Кількісний склад інтелігенції радянської України в 1960-х—1980-х років, спрямованість процесу змінення кількісного складу та діючі на нього чинники. Термін "радянська інтелігенція" за офіційним статусом стосовно різних груп працівників розумової праці.
При низкой оригинальности работы "До питання про кількісний склад української інтелігенції часів "розвинутого соціалізму"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Питання про кількість представників інтелігенції в 1960-х - на початку 1980-х років з повного підставою можна вважати проблемою 30-річноп давнини, оскільки у 80-х вона доволі широко досліджувалася в Україні. Чи не найбільшу проблему у зясуванні кількісного складу інтелігенції становить виділення груп населення, які ототожнювалися з поняттям «інтелігенція». Ширяев та інші фахівці звертали увагу на те, що до інтелігенції слід відносити не всіх осіб розумової праці, а лише спеціалістів народного господарства і культури, виключаючи ту частину службовців, праця яких не вимагала високої кваліфікації і була працею обслуговування. Все зайняте населення розподілялося за видами економічної діяльності (промисловість; сільське та лісове господарства; будівництво; транспорт і звязок; торгівля; громадське харчування, матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі; житлово-комунальне господарство та невиробничі види побутового обслуговування населення; охорона здоровя, фізкультура та соціальне забезпечення; освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування; фінансування, кредитування та страхування; апарат органів державного та господарського управління, кооперативних і громадських організацій, інші галузі). Про те, що висуванців було багато, можна судити за даними перепису населення 1970 р.: тільки 53 % інженерів (за посадою) мали вищу освіту, 37,4 % - середню спеціальну освіту або вчилися і мали незакінчену вищу освіту, а 9,1 % інженерів взагалі не мали спеціальної освіти.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы