Сутність, онтологічні умови та типологія видів творчості на Україні. Збереження духовного потенціалу народу, розвиток креативності та інноваційної діяльності. Винайдення нових речей та технологій. Надання філософського обґрунтування активності людини.
Визнаючи той факт, що всі глобальні проблеми є наслідком деструктивної креативності людини, наукове співтовариство консолідує технологічні зусилля в усуненні вже зроблених помилок, вирішуючи суто тактичне завдання - забезпечити необхідний мінімум для виживання людини як біологічної істоти. Вирішення стратегічного завдання - збереження духовного потенціалу людства, людської цивілізації як такої - передбачає зміни в самій свідомості людини, в її екзистенційній позиції, що формує орієнтири творчої діяльності. Саме тому найпліднішою в дослідженні феномена творчості, починаючи з доби Нового часу й до кінця ХХ століття, завжди була традиція інтерпретації творчості як процесу цілеспрямованої діяльності людини зі створення нового та перетворення наявного, а саме діяльності з вироблення, розробки, винаходів, реалізації художньо-естетичних задумів, планів, розвязання соціальних і теоретичних проблем, як наукове відкриття тощо. Метою даною розвідки є обґрунтування такого методологічного підходу, за якого творчість як онтологічна проблема вивільнюється з антропологічної пригніченості, а її сутність відшукується не через відношення до людини, а через відношення до буття в цілому. Проте творчість як створення чогось нового в античній картині світу могло бути прерогативою лише Деміурга - людині ж відводилася роль наслідувача, творця подоб створених речей.Онтологічна сутність творчості проявляється у внутрішній спрямованості людини на абсолютне буття - трансцендуванні. Вся повнота творчості, яка проявляється в даному акті, полягає саме в синергії людського воління й воління Абсолюту (Бога, Космосу, Всесвіту). Коли воля людини та абсолютна воля співпадають, це дарує людині можливість перевершувати себе, тобто творити. творчість креативність духовний філософський Тенденція гносеологізації людської сутності, зароджена європейським Логосом Нового часу, призвела сьогодні до нівелювання буттєвої сутності творчості.
Вывод
Як людський екзистенціал, творчість є виведенням буття з потаємності через суще - людський субєкт. Онтологічна сутність творчості проявляється у внутрішній спрямованості людини на абсолютне буття - трансцендуванні. Ця спрямованість, проте, не є волюнтаристичним проявом індивіда, свобода волі якого спрямовується на що завгодно. Вся повнота творчості, яка проявляється в даному акті, полягає саме в синергії людського воління й воління Абсолюту (Бога, Космосу, Всесвіту).
Сутністю творчості, отже, можна визначити не лише привнесення змін у суще, а саме спрямованість на те, щоб злитися із абсолютною всеповнотою. Це, за словами Г. Батищева, «мовчазна та безхитрісна онтологічна довіра до потенцій навколишнього світу, довіра до безмежної обєктивної діалектики, до віртуальних багатств Всесвіту» [1, с. 41]. Коли воля людини та абсолютна воля співпадають, це дарує людині можливість перевершувати себе, тобто творити. творчість креативність духовний філософський
Тенденція гносеологізації людської сутності, зароджена європейським Логосом Нового часу, призвела сьогодні до нівелювання буттєвої сутності творчості. Остання перетворилася на машинерію, продукування речей цього світу, внаслідок чого людина оточила себе виключно предметами пізнання власної конечної сутності. І якщо раніше творилася синергія в цілісності (втілення буття в сущому), то тепер відбувається малоцінний в буттєвому сенсі процес: облаштування в замкнених межах сущого. Проте людство може (і має) повернути собі сумісність із «космічною дійсністю» (за Г.С. Батищевим), прагнучи позитивно втілювати своє творче покликання - бути пастирем, провідником буття в суще, усвідомлюючи та приймаючи космічну відповідальність та самокритичність, які несумісні з антропоцентризмом.
Список литературы
1. Батищев Г.С. Введение в диалектику творчества / Г.С. Батищев. - СПБ.: РХГИ, 1997. - 445 с.
2. Батищев Г.С. Творчество с собственно философской точки зрения (К вопросу о созидательном назначении человека во Вселенной) /Г.С. Батищев // Наука и творчество. Методологические проблемы: Сб.науч. тр. / Яросл.гос.ун-т. - Ярославль, 1986. - С. 20-27.
3. Бердяев Н.А. Судьба России. Опыты по психологии войны и национальности / Н.А. Бердяев // Бердяев Н.А. Философия свободы. - М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: «Фолио», 2004. - С. 265-477.
4. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / В.Н. Дружинин. - СПБ: Питер, 2007. - 368 с.
5. Пронкин Д.Д. Одиссея творчества: К бытийности сущего через осуществление бытия / Д.Д. Пронкин, С.В. Пронкина. - СПБ: Алетейя, 2005.
6. Хайдеггер М. Европейский нигилизм / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие: статьи и выступления. - М.: Республика, 1993. - С. 63-176.
7. Эпштейн М. Знак пробела: О будущем гуманитарных наук. - М.: Новое литературное обозрение, 2004. - 863 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
