Оцінка внеску А. Яцимирського у вивчення життєвого шляху преподобного Паїсія Величковського. Перехід Паїсія до Симонопетра - спроба створити новий центр руського чернецтва на Афоні, яке гостро потребувало відновлення власного самостійного монастиря.
При низкой оригинальности работы "До історії ігуменства прп. Паїсія Величковського в монастирі Симонопетра на Афоні за невідомими раніше архівними документами XVIII ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Паїсія Величковського, так і спроб з його боку відновити на новому місці духовний центр словянського святогірського чернецтва, по суті - відтворити новий Русик після того, як історичний давньоруський святогірський Пантелеймонів монастир (Старий Русик) з середини XVIII століття перейшов до рук грецьких ченців. Григорієм (Даскалом) текст житія не відображав у всій повноті духовний образ старця Паїсія, братство Нямецької обителі доручило ще одному учневі преподобного - ієросхимонаху Платону, який раніше був переписувачем при старці, на основі вже існуючих праць Митрофана, Ісаака і Григорія підготувати словянською компілятивну версію житія старця. А коли по недовгому часі позичальники почули, що в монастирі зібралося братство, то одразу ж приїхали вимагати борги, і блаженний, який не був винен, віддав їм 700 левів. Зокрема, патріарх Кирило у своєму листі повідомляє: «тбявляю братству твоему якт по блсвенїю нашему, общим всіхь всея Стыя Горы сщенныхь монастырей началствующихь отць приговору, царскїй монастырь Сїмопетрь великїхради долговь запустілій отдань есть на общее житїе дховнику Паісїю Малороссу и его оученикам малороссам которих при немь боліе тридесяти иміется, яко мужу чстну блгоговійну наказанну и во общем житїи искусну». Паїсія Величковського до України і на Січ Запорозьку для збирання пожертвувань на відновлення монастиря Симонопетра і сплату боргів обителі повідомляється і в грамоті Собору афонських монастирів: «Того ради, и оны, избравше от между себе честных братій ПАРОЕНЇЯ іеродіакона, и монаха Гавріила, послали в Малую Россію, и в Січь Запорожскую, милостыны ради, ко искупленію долговъ монастирских, /.../да искупившися от долговъ святая сія црская обитель, будетъ во вічніяроды, от православного)ртссійскагт народа ревностію Бжіею во Святую Гору монашества ради приходящых, в твердое известное пребьіваніе, которое ваше богоугодное милосердное діло, всей Ртссіи будетъ в великое похваленіе, вамъ же в вечное в предреченной святой обители, яко новымъ ея ктиторомъ, помяновеніе».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
