Доба Київської Русі - Реферат

Культура ця розвивалася у загальному контексті світової культури, але мала лише їй властиві риси, зумовлені конкретними історичними обставинами і східнословянськими традиціями, що найяскравіше виявилося у плануванні й забудові міст, у композиційних особливостях архітектурних ансамблів і окремих споруд, своєрідності декоративно-прикладного мистецтва й пластики. Саме тоді ідея суверенного християнського Руського каганату, висунута раніше київським митрополитом Іларіоном (1051-1054), була замінена в середовищі руських князів візантійською ідеологією патримоніального універсалізму. 1 Канонізація цих двох другорядних князів, а не засновників християнства на Русі Ольги та Володимира, була повязана зі зростаючим розпорошенням політичної влади в Київській Русі. Доля «окаянного» Святополка, мнимого вбивці Бориса і Гліба, та популяризація обох братів церквою як мучеників були явним попередженням для інших князів, якщо б хтось з них захотів стати єдиновладним правителем. Навколо Софійського собору - центральної споруди Ярославового міста - стояли камяні храми, боярські палаци, житла городян, а подвіря митрополії було огороджено муром.Київська Русь мала великий міжнародний авторитет і широкі зовнішні звязки, з її можновладцями ріднилися представники королівських династій Європи і навіть могутні візантійські василевси. У час християнізації Русь могла диктувати власні умови Візантії, державі, звідки до Києва прийшло християнство і мистецтво якої було тоді передовим у Європі.Для підтримання єдності вимагалися розвинена суспільна мораль, почуття честі, відданості, самопожертви, висока патріотична свідомість та належний рівень розвитку словесності - жанрів політичної публіцистики, жанрів, які оспівують любов до рідної землі, епічних жанрів. Другою причиною видозміни християнства на Русі було те, що християнська релігія прийшла до нас у "готовому" вигляді. Наприклад, Великдень був головним християнським святом українського народу доби Київської Русі. З ним було повязано багато народних обрядів: у цей день виганяли на пашу домашню худобу, господар мав ще з ранку викачатися в росі на своєму полі - на добрий урожай. У народі побутувала тоді легенда про святого Юрія як про переможця над злом.Християнство в Київській Русі засвоювалося від початку переважно з боку зовнішньої обрядовості, оскільки це характерно і для язичницької релігійності. Пізніше, з формуванням церковно-монастирської організації і державної юрисдикції митрополії в Київську Русь приходять норми візантійського церковного законодавства, але й вони значно змінюються під впливом місцевого княжого права. Хоча запровадження християнства означало перехід до якісно нової системи ідеологічних цінностей, однак їх практична реалізація, перетворення на фактор політичного і соціального життя давньоукраїнського суспільства відбувались лише в міру їх "об"язичування", пристосування до історичних місцевих легенд. Духівництво впливало на все суспільне життя: єпископи брали участь у радах князів, а князі шанували їх за великий розум і кмітливість; митрополити часто керували київським віче і мали більший вплив на їх рішення, ніж слабосильні київські князі другої половини XII ст.Князь Ярослав Мудрий наказав перекладати й переписувати книги: "зібрав багато писців і перекладав з грецького на слов?янське письмо, і списали книги много". З часом кількість таких фахових переписувачів значно збільшилася.Організація бібліотеки при Софійському соборі - велика культурно-історична подія, яка свідчить про нагромадження в той час великої кількості книг. На думку вітчизняних дослідників, тільки в цій бібліотеці вже за Ярослава Мудрого налічувалося понад 1000 примірників перекладної та оригінальної літератури з різних галузей знань - художньої, юридичної, історичної. Окрім книгозбірні при Софійському соборі, дещо пізніше виникла велика бібліотека при Києво-Печерському монастирі, до складу якої увійшло багато книг, зібраних Миколою Святошею - одним з ченців монастиря, колишнім чернігівським князем. Незабаром з?явилися (порівняно великі - від кількох сот до кількох тисяч книжок) бібліотеки в Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Турові, Галичі та інших давньоукраїнських містах. Цим, зокрема, пояснюється та, на перший погляд, парадоксальна обставина, що книжки з великокнязівської бібліотеки були перекладом не візантійських джерел, а переважно авторів IV-VIII ст., тобто грецької церковної класики.Переклади творів цієї літератури на Русі з?явилися відразу після її охрещення. У добу Київської Русі були відомими переклади житія Сави Освященного, Антонія Великого, Федора Студита, Андрія Юродивого, Василя Нового, Георгія Побідоносця, Федора Тирона, Іоанна Златоуста, Миколая Мирлійського, Олексія, чоловіка Божого та ін. Переклади природничо-наукової літератури на Русі, окрім науково-просвітницького та пізнавального значення, мали також естетичне призначення. Переклади цієї літератури з?явилися на Русі в кінці XII - початку XIII ст. Твори цих авторів становили собою

Зміст

Вступ

Розділ І. Особливості світорозуміння людини за часів Київської Русі

1.1 Становлення Київської Русі

1.2 Головні християнські свята

1.3 Вплив народного світобачення на християнство

Розділ ІІ. Мислителі Київської Русі. Книжна справа

2.1 Цінність книг на Русі

2.2 Заснування бібліотек при монастирях і соборах

2.3 Різновид літератури

Розділ ІІІ. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр

3.1 Розвиток архітектури за часів правління Ярослава Мудрого

3.2 Зведення Софії Київської

3.3 Знахідки археологів

Висновки

Список використаної літератури