Аналіз правового регулювання організації охорони громадського здоров’я, державного управління і регулювання, захисту і реалізацію прав громадян. Аналіз ефективності законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які діють у сфері охорони здоров’я.
При низкой оригинальности работы "До питання про зміст адміністративно-правових норм у сфері охорони здоров’я населення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Здійснення заходів щодо охорони і зміцнення здоровя населення у сучасному суспільстві покладається на державу, її органи публічної влади, інститути громадянського суспільства, громадські та приватні організації, а також на громадян, для яких воно є юридичним обовязком, закріплених у нормах законодавства України. Додатковим доказом появи підвищеної стійкої уваги до проблеми правового регулювання відносин у сфері охорони здоровя є обговорення на сторінках наукової юридичної періодики проблем формування окремої комплексної галузі права і законодавства - медичного права, про що також свідчать численні наукові публікації останніх років, зокрема, С. В. Вказані адміністративно-правові норми умовно можна розділити на дві групи, віднісши до першої норми права загального характеру, що встановлюють правове регулювання організації надання медичної допомоги та здійснення державного санітарного нагляду та державного управління і регулювання відносин у цій сфері загалом, а до другої - норми, які встановлюють правове регулювання окремих видів відносин саме у цій сфері (з надання медичної допомоги і охорони здоровя матерів і дітей, інвалідів та ВІЛ-інфікованих, з боротьби з інфекційними захворюваннями, щодо регулювання обігу в країні лікарських засобів і медичних виробів та ін.). Подібними до попередніх є санітарно-протиепідемічні правила і норми, під якими Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” [6] розуміє підзаконні нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоровя, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб. Окремою групою правил і норм, які розробляє та приймає міністерство, є правила і норми щодо здійснення професійної медико-санітарної діяльності, тобто правила, що діють у сфері надання медичної допомоги і охорони здоровя, проте мають надвідомчий характер і поширюються на обєкти охорони здоровя будь-якої форми власності - державної, комунальної, приватної чи колективної.
Список литературы
1. Олійник А. Ю. Теорія держави і права: навч. посіб. / А. Ю. Олійник, С. Д. Гусарєв, О. Л. Слюсаренко та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 176 с.
2. Основи законодавства України про охорону здоровя: Верховна Рада України; Закон від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 4. - Ст. 19.
3. Аверянов В. Нове ставлення до прав людини - мета реформування українського адміністративного права / В. Аверянов // Юридична Україна. - 2005. - № 5. - С. 31-35. 34.
4. Про Положення про Міністерство охорони здоровя України: Президент України; Указ від 13 квітня 2011 р. № 467/2011 // Офіційний вісник Президента України від 21.04.2011 р. № 29.
5. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2007. - 624 с.
6. Про захист населення від інфекційних хвороб: Верховна Рада України; Закон від 06 квітня 2000 р. № 1645-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 29. - Ст. 228.
7. Про затвердження переліків закладів охорони здоровя, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоровя: Міністерство охорони здоровя України; Наказ від 28 жовтня 2002 р. № 385 // Офіційний вісник України. - 2002.- № 46.- Ст. 2116.
8. Інформаційно-аналітична довідка про взаємодію Міністерства охорони здоровя України з Верховною Радою України. І-ІІІ сесій VI скликання (2008 січень 2009 рр.). - К., 2009. - 36 с.
9. Пономаренко В. М. Перелік наказів Міністерства охорони здоровя України, які застосовуються на території України починаючи з 1919 р., станом на 1 січня 1997 р., та тих, які втратили чинність. К.: МОЗ України, 1997. - 85 с.
10. Ціборовський О. М. Шляхи систематизації законодавства України у сфері охорони здоровя / О. М. Ціборовський, С. В. Істомін, В. М. Сорока. - К., 2011. - 72 с.
11. Гладун З. Охорона здоровя населення як обєкт комплексного правового регулювання. / З. Гладун // Право України. - 2008. - № 12. - С. 30-35.
12. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Президент України; Указ від 03 жовтня 1992 р. № 493/92 // Збірник указів Президента України від 31.12.1992. - 1992. - № 4.
13. Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Кабінет Міністрів України; Постанова від 28 грудня 1992 р. № 731 // Урядовий курєр. - 1993. - 18 лютого.
14. Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності “Дитяча офтальмологія”: Міністерство охорони здоровя України; Наказ від 10 січня 2005 р. № 8 // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоровя. - 2005. - № 1 (48). - С. 68-75.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
