Правова характеристика договору дарування, його юридичні ознаки, основні суб"єкти та зміст. Порядок укладання договору та особливості його виконання. Відмежування договору дарування від договору позички. Визначення прав та обов"язків сторін договору.
Це виявилося не лише у формальному збільшенні кількості правових норм, що складають інститут договору дарування, а й у створенні нових моделей цього договору, урізноманітненні його видів, розширенні меж правової ініціативи учасників цивільних відносин у сфері безоплатного передання майна у власність. Зазначене свідчить про необхідність теоретичної розробки оновленої концепції договору дарування, висвітлення його юридичної природи та сутнісних ознак, визначення субєктного та обєктного складу, проведення аналізу реальної та консенсуальної моделей договору дарування. Цікавим фактом з історії цього договору є те, що за римським правом значна кількість дарівних актів вчинялася між членами однієї сімї, тому значне місце у регулюванні сімейних майнових відносин приділяло саме даруванню (зокрема, обмеженню свободи дарування між подружжям, між близькими особами одного будинкового володіння). Стосовно безвідплатних розпоряджень майном існував інститут наказу (modus), коли мова йшла про форму вчинення дарування donatiosubmodo - дарування з покладенням на обдарованого обовязку що-небудь виконати; невиконання такого наказу дає дарувальнику альтернативне право вимагати виконання його або повернення дарунку (дарування під умовою). В) Donatio submodo - дарування з покладенням на обдаровуваного обовязку що-небудь виконати; невиконання такого наказу дає дарувальнику альтернативне право вимагати виконання його або повернення дарунку (дарування під умовою).За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов?язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч.1 ст.717 ЦК України) [20, с.74]. Законодавець виділяє кілька видів договору дарування: договір дарування з обов?язком передати дарунок у майбутньому (ст.723, 724 ЦК України) - у випадку укладення сторонами консенсуального договору дарування, права та обовязки сторін виникають після досягнення згоди з усіх істотних умов договору у передбаченій законом формі. Тому, якщо момент укладання договору не співпадає з моментом його виконання, дарувальник зобовязаний передати дарунок обдаровуваному у той строк або термін, що визначений договором. Строк (термін) передачі речі, що є предметом договору дарування встановлюється у договорі або залежить від настання певної обставини. Зокрема, у договорі може бути передбачено, що дарунок повинен бути переданий через певний строк - кілька днів, місяців, років від моменту укладення договору або від дня настання певної події, що вказана у договорі.За своїми юридичними ознаками договір дарування є реальним (крім такого його виду як договір дарування з обов?язком передати дарунок у майбутньому), оскільки права та обов?язки виникають у сторін з моменту прийняття дарунка обдаровуваним, двостороннім (обов?язки покладаються на обох сторін) і безвідплатним (немає зустрічного задоволення з боку обдаровуваного). Двосторонній характер цього договору має свої особливості, оскільки обов?язки у дарувальника, за винятком договору дарування з обов?язком обдаровуваного на користь третьої особи та договору про пожертву, виникають лише у випадку наявності у дарунка певних недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров?я, майна обдаровуваного або інших осіб. Але оскільки у цьому параграфі характеризуються всі договори дарування у сукупності, а зазначені обов?язки у сторін можуть виникнути, то і договір дарування слід вважати двостороннім. На сторони договору дарування, як і сторони будь-якого цивільно-правового договору, поширюються загальні вимоги щодо обсягу їх дієздатності (статті 31, 32, 37, 41 ЦК України), заборони щодо можливості надання згоди на здійснення правочину піклувальником (ст.70 ЦК України), вимоги щодо необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення деяких правочинів (ст.71 ЦК України). Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному (ч.1 ст.68, ч.1 ст.70 ЦК України).Стаття 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, а відповідно до Стаття 133 цього кодексу господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. · вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не предявляти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обовязку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обовязок; · дарувальник має право в
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Правова характеристика договору дарування
1.1 Поняття договору дарування
1.2 Юридичні ознаки договору дарування
1.3 Субєкти та зміст договору дарування
Розділ 2. Укладення договору та його виконання
Розділ 3. Відмежування від інших договорів
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы