Добір багаторічних і однорічних травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на низинних луках Полісся України - Автореферат

визначити строки настання збиральної стиглості у сумішок з багаторічних та однорічних і озимих злаків із хрестоцвітими, продуктивність і якість рослинної маси по періодах відростання та розробити конвеєр для пасовищного утримання худоби протягом 200-220 днів; На підставі отриманих експериментальних даних розроблені рекомендації по запровадженню найкращих багаторічних бобово-злакових травосумішок при створенні сіяних культурних пасовищ та на основі раціонального поєднання однорічних і багаторічних сумішок комбінованого пасовищного конвеєра, використання яких дозволяє отримувати з кожного гектара по 6000-6500 кормових одиниць з вмістом в кожній з них 118-130 г перетравного протеїну при досить сприятливому протеїновому відношенні (4,5-5 при нормі 5-6) та вмісті і співвідношенні інших поживних речовин, зекономити 80-140 кг/га мінерального азоту та подовжити пасовищний період із звичайного 150-160 до 200-220 днів і за рахунок цього істотно збільшити в кормових ресурсах частку дешевих травяних кормів і здешевити в річному циклі виробництво мяса і молока на 8-10 %. Результати науково-дослідних робіт по дисертації використані при розробці проекту Міністерства освіти і науки України 03.05/0782 “Пасовища” “Розробити природоохоронну технологію створення високопродуктивних культурних пасовищ та систему ефективного їх використання для одержання конкурентоздатної тваринницької продукції в умовах ринкових відносин” (2000 р.), а також “Практичних рекомендацій по технології створення і раціонального використання культурних пасовищ з подовженим періодом випасання худоби протягом сезону в Поліссі та Лісостепу України”, затверджених Вченою радою Інституту землеробства УААН від 4.12.2000 р., протокол № 9) і Міністерством освіти і науки України. У ранньостиглих простих бобово-злакових і злакових сумішках основу травостою із злаків складала грястиця збірна, у більш складніших - пажитницекострицевий гібрид та тонконіг лучний, особливо в першому році користування; у середньостиглих з верхових трав - костриця лучна і тростинна, у таких же сумішках з низових трав - тонконіг лучний та костриця червона; у пізньостиглих - тимофіївка лучна і мітлиця велетенська. Найкращими за цими показниками серед ранньостиглих травостоїв була сумішка з грястиці збірної, пажитницекострицевого гібриду, тонконогу лучного, костриці червоної, конюшини повзучої, середньостиглих - костриці лучної стоколосу безостого, тонконогу лучного, конюшини лучної і повзучої, пізньостиглих - тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, конюшини лучної і повзучої.У дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування видової та морфометричної структури сіяних бобово-злакових та злакових травостоїв, розробці методів управління їх продуктивністю та тривалістю використання протягом вегетаційного сезону, яка вирішена шляхом добору найбільш перспективних багаторічних травосумішок різних строків достигання та сумішок однорічних і озимих культур з хрестоцвітими ранньовесняного та пізньоосіннього строків використання з метою отримання високої урожайності рослинної маси для безперервного забезпечення тварин пасовищним кормом протягом 200-220 днів і здешевлення на цій основі виробництва тваринницької продукції. У ранньостиглих простих бобово-злакових і злакових сумішках основу травостою із злаків складає грястиця збірна, у складніших - пажитницекострицевий гібрид та тонконіг лучний, особливо в першому році користування; у середньостиглих з верхових трав - костриця лучна і тростинна, у таких же сумішках з низових трав - тонконіг лучний та костриця червона; у пізньостиглих - тимофіївка лучна і мітлиця велетенська. На низинних луках Полісся України багаторічні бобово-злакові травосумішки при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р60К120) і злакові на фоні повного мінерального добрива (N135Р60К120) забезпечують врожайність на рівні 303-325 ц/га зеленої маси або 63,5-75,5 ц/га сухої речовини, 57,3-68,0 ц/га кормових одиниць та 10,9-12,4 ц/га сирого протеїну. Посів на пасовищі кількох різночасно достигаючих травосумішок багаторічних трав - ранньостиглої з переважанням грястиці збірної, середньостиглої з домінуванням костриці лучної та стоколосу безостого і пізньостиглої - з тимофіївкою лучною і мітлицею велетенською дозволяє істотно (на 20-25 днів) подовжити період використання пасовищ в кожному циклі і розпочати раніше (на 9-13 днів) випас худоби весною. Поєднання у пасовищному конвеєрі багаторічних травосумішок із посівами однорічних і озимих культур з хрестоцвітими дозволяє порівняно з багаторічними травами на 12-19 днів раніше розпочати випасання худоби весною та подовжити утримання її на пасовищах восени на 43-57 днів і за рахунок цього збільшити пасовищний період із 150 до 200-220 днів.

1. У дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування видової та морфометричної структури сіяних бобово-злакових та злакових травостоїв, розробці методів управління їх продуктивністю та тривалістю використання протягом вегетаційного сезону, яка вирішена шляхом добору найбільш перспективних багаторічних травосумішок різних строків достигання та сумішок однорічних і озимих культур з хрестоцвітими ранньовесняного та пізньоосіннього строків використання з метою отримання високої урожайності рослинної маси для безперервного забезпечення тварин пасовищним кормом протягом 200-220 днів і здешевлення на цій основі виробництва тваринницької продукції.

2. У всіх травосумішок за чотирирічного їх використання основна роль (на 79-88 %) у формуванні урожаю належить сіяним травам. У бобово-злакових сумішках частка злаків складає 54-70 %, бобових - 17-31, різнотравя - 12-15 %, у злакових сумішках відповідно: 77-83, 0-5 і 17-21 %. У ранньостиглих простих бобово-злакових і злакових сумішках основу травостою із злаків складає грястиця збірна, у складніших - пажитницекострицевий гібрид та тонконіг лучний, особливо в першому році користування; у середньостиглих з верхових трав - костриця лучна і тростинна, у таких же сумішках з низових трав - тонконіг лучний та костриця червона; у пізньостиглих - тимофіївка лучна і мітлиця велетенська.

3. На низинних луках Полісся України багаторічні бобово-злакові травосумішки при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р60К120) і злакові на фоні повного мінерального добрива (N135Р60К120) забезпечують врожайність на рівні 303-325 ц/га зеленої маси або 63,5-75,5 ц/га сухої речовини, 57,3-68,0 ц/га кормових одиниць та 10,9-12,4 ц/га сирого протеїну. Це в 1,5-1,7 раза більше порівняно із сіяним злаковим травостоєм на тому ж фоні фосфорно-калійних добрив. Включення в травосумішки бобових трав за рахунок симбіотрофної фіксації азоту з повітря, по кращих варіантах, рівноцінне внесенню на гектар від 1,7 до 4,3 центнерів аміачної селітри в рік.

4. Серед багаторічних травостоїв в умовах низинних лук Полісся урожайнішими є середньо- та пізньостиглі бобово-злакові травосумішки. Серед ранньостиглих травостоїв продуктивнішою є сумішка грястиці збірної, пажитницекострицевого гібриду, конюшини повзучої з тонконогом лучним і кострицею червоною (66,3 ц/га сухої речовини), середньостиглих - сумішки костриці лучної, стоколоса безостого, конюшини лучної і повзучої з тими ж низовими злаками (73,3-75,1 ц/га), а пізньостиглих - сумішки тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, конюшини лучної і повзучої з тонконогом лучним чи без нього (74,8-75,5 ц/га).

5. Найкращим розподілом урожаю багаторічних травосумішок за циклами використання характеризуються ранньостиглі сумішки, у яких на перший цикл припадає 44-49 %, другий 26-30, третій - 16-18 і четвертий - 8-9 %, а найгіршим - пізньостиглі (відповідно 59,0; 26,1 і 15 %). Середньостиглі за цим показником наближаються до ранньостиглих сумішок (44-55, 27-30, 13-18, 5-8 %).

6. Посів на пасовищі кількох різночасно достигаючих травосумішок багаторічних трав - ранньостиглої з переважанням грястиці збірної, середньостиглої з домінуванням костриці лучної та стоколосу безостого і пізньостиглої - з тимофіївкою лучною і мітлицею велетенською дозволяє істотно (на 20-25 днів) подовжити період використання пасовищ в кожному циклі і розпочати раніше (на 9-13 днів) випас худоби весною.

7. Поєднання у пасовищному конвеєрі багаторічних травосумішок із посівами однорічних і озимих культур з хрестоцвітими дозволяє порівняно з багаторічними травами на 12-19 днів раніше розпочати випасання худоби весною та подовжити утримання її на пасовищах восени на 43-57 днів і за рахунок цього збільшити пасовищний період із 150 до 200-220 днів.

8. Включення до травосумішок низових злаків незначно впливає на збільшення врожайності пасовищ, але істотно підвищує щільність травостоїв та їх стійкість до частого відчуження травостою. При відчуженні надземної маси травостою у фазі виходу в трубку - початку колосіння тонконога лучного, костриці червоної як найстійкіших низових компонентів фітоценозів у приземному 0-5 см шарі зберігається 20,5-22,1 % загального врожаю, в якому 40-48 % припадає на листя, а 52-60 % - на стебла. У менш стійких верхових злаків (тимофіївка лучна, стоколос безостий) у тому ж горизонті залишається лише 8,2-10,6 % урожаю, тобто у 1,9-2,7 раза менше, при цьому на листя припадає не більше одного відсотка маси. Грястиця збірна, костриця лучна і тростинна, пажитницекострицевий гібрид, тобто високорослі рослини з приземним типом облистнення, за цими показниками, як і за стійкістю до відчуження, займають проміжне положення.

9. Рослинна маса всіх пасовищних травосумішок, в перерахунку на суху речовину, добре забезпечена сирими протеїном (15,0-17,8 %), білком (13,5-16,1 %) та зольними елементами, при сприятливому протеїновому відношенні (4,5-5,7 при нормі 5-6) і співвідношенні Са:Р (1,9-2,2 при нормі 1-1,5). Вміст сирого протеїну в сумішках однорічних культур становить 21,3-23,8 %, а протеїнове відношення - 3,1-3,4 і лише в окремих випадках досягає 4,6, тобто із-за певного надлишку вмісту в рослинній масі азотовмісних речовин воно дещо нижче норми. Певним недоліком зеленої маси однорічних пасовищ є також низький вміст у ній сухої речовини (13,4- 15,3 %) при нормі 20-25 %.

10. Багаторічні трави характеризуються високим накопиченням кореневої маси (105-169 ц/га абсолютно сухої речовини). Найбільше її нагромаджують бобово-злакові сумішки з включенням тонконогу лучного (138-162 ц/га), а також незалежно від фону добрива злакові сумішки (152-169 ц/га). У всіх травосумішок основна коренева маса зосереджена у 0-10 см шарі грунту (90-96 % від маси у 0-20 см горизонті).

11. При вирощуванні багаторічних травосумішок на низинних луках Полісся відмічається тенденція до збільшення вмісту гумусу в 0-20 см шарі ґрунту (за чотири роки на 0,05-0,08 %) та зниження його кислотності при зменшенні вмісту лужногідролізованого азоту, в меншій мірі рухомого фосфору і обмінного калію.

12. Вирощування багаторічних травосумішок як на фоні Р60К120, так і N135Р60К120, незалежно від їх складу, обумовлює негативний господарський баланс в системі “рослина-добриво” азоту, в меншій мірі - фосфору і калію. Позитивний баланс фосфору і калію забезпечують лише середньостигла бобово-злакова сумішка з тонконогу лучного, костриці червоної і люцерни хмелевидної та злакові з грястиці збірної та костриці лучної, стоколосу безостого і тонконогу лучного на фоні Р60К120.

13. Найвищий чистий прибуток (1105-1488 грн.), найменшу собівартість (3,7-4,7 грн. за 1 ц кормових одиниць) при рентабельності 449-610 % забезпечують бобово-злакові травосумішки. Найгірші економічні показники мають злакові сумішки на безазотному фоні та злаково-бобова суміш з включенням із бобових лише люцерни хмелевидної. Внесення на злаковий травостій азотних добрив збільшує витрати на створення культурних пасовищ (при N135 від 242-253 до 363-374 грн./га) при одночасному зростанні чистого прибутку (з 772-953 до 1358-1633 грн./га) і знижує порівняно із злаковим травостоєм собівартість на 11-13 %. При отриманні корму з однорічних сумішок умовно чистий прибуток з 1 гектара у 4,4-25,3 раза нижчий, а собівартість кормової одиниці у 2,4-5,8 рази вища порівняно з багаторічними бобово-злаковими травостоями. Сумішки ранньовесняного типу використання порівняно з пізньоосінніми мають дещо нижчу собівартість кормових одиниць і вищу окупність затрат.

14. Середньо- та пізньостиглі багаторічні бобово-злакові травосумішки забезпечують одержання валової енергії на рівні 125-136 ГДЖ/га та обмінної - 73,8-80,1 ГДЖ/га, що більше порівняно з ранньостиглими бобово-злаковими сумішками відповідно на 4,3-32,7 та 2,7-19,2 ГДЖ/га, а від злакових на тому ж фоні добрив на 32,5-57,4 та 19,3-33,9 ГДЖ/га. Серед однорічних культур ранньовесняного строку використання сумішка озимого жита з озимою суріпицею забезпечує більший збір валової та обмінної енергії (відповідно 53,6 та 29,2 ГДЖ/га), дещо вищий енергетичний коефіцієнт (4,5) та нижчу енергоємність 1 ц сухої речовини (на 42 МДЖ) і кормових одиниць (на 17 МДЖ) порівняно з сумішкою озимого жита з озимим ріпаком. Серед однорічних культур для пізньоосіннього використання сумішки хрестоцвітих з вівсом порівняно з сумішками хрестоцвітих з озимими зерновими культурами при дещо нижчих витратах енергії на їх вирощування (на 0,3-0,4 ГДЖ/га) забезпечують одержання з 1 га більшої кількості валової та обмінної енергії, характеризуються дещо вищим енергетичним коефіцієнтом (2,8-2,9), та меншими витратами енергії на формування 1 ц сухої маси.

