Правова природа договору консалтингу, підходи до його поняття. Місце та значення в системі договорів за цивільним законодавством України. Особливості укладення, зміни і припинення, цивільно-правова відповідальність за невиконання або неналежне виконання.
Така оцінка складає сутність консалтингових послуг, які опосередковуються договором консалтингу (договором про надання консалтингових послуг). Правову базу договору консалтингу складають лише загальні положення цивільного законодавства України, зокрема, загальні положення про зобовязання, загальні положення про договори, а також загальні положення про послуги. Використовуючи терміни «консалтинг» і «консалтингова послуга» в текстах деяких нормативно-правових актів, вітчизняний законодавець не розкриває їх поняття та правову природу. Крім того, неналежне нормативне регулювання консалтингових послуг не дозволяє чітко відмежувати договір консалтингу від договорів про надання суміжних послуг (інжинірингу, аутсорсінгу, маркетингових, інформаційних, юридичних та інших послуг), що створює певні проблеми у договірній і судовій практиці. 10) встановлення ознак консалтингової послуги, до яких відносяться такі: 1) надання консалтингової послуги здійснюється, як правило, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями; 2) переважно оплатний характер консалтингової послуги; 3) невіддільність послуги від виконавця; 4) відсутність чіткої завершеної матеріальної форми, тобто результат консалтингової послуги не має оречовленого вигляду; 5) ексклюзивність послуги; 6) неможливість надання консалтингової послуги третіми особами; 7) відсутність чітко визначених критеріїв якості надання консалтингових послуг; 8) результат консалтингової послуги - інтелектуальна, творча діяльність виконавця; 9) алеаторний характер, оскільки корисний результат наданої консалтингової послуги не завжди співпадає з очікуванням замовника; 10) настання корисного результату від консалтингової послуги можливе через певний проміжок часу, вчинення дій, правочинів після завершення її надання.«Загальні положення договору консалтингу у цивільному праві» складається з 5 підрозділів, які присвячено розгляду питань про еволюцію та становлення консалтингових відносин, переведення змістовних економічних консалтингових відносин у правову форму, встановлення специфічних ознак консалтингової послуги як предмета договору консалтингу, виділено її види, визначено місце договору консалтингу серед інших договірних зобовязань. Досліджуючи послугу в правовому значенні дисертанткою визначені такі характерні ознаки послуги: має нематеріальний характер, оскільки її результат не набуває уречевленого результату; тісно повязана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності); не збігається із самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, а існує як окреме явище - певне нематеріальне благо; від наданої послуги може виникати корисний результат. У дисертації визначаються ознаки консалтингових послуг, до яких дисертантка відносить: надання консалтингової послуги здійснюється, як правило, юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, але консалтингові послуги можуть і надаватися юридичними особами публічного права відповідно до чинного законодавства; переважно оплатний характер консалтингової послуги; невіддільність послуги від її виконавця; відсутність завершеної матеріальної форми, тобто консалтингова послуга не має уречевленого результату; ексклюзиність послуги; неможливість надання консалтингової послуги третіми особами; відсутність нормативних критеріїв якості надання консалтингових послуг - встановлення їх у кожному конкретному випадку; надання консалтингової послуги - інтелектуальна, творча, професійна діяльність фізичної особи; інноваційний характер консалтингової послуги; корисний результат наданої консалтингової послуги не завжди співпадає з очікуваним; можливість отримання корисного результату для замовника різними методологічними шляхами; настання корисного результату від послуги можливе через певний проміжок часу. Проаналізувавши різні наукові концепції щодо визначення місця договорів у системі договірного права, та сутність договору консалтингу зроблено висновок про те, що рід - договір; тип - договір про надання послуг; підтип - підприємницький та неспоживчий; вид - договір консалтингу; підвид - договір консалтингу на абонентське обслуговування та договір консалтингу за заявкою. До основних прав виконавця, на думку дисертантки, відносяться наступні: 1) виконавець має право вимагати від замовника прийняти надану послугу та оплатити її; 2) має право з дозволу замовника залучати до виконання проекту (завдання) інших спеціалістів-консультантів; 3) виконавець має право залучати до виконання завдання працівників замовника, які володіють необхідною інформацією, необхідною для виконання проекту; 4) має право особисто мати доступ до інформації, яка для нього становить професійний інтерес для виконання договору; 5) має право на збір інформації та підготовки її у зручній для виконавця формі; 6) має право на забезпечення матеріальних умов для роботи (приміщення, обладнання, копіювання, друк матеріалів тощо); 7) має право на одержання гонорару; 8) виконавець має право вимагати навчання персоналу новим методам роботи, якщо цього п
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
