Поняття "дочірнє підприємство". Види дочірніх підприємств та особливості їх створення. Аналіз діяльності зареєстрованих у Львівській області філіалів і представництв та правова експертиза положень про їх статус. Проблеми правової природи організацій.
4 ПБО 19: ДП - підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства [10]. Враховуючи ці визначення, дочірнім може бути підприємство будь-якої організаційно-правової форми, контрольний пакет акцій або часток статутного капіталу якого належить іншому підприємству. 2.24 Класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої наказом №288, ДП визначено як підприємство, єдиним засновником i власником якого є інше підприємство. 5 Закону «Про підприємства в Україні» йдеться, що підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або трудового колективу у випадках і в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України. Підприємство має право, якщо інше не передбачено законом та його статутом, продавати, передавати іншим підприємствам і здійснювати інші цивільно-правові дії щодо майна, яке йому належить, а також стосовно майна, що відповідно до законодавства не може бути у його власності.Найбільш прогресивне визначення дочірнього підприємства міститься у ч. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженої постановою Національного банку України: дочірня компанія (підприємство) - це компанія, що контролюється іншою компанією. Ще в одному підзаконному нормативному акті зустрічаємо визначення дочірнього підприємства за критерієм підконтрольності іншому субєкту господарювання: дочірнє підприємство - підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.
Вывод
Найбільш прогресивне визначення дочірнього підприємства міститься у ч. 12 ст. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженої постановою Національного банку України: дочірня компанія (підприємство) - це компанія, що контролюється іншою компанією.
Поняття дочірнього товариства визначається через субєкт господарювання, що контролюється іншою компанією.
Ще в одному підзаконному нормативному акті зустрічаємо визначення дочірнього підприємства за критерієм підконтрольності іншому субєкту господарювання: дочірнє підприємство - підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.
Існують чотири основних способи створення дочірніх підприємств: заснування дочірніх підприємств корпоративного типу;
заснування дочірніх підприємств унітарного типу;
перехід до холдингової компанії переважної участі в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління дочірнього підприємства;
реорганізація раніше створених субєктів господарювання в дочірні підприємства.
Важливим фактором при створенні дочірнього підприємства є можливість використання ним комерційного найменування холдингової компанії, оскільки: по-перше, дочірнє підприємство отримує відоме споживачеві найменування.
По-друге, поєднання в найменуванні підприємства позначки «ДП» або «Дочірнє підприємство» та безпосередньо комерційного найменування холдингової компанії свідчитиме для споживачів і контрагентів дочірнього підприємства про відповідність останнього діловій репутації холдингової компанії.
По-третє, холдингова компанія і дочірнє підприємство можуть проводити єдину на всій території України рекламну кампанію з використанням торговельної марки, яка входить до їх найменувань, що значно знижує рекламні витрати.
Отже, можна зробити висновок: незважаючи на відсутність у законодавстві прямого регулювання правового статусу дочірніх підприємств, формальних перешкод для їх заснування і діяльності не вбачається. дочірній представництво організація правовий
Список литературы
Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - ст. 141.
Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №18. - ст. 144.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №№40-44. - ст. 356.
Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №49. - ст. 682.
Закон України «Про холдингові компанії в Україні» від 15 березня 2006 р. // ВВР. - 2006. - №34. - Ст. 1253.
Закон України «Про управління обєктами державної власності» від 21 вересня 2006 // ОВУ. - 2006. - №41. - Ст. 2726.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 29 березня 2005 р. №755-4.
Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р. №469/97-ВР // ВВР. - 1997. - №39.
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 р. // ВВР. - 1999. - №40. - Ст. 365.
Указ Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» від 11 травня 1994 р. // УК. - 1994. - 19 травня.
Бейцун І.В. Дискусійні питання поняття холдингу у законодавстві та у правовій науці // Вісник господарського судочинства. - 2004. - №1. - С. 371.
Берзон Н. Современные тенденции развития холдингов // Управление компанией. - 2004. - №4. - С. 7.
Вінник. О.М. Правове становище дочірніх підприємств // Підприємництво, господарство і право. - 2000. - №1. - С. 4.
Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній: монографія / І.В. Лукач. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 240 с
Песков В. Правові аспекти організації дочірніх підприємств // Право України. - 1999. - №10. - С. 22-24.
Пилипенко. Создание и правовое положение дочерних предприятий // Бизнес. - 1994. - №14. - С. 13.
Потюк М. Дочірні підприємства як юридичні особи // Право України. - 1999. - №1. - С 124.
Хєда С. Особливості правового статусу дочірнього підприємства (порівняльно-правовий аспект) // Підприємництво, господарство, право. - 2003. - №4. - С 65-67.
Шишкина И.С. Холдинги. Правовой и управленческий аспекты. - М.: ООО «Городецъ-Издат», 2003. - С. 15.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
