Добровільні народні дружини Української РСР: історико-правовий досвід створення і функціонування - Статья

Розглянуто особливості організації народних дружин Української РСР, зясовано їхню роль в охороні громадського порядку та боротьбі проти злочинності. народний дружина охорона порядок злочинність В Україні найвідомішою формою правоохоронних громадських формувань залишаються добровільні народні дружини, які сьогодні активно відроджуються власне з ініціативи самих громадян. Тому вважаємо за доцільне розглянути особливості організації народних дружин як добровільних правоохоронних громадських формувань Української РСР, їхню справді важливу роль в охороні громадського порядку та боротьбі проти злочинності. Колпаков пише: «Активізація діяльності громадських формувань з правоохоронними функціями, котра спостерігається останнім часом, пояснюється громадянською зацікавленістю населення України, занепокоєнням з приводу складних проблем, що існують у царині боротьби з правопорушенням і охорони громадського порядку» [2, с 3]. Досвід попереднього державного утворення на теренах сучасної України (УРСР) знає чимало форм участі громадян в охороні громадського порядку та у боротьбі з правопорушеннями: 1) бригади сприяння міліції, постійно діючі штаби охорони порядку, комісії зі збереження соціалістичної власності тощо; 2) групи охорони громадського порядку; 3) комсомольські оперативні загони; 4) ДНД та ін.Таким чином, завдання, які ставлять перед собою і виконують відроджені народні дружини цілком на часі, бо загострення криміногенної ситуації стає однією із актуальних проблем сьогодення. Для забезпечення дієвого захисту прав, законних інтересів і майна громадян, активне залучення до правоохоронної роботи громадських формувань нині розглядається як гостра необхідність. Як правило, фінансування витрат, повязаних з діяльністю ДНД, забезпечується за рахунок коштів, визначених у місцевих бюджетах та інших джерелах, не заборонених законодавством для покриття їхніх витрат, а особливо для зміцнення їх матеріально-технічної бази. Передбачені Програмою заходи [13, с 339] мають за мету підняти на новий рівень ділове співробітництво між міліцією та населенням, створити організаційно-правові передумови для ширшого залучення населення до проведення профілактичної роботи та охорони правопорядку.

Таким чином, завдання, які ставлять перед собою і виконують відроджені народні дружини цілком на часі, бо загострення криміногенної ситуації стає однією із актуальних проблем сьогодення. Вона в Україні періоду внутрішньої системної, а також загальносвітової фінансово-економічної кризи продовжує залишатися складною. Злочинність вже набула рис чіткої корисливо-насильницької спрямованості, організованості, професійності.

Для забезпечення дієвого захисту прав, законних інтересів і майна громадян, активне залучення до правоохоронної роботи громадських формувань нині розглядається як гостра необхідність. Як правило, фінансування витрат, повязаних з діяльністю ДНД, забезпечується за рахунок коштів, визначених у місцевих бюджетах та інших джерелах, не заборонених законодавством для покриття їхніх витрат, а особливо для зміцнення їх матеріально-технічної бази.

Ефективно діє Програма МВС України з розвитку партнерських стосунків між міліцією та населенням. Передбачені Програмою заходи [13, с 339] мають за мету підняти на новий рівень ділове співробітництво між міліцією та населенням, створити організаційно-правові передумови для ширшого залучення населення до проведення профілактичної роботи та охорони правопорядку. Таким чином, з 2004 р. забезпечення участі громадськості в діяльності ОВС як один з пріоритетів відомчої політики, набуває нової якості.

На відміну від радянських часів та перших років незалежності, акцент було зроблено на встановленні режиму відкритого співробітництва з громадськими (правозахисними) організаціями, адекватне реагування на їх запити і пропозиції, вільний доступ до нетаємної інформації, на активне залучення зацікавлених осіб до заходів, що здійснюються ОВС у сфері охорони прав і законних інтересів громадян.

Одним з основних завдань програми є сприяння в реалізації вимог Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». А також надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку, запобігання адміністративним правопорушенням та злочинам, сприяння захисту інтересів держави та громадян від злочинних посягань, участь у боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх, участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку в разі виникнення надзвичайних обставин.

Через особисту участь громадян в охороні громадського порядку та у боротьбі зі злочинністю відбуваються позитивні зміни у правосвідомості людей. Крім того ця діяльність впливатиме і на реалістичну оцінку дій міліції, зміни її негативного іміджу, часом штучно навязаного засобами масової інформації, на розуміння важливості справи, яку щодня роблять працівники органів внутрішніх справ задля загальної внутрішньої безпеки, міцного правопорядку та законності, належної охорони прав і свобод громадян та інших осіб.

Звернення ж до відповідного історико-правового досвіду радянської міліції щодо взаємодії з громадськими правоохоронними формуваннями, який потрібно ґрунтовно вивчати з наукових позицій, національних інтересів має як теоретичне, пізнавальне, так і практичне значення для створення сучасної ефективної системи протидії правопорушенням.

1. Каблов Д. Генеза проблем існування громадських формувань з охорони громадського порядку / Д. Каблов // Право України. - № 5. - 2006. - С. 157

2. Колпаков В.К. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка. / В.К. Колпаков. - К.: Украинская академия внутренних дел, 1993. - 80 с.

3. Міліція України: історичний нарис, портрети, події / П.П. Михайленко, О.Д. Святоцький, М.І. Ануфрієв та ін. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. - 885 с.

4. Див.: Собрание постановлений СССР. - 1959. - № 4. - С. 225.

5. Чоботенко С.П. История развития и становления ДНД, общественных организаций и формирований / С.П.Чоботенко. - Запорожье: Днепровский металург. - 2000. - 240 с.

6. Кравченко Ю.Ф. Міліція України / Ю.Ф. Кравченко. - К.: Генеза, 1999. - 430 с.

7. Довідник дружинника. - К.: АН УРСР, 1963. - 380 с.

8. Див.: Офіційний вісник України. - 2000. - № 30. - С. 124.

9. Голосніченко І.П. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ / І.П. Голосніченко Я.Ю. Кондратьєв. - К.: Українська академія внутрішніх справ. - 1995. - 350 с.

10. Див.: [Електронний ресурс]. - Режим доспупу: http://kharkovnews. info/news/n4313

11. Див.: [Електронний ресурс]. - Режим доспупу: http://korosten.in.ua/ index.php?page=228

12. Див.: [Електронний ресурс]. - Режим доспупу: http://mukachevo.net/ readnews.php?nid=16297

13. Див.: Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - Вип. 42. - 346 с.

Размещено на .ru