Історія розвитку інституту дарування. Загальна характеристика договору дарування. Елементи договору та порядок його укладення. Права та обов’язки сторін за договором дарування та правові наслідки їх порушення. Припинення договору й правові наслідки.
У ретроспективному аспекті можна відзначити, що як правовий феномен договір дарування має багатовікову історію. У Цивільному кодексі України, що набрав чинності 01 січня 2004 р. легальна конструкція договору дарування набула нового змісту. Це виявилося не лише у формальному збільшенні кількості правових норм, що складають інститут договору дарування, а й у створенні нових моделей цього договору, урізноманітненні його видів, розширенні меж правової ініціативи учасників цивільних відносин у сфері безоплатного передання майна у власність. Разом з тим новий ЦК України не розвязав усіх проблем укладення та виконання договору дарування; не всі законодавчі новели можна визнати обґрунтованими та чітко визначеними, деякі з них потребують змін або подальшого вдосконалення. Суспільна значущість договору дарування була підставою для аналізу його самобутньої правової природи та створення в науці різних часів окремих концепцій цього договору.Цікавим фактом з історії цього договору є те, що за римським правом значна кількість дарівних актів вчинялася між членами однієї сімї, тому значне місце у регулюванні сімейних майнових відносин приділяли саме даруванню (зокрема, обмеженню свободи дарування між подружжям, між близькими особами одного будинковолодіння) [14]. Стосовно безвідплатних розпоряджень майном існував інститут наказу (modus), коли мова йшла про форму вчинення дарування donatio sub modo - дарування з покладенням на обдарованого обовязку що-небудь виконати; невиконання такого наказу дає дарувальнику альтернативне право вимагати виконання його або повернення дарунку (дарування під умовою). Грімм інститут дарування розміщали у загальній частині, хоча перший відносив дарування до розділу «майнові права» (зокрема, як спосіб набуття майнового права), а інший - у контексті римського приватного права, взагалі виділяв особливе «вчення про дарування» при загальних положеннях про угоди. Для дарування характерними є такі риси: дарувальник позбавляється якого-небудь майнового права при житті (дарування на випадок смерті Д.І. Без сумнівним є одне, що вчення про дарування має досить загальне значення, що значна кількість різноманітних юридичних угод можуть слугувати засобом для надання однією особою безоплатної вигоди іншій, що дарування може бути здійснено не тільки у формі обіцянки подарунку, але й шляхом безпосередньої передачі подарунку однією особою іншій, що дарування зустрічається не тільки inter vivos (серед живих), а й mortis causa (з приводу смерті); у звязку з усім цим пропонується викласти основні начала дарування у звязку з загальним вченням про юридичні угоди" [14].За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобовязується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (п. 572 Цивільного кодексу Російської Федерації окрім форм, поданих у ЦК України (безпосередньої передачі речі (dando) та обіцянки передати у майбутньому безоплатно майно у власність (prommitendo), передбачено і третю форму вчинення дарування шляхом звільнення або обіцянки звільнити від майнового обовязку (liberando). Про те, що договір дарування за ЦК може розглядатись як одностороння угода свідчать такі положення: дарувальник вправі відмовитись від договору дарування до вручення речі обдаровуваному, а останній - якщо негайно заявить про відмову від прийняття дарунку (ст. Коли ж весілля не відбулось, дарувальник вправі звернутись до нотаріуса і сам скасувати такий договір, якщо визнати договір дарування одностороннім правочином. Так, за договором дарування може бути встановлений обовязок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не предявляти вимог до третьої особи про виселення тощо).До загальних належать умови щодо: а) предмета договору дарування; До спеціальних істотних умов належать: 1) строк або відкладальна обставина за договором дарування з обовязком передати дарунок у майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини; Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Майнове право як предмет договору дарування може виступати як у виді зобовязального права, так і у виді речового права на чуже майно. Але з усіх речових прав на чуже майно предметом договору дарування можуть бути лише емфітевзис та суперфіцій, як такі, що можуть відчужуватися окремо від речі.Сторонами у договорі дарування можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, а в певних випадках - держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади (ст. Укладення договорів дарування громадянами має здійснюватися з додержанням загальних правил цивільного законодавства про їх дієздатність. Так, опікун не має
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика договору дарування
1.1 Історія розвитку інституту дарування
1.2 Поняття та загальна характеристика договору дарування
Розділ 2. Елементи договору дарування та порядок його укладення
2.1 Предмет договору дарування
2.2 Сторони договору дарування
2.3 Форма та специфіка укладення договору дарування
Розділ 3. Відносини, що виникають з договору дарування, проблеми та порядок їх врегулювання
3.1 Права та обовязки сторін за договором дарування та правові наслідки їх порушення
3.2 Припинення договору дарування, правові наслідки
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
