Поняття та істотні умови договору оренди житла з викупом. Права наймача житла. Обов"язки сторін за договором. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору. Рекомендації по усуненню недоліків в законодавстві щодо найму житлових приміщень.
Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду [1,13]. Саме те, що право на житло є конституційним, а одним з поширених способів його реалізації є можливість користуватися житлом на підставі договору оренди, зумовило необхідність окремого правового регулювання договору найму (оренди) житла в ЦК України. Оскільки в останній час в Україні досить велика частка населення не має коштів на придбання свого житла, а інша, теж досить велика частка, має надлишки приватизованої житлової площі, то проблема найму (оренди) житлових приміщень стоїть гостро майже в кожній пересічній українській сімї. Як відомо, протягом останніх років Верховна Рада України прийняла низку законів, так чи інакше повязаних з користуванням житлом та відповідальністю за порушення житлового законодавства. Предметом дослідження будуть статті Цивільного кодексу України, коментарі статей цього кодексу, наукові праці, присвячені проблемам законодавчого забезпечення договору найму (оренди) житла, публікації в спеціальній юридичній періодиці.Крім того, договір найма (оренда) житла забезпечує реальні можливості для реалізації положень статті 33 Конституції України на вільний вибір місця проживання [1,8]. Договір найму житла в державному і громадському житлових фондах опосередковує розподільні відносини житлової сфери, коли держава чи громадські організації певною мірою гарантують громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, одержання житла з цих фондів. За статтею 810 ЦК договором найму (оренди) житла є договір, згідно якого одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату [4,387]. У загальному вигляді договір найму житла можна визначити як договір, за яким одна сторона (наймодавець) зобовязана передати іншій стороні (наймачеві) за плату житло для проживання в ньому на певний строк. Отже, ЦК передбачає, що наймачем може виступати і юридична особа, але вона може використовувати житло лише для проживання в ньому фізичних осіб.810-1 ЦК визначає договір оренди житла з викупом як особливий вид договору найму (оренди) житла. Складна конструкція договору оренди житла з викупом, що містить в собі елементи різних за типом договірних моделей (найму (оренди) та купівлі-продажу житла), стає тією специфічною ознакою, яка суттєво впливає на необхідність особливого регулювання цього договору. За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендарю (ч. Виходячи з визначення цього договору, він опосередковує передачу житла у користування, проте, оскільки за умови повної сплати орендних платежів житло переходить у власність орендарю, його слід вважати й однією з підстав набуття права власності на житло. 810-1 ЦК по суті закріплює іншу конструкцію договору, відповідно до якої підприємство-орендодавець набуває право власності на попередньо обране особою - орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі.За загальним правилом, у разі тимчасової відсутності наймача чи членів його сімї за цими особами зберігається житлове приміщення протягом шести місяців без будь-яких формально-зобовязальних дій з їх боку. У деяких випадках, спеціально обумовлених ст.71 Житлового кодексу, за наймачем та членами його сімї право на житлове приміщення зберігається і на триваліші строки (призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну службу, тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами та характером роботи; виїзд у звязку з навчанням; перебування дітей у державних дитячих закладах тощо). Якщо наймач або члени його сімї не проживали у певному житловому приміщенні понад встановлені строки, то згідно зі ст.72 Житлового кодексу вони можуть бути визнані такими, що втратили право на користування житловим приміщенням. Стаття 86 Житлового кодексу передбачає підстави, за яких не допускається обмін, зокрема, коли до наймача предявлено позов про розірвання чи зміну договору найму, якщо обмін має фіктивний характер, якщо житлове приміщення є службовим або знаходиться у гуртожитку. договір оренда житло викуп У тому разі, коли житлове приміщення, яке займають наймач та члени його сімї, внаслідок капітального ремонту не може бути збережено або істотно збільшиться й у наймача утворяться надлишки житлової площі, йому та членам його сімї до початку капітального ремонту має бути надано інше благоустроєне житлове приміщення.Обовязки орендодавця та орендаря щодо користування житлом у більшій частці збігаються з правами та обовязками наймодавця та наймача за договором найму житла. 815 ЦК «Обовязки наймача житла» наймач зобовязаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати
План
ПЛАН
Вступ
1. Поняття та істотні умови договору найму (оренди) житла
2. Договір оренди житла з викупом та істотні умови договору
3. Права наймача житла
4. Обовязки сторін за договором
5. Підстави розірвання договору найму (оренди) житла
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
