поняття й зміст послуги з охорони майна як обєкта цивільного права; встановити ознаки поняття “договір охорони майна” і визначити правове регулювання договірних відносин, повязаних із наданням такого роду послуг; дати тому й іншому теоретичне обґрунтування і на цій основі сформулювати пропозиції щодо закріплення норм про договір охорони, які відповідають сучасним потребам, в ЦК України та інших законодавчих актах України.„Охорона як спосіб реалізації права на захист майнових інтересів” досліджуються причини виникнення поняття охорони як одного із способів реалізації права на захист майнових інтересів і як обєкта договірних відносин. Йдеться про природне бажання майже кожного власника (володільця) запобігти небезпекам щодо належного йому майна, зокрема, від протиправних посягань з боку третіх осіб, що не завжди може бути реалізоване власними діями. Водночас охорона майна на підставі цивільно-правового договору, хоча й має певну схожість із самозахистом, характеризується самостійними ознаками, на підставі чого автором зроблено висновок, що для реалізації свого права на захист, поряд з іншими способами, власник або інший титульний володілець майна на законних підставах може вдатися до такого інституту зобовязального права, як цивільно-правовий договір. За своїм змістом охоронна діяльність має ряд суттєвих відмінностей від інших видів господарської діяльності, а саме: 1) охоронна діяльність здійснюється з метою протидії такому складному суспільному явищу, як злочин; 2) безпосереднє виконання охоронних функцій повязане з підвищеною небезпекою для працівників, які їх виконують; 3) субєкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, мають визначені законом ознаки воєнізованих формувань; 4) здійснення охоронної діяльності прямо передбачає вжиття до третіх осіб заходів примусу, аж до застосування фізичної сили та спеціальних засобів. Автор доводить, що досліджуваний договір знаходиться в системі: правочин - договір - договір про оплатне надання послуг - договір охорони - договір охорони майна.„Порядок укладення договору охорони майна” з урахуванням загальних правил укладення цивільно-правових договорів автором відзначаються особливості стадій укладення договору охорони майна. „Сторони, істотні та інші умови, форма договору охорони майна” автором відзначається, що охоронець, як сторона договору охорони, займає особливе становище в договірних правовідносинах, які досліджуються, оскільки при виконанні договору припускається силовий вплив з використанням вогнепальної зброї, спеціальних засобів, а також інші дії, які можуть зачіпати інтереси інших осіб, і така діяльність не може не підлягати суворому контролю з боку держави. 32 проекту Закону “Про охоронну діяльність” щодо можливості участі фізичної особи в якості сторони (охоронця) договору, який досліджується, навіть коли вона є субєктом підприємницької діяльності, тобто без створення юридичної особи. Досліджуючи зміст договору охорони майна, автор доходить висновку, що суттєвими його умовами є предмет договору, тобто вид охорони, вартість майна, яке охороняється, а також домовленість про розмір винагороди за надану послугу. „Виконання договору охорони майна” дисертант, з урахуванням результатів дослідження предмета договору охорони майна, доходить висновку, що договір охорони майна буде вважатися виконаним належним чином у разі, якщо діяльність охоронця взагалі унеможливить вчинення протиправних дій щодо майна, яке охороняється, або якщо протиправна дія третьої особи відвернена чи припинена на будь-якій стадії її здійснення, внаслідок чого було забезпечено схоронність майна.У дисертації наведені основні положення і узагальнення, отримані в процесі дослідження, та нове розвязання наукової проблеми, що виявляється в визначенні адекватного основним засадам ринкової економіки механіз
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы