Добір та створення вихідного матеріалу для селекції кущових сортів квасолі - Автореферат

Серед зернових і зернобобових культур квасоля звичайна виділяється підвищеним вмістом (25-29%) і збором повноцінного рослинного білка, високими смаковими і кулінарними властивостями, доброю розварюваністю і засвоєнням організмом людини. Промислове вирощування квасолі у нашій країні залишається недостатнім, не дивлячись на те, що ця культура вважається традиційною для України і користується широким попитом у приватному секторі і в господарствах різних форм власності для вирощування на продовольче зерно і для консервування Сорти квасолі, що нині вирощуються, характеризуються нестабільною врожайністю, сприйнятливістю до ураження бактеріозами і вірусною мозаїкою, недостатньою технологічністю щодо механізованого вирощування і збирання врожаю. Проведені дослідження за темою дисертації є складовою частиною завдання 10.01.01/180 "Розробити методи створення різних моделей і екотипів зернобобових культур та створити сорти з високими технологічними і якісними показниками" (№ д.р. Вивчити особливості прояву основних морфо-біологічних ознак і властивостей колекційних сортозразків квасолі звичайної в умовах північної підзони Степу України, виділити зразки з кущовою формою рослин, провести гібридизацію кращих з них для створення нових сортів. Створено продуктивні гібридні популяції, які оцінені за загальною і специфічною комбінаційною здатністю батьківських форм; встановлено взаємозвязки, особливості мінливості та успадкування основних ознак продуктивності в природних і гібридних популяціях квасолі; індивідуальним добором одержані урожайні лінії (селекційні номери) з кущовою формою рослин для подальшої селекції і практичного використання.Більш стабільними щодо тривалості вегетаційного періоду за роками вирощування (коефіцієнти варіації V=1,04-4,75%) були зразки: Природний гібрид 3 із 177/01, Добір із Дніпрянки, Суховецька (Україна), Добір із Костюжанської місцевої, Powavn (Греція), Lusia (Німеччина). За цими важливими показниками у 2006-2008 рр. виділились такі сортозразки квасолі: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Добір із Дніпрянки, Суховецька (Україна), Природний гібрид із 201/01, Синельниківська 8, Флоаре (Молдова), Добір із Костюжанської місцевої, Powavn (Греція) (табл. В результаті досліджень квасолі за вмістом білка в насінні (24,1-25,8%) виділились такі сортозразки: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Gama (Словаччина), Small Red (Канада), Суховецька (Україна), Флоаре (Молдова), Powavn (Греція) (табл. Структурний аналіз рослин проводили при повній стиглості насіння за такими ознаками: довжина головного стебла, неплодоносної частини стебла (висота кріплення нижнього бобу), довжина продуктивної частини стебла, кущистість, число продуктивних вузлів, кількість бобів і насінин на рослині, маса рослини з насінням, бобів і насіння з рослини, маса насіння з ділянки, маса 1000 насінин. Слід також зазначити, що маса насіння з рослини (насіннєва продуктивність) знаходиться в досить тісній взаємозалежності від маси рослини з насінням (r = 0,965), кількості бобів на рослині (r = 0,692), маси бобів з рослини (r = 0,988), кількості насінин на рослині (r = 0,706).В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання по селекції квасолі звичайної, яке заключається в розробці раціональних підходів у створенні нового вихідного матеріалу для виведення кущових сортів квасолі з обмеженим ростом стебла, виділенні урожайних ліній (номерів) з природних і штучно створених гібридних популяцій, що має суттєве значення для селекції цієї культури в Україні. Серед досліджених сортозразків квасолі звичайної найурожайнішими були: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Добір із Дніпрянки, Суховецька (Україна), Природний гібрид із 201/01, Синельниківська 8, Флоаре (Молдова), Костюжанська місцева, Powavn (Греція), на базі яких проведені індивідуальні добори кращих рослин для вивчення їх у селекційному розсаднику і контрольному випробуванні. За комплексом показників якості зерна (вміст білка, жиру, клітковини, фосфору і калію) відібрано сортозразки квасолі звичайної: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Gama (Словаччина), Small Red (Канада) та Powavn (Греція). На основі аналізу кореляційної залежності між рівнем урожайності та складовими елементами продуктивності встановлено, що ефективним є добір елітних рослин квасолі за продуктивною кущистістю, кількістю бобів і насінин на рослині, масою рослини з насінням, масою бобів та насіння з рослини (r=0,459-0,688). У селекційному розсаднику за насіннєвою продуктивністю (175-190 г/10 рослин), урожайністю (292-316 г/м 2) і білковістю зерна (24-27 %) виділились лінії (номери) квасолі звичайної: № 14 із 68/01, № 63 із Красноградської кущової, № 70 із 99/01, № 91 із Флоаре, № 93 із Флоаре.

Основний зміст роботи

В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання по селекції квасолі звичайної, яке заключається в розробці раціональних підходів у створенні нового вихідного матеріалу для виведення кущових сортів квасолі з обмеженим ростом стебла, виділенні урожайних ліній (номерів) з природних і штучно створених гібридних популяцій, що має суттєве значення для селекції цієї культури в Україні. В результаті одержаних експериментальних даних можна сформулювати наступні основні наукові узагальнення і висновки: 1. Серед досліджених сортозразків квасолі звичайної найурожайнішими були: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Добір із Дніпрянки, Суховецька (Україна), Природний гібрид із 201/01, Синельниківська 8, Флоаре (Молдова), Костюжанська місцева, Powavn (Греція), на базі яких проведені індивідуальні добори кращих рослин для вивчення їх у селекційному розсаднику і контрольному випробуванні.

2. За комплексом показників якості зерна (вміст білка, жиру, клітковини, фосфору і калію) відібрано сортозразки квасолі звичайної: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Gama (Словаччина), Small Red (Канада) та Powavn (Греція).

3. Комплексно стійкими до ураження бактеріозами і вірусною мозаїкою є такі сортозразки: 91-45 (Україна), Суховецька (Україна), Синельниківська 8, Флоаре (Молдова), Добір із Костюжанської місцевої.

4. На основі аналізу кореляційної залежності між рівнем урожайності та складовими елементами продуктивності встановлено, що ефективним є добір елітних рослин квасолі за продуктивною кущистістю, кількістю бобів і насінин на рослині, масою рослини з насінням, масою бобів та насіння з рослини (r=0,459-0,688).

5. Визначення ступеня варіювання ознак продуктивності показало, що найбільші інтервали мінливості і коефіцієнти варіації (V=38,5-68,0 %) були характерними для сортозразків: Красноградська кущова, Костюжанська місцева, Lusia (Німеччина), Синельниківська 8, серед яких відібрано найбільш продуктивні лінії (родини).

6. Високий ступінь успадкування основних ознак продуктивності згідно коефіцієнтів домінування (hp=1,1-3,4) проявився у таких комбінацій схрещувань: Красноградська кущова х Несподіванка, Несподіванка х Poroto, Дніпрянка х Poroto, 186/01 х Poroto. Із цих популяцій виділені продуктивні лінії, які вивчаються у селекційному розсаднику.

7. В результаті аналізу загальної комбінаційної здатності кущових сортів квасолі за основними ознаками продуктивності встановлено, що кращими компонентами для гібридизації є сорт квасолі Несподіванка і відібрана форма з Poroto (ефекти ЗКЗ від 1,47 до 11,02). На основі досліджень специфічної комбінаційної здатності за кількістю і масою насіння з рослини та масою насіння з 1 м2 виділено гібридні комбінації: Красноградська кущова х Дніпрянка, Несподіванка х Poroto, 186/01 х Poroto, серед яких відібрано найбільш перспективні лінії.

8. У селекційному розсаднику за насіннєвою продуктивністю (175-190 г/10 рослин), урожайністю (292-316 г/м 2) і білковістю зерна (24-27 %) виділились лінії (номери) квасолі звичайної: № 14 із 68/01, № 63 із Красноградської кущової, № 70 із 99/01, № 91 із Флоаре, № 93 із Флоаре. Кращі з них включені у контрольне випробування.

9. В контрольному випробуванні за врожайністю (1,4-1,56 т/га) і якістю зерна (22,3-26,3 % білка і 1,48-2,25 % жиру) кращими були селекційні номери квасолі: № 314 - індивідуальний добір із природного гібрида 46/01, № 316 - індивідуальний добір 179/01 із Красноградської 5, № 317 - індивідуальний добір із природного гібрида 94/01, які можуть стати базою нових сортів.

10. В результаті індивідуального добору із сортозразка квасолі Красноградська 5 виділено лінію (номер 161/01), який під назвою сорту Несподіванка знаходиться на державному сортовипробуванні і розмножується в господарстві Красноградської дослідної станції.

На основі проведених досліджень для створення кущових сортів квасолі звичайної з обмеженим ростом стебла селекційним установам рекомендується: 1. Індивідуальні добори елітних рослин кущової форми у квасолі звичайної із природних і штучно створених гібридних популяцій здійснювати за такими, тісно корелюючими з урожайністю ознаками продуктивності: продуктивною кущистістю, кількістю бобів і насінин на рослині, масою рослини з насінням, масою бобів та насіння з рослини.

2. При доборі батьківських форм для гібридизації за материнський компонент слід брати сортозразок чи лінію квасолі з детермінантним типом стебла або слабо виткою верхівкою.

3. Основні добори продуктивних рослин здійснювати в третьому поколінні гібридних популяцій, де є значна частка гомозиготних (константних) форм.

4. В селекційній роботі ширше використовувати продуктивні і якісні сортозразки квасолі з кущовою формою рослин: 91-45 (Україна), ІР 573 (Україна), Gama (Словаччина), Добір із Дніпрянки, Small Red (Канада), Суховецька (Україна), Природний гібрид із 201/01, Синельниківська 8, Флоаре (Молдова), Костюжанська місцева, Powavn (Греція); гібридні популяції: Красноградська кущова х Несподіванка, Несподіванка х Poroto, Дніпрянка х Poroto, 186/01 х Poroto, а також 30 урожайних ліній (номерів), створених в результаті селекційних досліджень.

1. Клиша А.І. Селекція квасолі в північному Степу України/ А.І. Клиша, І.В. Хорошун// Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2006. - № 28-29. - С. 49-52. (Узагальнив матеріали, підготував статтю до друку).

2. Клиша А.І. Вихідний матеріал для селекції сортів квасолі з обмеженим ростом стебла/ А.І. Клиша, І.В. Хорошун// Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2008. - № 33-34. - С. 262-264. (Узагальнив власні експериментальні матеріали, провів математичний обробіток даних).

3. Клиша А.І. Вихідний матеріал і селекція квасолі/ А.І. Клиша, І.В. Хорошун// Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2008. - № 2. - С.34-38. (Узагальнив власні експериментальні матеріали, провів математичний обробіток даних, підготував статтю до друку).

4. Клиша А.І. Мінливість господарсько-цінних ознак у квасолі і добір урожайних форм/ А.І. Клиша, І.В. Хорошун// Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2009. - № 36. - С. 159-162. (Узагальнив власні експериментальні матеріали, провів математичний обробіток даних).

5. Клиша А.І. Взаємозвязок ознак продуктивності та їхній вплив на урожайність квасолі/ А.І. Клиша, І.В. Хорошун// Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2009. - № 2. - С. 41-44. (Узагальнив власні експериментальні матеріали, підготував статтю до друку).

6. Клиша А.І. Комбінаційна цінність кущових сортів квасолі і добір урожайних форм / А.І. Клиша, І.В. Хорошун // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2009. - Вип. 65. - С. 26-32. (Узагальнив власні експериментальні матеріали, провів математичний обробіток даних, підготував статтю до друку).

7. Клыша А.И. Исходный материал и новый сорт фасоли Днепрянка/ А.И. Клыша, И.В. Хорошун, З.В. Корж// Информационный листок Министерства образования и науки Украины. - Харьков: ХЦНТЭИ, 2007. - № 26. - С. 1-2. (Узагальнив матеріали, підготував статтю до друку).

8. Клыша А.И. Сортообразцы фасоли, ценные для селекции/ А.И. Клыша, И.В. Хорошун// Информационный листок Министерства образования и науки Украины. - Харьков: ХЦНТЭИ, 2007. - № 4. - С.1-4. (Узагальнив матеріали, підготував статтю до друку).

9. Хорошун І.В. Колекційні форми квасолі для селекції сортів зернового направлення/ І.В. Хорошун// Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів "Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні". - Чабани, 2007. - С. 130-131.

10. Клыша А.И. Исходный материал для селекции фасоли/ А.И. Клыша, И.В. Хорошун// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі" (присвяченої 120-річчю від дня народження М.І. Вавилова). - Полтава, 2008. - С. 100-101. (Узагальнив власні експериментальні матеріали, провів математичний обробіток даних, підготував статтю до друку).

11. Хорошун І.В. Ознаки продуктивності у квасолі, їх взаємозвязок і вплив на урожайність// І.В. Хорошун// Збірник тез IV-ї Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених "Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату". - Харків, 2009. - С. 76-78.

Размещено на .ru