Рекомендації виробництву

1. В умовах низинних лук Полісся необхідно висівати різностиглі бобово-злакові травосумішки які завдяки різним ритмам відростання істотно поліпшують надходження на пасовищах високопоживної рослинної маси і забезпечують худобу нею протягом 150 днів (з 1-5 травня до 25-30 вересня). Для створення ранньостиглих пасовищ краще висівати сумішку з грястиці збірної (9 кг/га), пажитницекострицевого гібриду (7), тонконогу лучного (5), конюшини повзучої (3 кг/га); для середньостиглих - костриці лучної (11 кг/га), стоколоса безостого (11), тонконогу лучного (4), конюшини лучної (5) та конюшини повзучої (3 кг/га); для пізньостиглих - сумішку з тимофіївки лучної (7 кг/га), мітлиці велетенської (4), тонконогу лучного (4), конюшини лучної (5) і повзучої (3 кг/га). Такі травосумішки на фоні фосфорно-калійних добрив (Р60К120) забезпечують одержання 55-60 ц/га кормових одиниць, добре збалансованих за поживними речовинами з собівартістю 1 ц не більше 4-5 грн., що у 1,4-1,7 раза менше ніж кормів із злакових травостоїв.

2. Для подовження пасовищного періоду із 150 до 200-220 днів необхідно поряд з багаторічними травосумішками у конвеєрі для ранньовесняного використання (з 16 квітня по 5-10 травня) висівати 15-20 вересня попереднього року озиме жито (100 кг/га) з озимою суріпицею (6 кг/га), а для пізньоосіннього, у другій половині серпня, сумішки хрестоцвітих (редька олійна - 8 кг/га чи гірчиця біла - 5, або ж озимий ріпак - 8 чи суріпиця - 6 кг/га) з вівсом (80 кг/га).

1. О.М.Давидюк. Добір травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв // Збірник наукових праць ІЗ УААН.-К.-1997.-вип.1. С.60-62.

2. О.М.Давидюк. Роль бобових та низинних злакових трав у створенні пасовищних травостоїв // Збірник наукових праць ІЗ УААН. -К. -1999. -вип. 1-2. -С.65-67.

3. Г.В.Давидюк, О.М.Давидюк. Урожайність та якість корму травосумішок для створення культурних пасовищ на низинних луках // Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ. - 1999.- N 8. - С.40-43.

4. А.В.Боговін, О.М.Давидюк. Травосумішки для створення культурних пасовищ на гідроморфних грунтах Полісся // Вісник аграрної науки. - 2000. - Спеціальний випуск, травень. - С. 38-41.

5. О.М.Давидюк. Різностиглі бобово-злакові травосумішки для створення високопродуктивних укісно-пасовищних травостоїв // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. - Харків - 2000. - Випуск 77. - С. 14-17.

6. О.М.Давидюк. Підвищення продуктивності природних пасовищ на Поліссі // Агроекологія і біотехнологія. Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук. Випуск 4. - К.: Нора прінт, 2000. - С. 55-57.

7. А.В.Боговін, О.М.Давидюк, В.Г.Кургак. Технологія створення культурних сіножатей і пасовищ на основі ефективного використання потенціалу бобових трав // Українська академія аграрних наук: розробки виробництву. - К.: Аграрна наука, 1999. - С.9-10.

8. О.М.Давидюк. Вплив бобово-злакових травосумішок на продуктивність сіяних лук та якість корму // Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення. Матеріали міжн. наук.-практ. конференції. Київ-Чабани.1999.-С.141-142.

9. О.М.Давидюк. Добір різностиглих травосумішок багаторічних трав та однорічних культур для подовження пасовищного періоду // Вчимося господарювати. Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів. Київ-Чабани.1999.-С.93-94.

10. О.М.Давидюк. Вплив бобових трав на продуктивність сіяних лук // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів. Науково-виробнича конференція. - К.:ДІА, 2000. - С.32-33.

11. О.М.Давидюк, Г.В.Давидюк. Вплив добору травосумішок на якість кормів // Землеробство України в XXI столітті. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ-Чабани, 2000. - С.70.