До питання про економічне стимулювання раціонального використання земель промисловості - Статья

Відповідно до Закону України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004 р. екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання обєкта екологічного аудиту, що включає збирання і обєктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту [7]. Обєктами екологічного аудиту згідно із вищезазначеним законом є: підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи обєднання, окремі виробництва, інші господарські обєкти; системи екологічного управління; інші обєкти, передбачені законом. Обов’язковий екологічний аудит як новація вітчизняної правової системи здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо обєктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у наступних випадках: банкрутство; приватизація, передача в концесію обєктів державної та комунальної власності; передача або придбання в державну чи комунальну власність; передача у довгострокову оренду обєктів державної або комунальної власності; створення на основі обєктів державної та комунальної власності спільних підприємств; екологічне страхування обєктів; завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом. Бакай характеризує екологічний аудит як вид підприємницької діяльності субєктів господарювання, які мають право на його здійснення, що реалізується на підставі договору між замовником та виконавцем екологічного аудиту і має на меті незалежну, комплексну, документовану оцінку обєкта екологічного аудиту з метою встановлення виконання (дотримання) вимог екологічного законодавства або інших, визначених сторонами критеріїв, наголошуючи при цьому, що підприємства, які декларують свою відповідність стандартам ^0 14 000 і підтвердили цю декларацію після отримання сертифіката, вимушені постійно підтверджувати факт відповідності вимогам стандартів шляхом регулярного аудиту та перевірок [14, с. Отже, виконуючи важливу компенсаційну функцію, екологічне страхування є однією з ланок фінансової системи держави і виконує не менш важливі інші функції: превентивну (використання частини сум страхових платежів із метою запобігання настанню ризику заподіяння шкоди джерелами підвищеної екологічної небезпеки); соціальну (виділення страховою організацією частини коштів страхових резервів для підвищення рівня соціального захисту населення); контрольну (перевірка страховою організацією додержання страхувальниками умов страхового договору, пов’язаних із запобіганням техногенно-екологічним інцидентам); інформаційну (проведення екологічного аудиту та інших заходів із метою визначення фінансово-економічного стану того або іншого підприємства, кваліфікації його кадрів, шкоди, що може бути заподіяна підприємством, стану додержання на ньому вимог екологічної безпеки і доведення цієї інформації до відома страхувальників, страховиків та інших заінтересованих субєктів (екологічних громадських організацій) [19, с.