Гнатюк наповнив мистецький простір вітчизняного оперного виконавства новими баченнями проблеми твору, відрив у актора сакральний світ людини, який стає магістральним вектором сценічного вирішення драматургічного завдання, проблеми.
Вывод
Д.М. Гнатюк наповнив мистецький простір вітчизняного оперного виконавства новими баченнями проблеми твору, відрив у актора сакральний світ людини, який стає магістральним вектором сценічного вирішення драматургічного завдання, проблеми. Стильова обізнаність, абсолютна акторська вправність у проекція режисерської інтерпретації, уникнення творчих спекуляцій і самовіддана жага служити мистецтву - кредо митця Д. Гнатюка, яке доповнило культурний простір України потужними режисерськими досягненнями, винесло вітчизняний оперний жанр на пєдестал загального визнання і закарбувало на шпальтах світових видань імя славетного майстра великими літерами.
Список литературы
1. Бертман Д. Главное свойство театра - это сопереживыание. Електронный ресурс. Режим доступа: www.muzklondike.ru/announc/191 .
2. Левченко О. Театр в системі філософської антропології. О. Левченко / К.: НЦТМ ім. Леся Курбаса, 2012. 296 с.
3. Малочевская И.Б. Режиссерская школа Товстоногова. СПБ: Санкт-Петербургская академия театрального искусства, 2003. С. 160.
4. Рашевський З. Театральна партитура // Театр: історія, теорія, практика. Збірник статей / Problemy teorii dramatu i teatru. Tom 1. Dramat. Tom 2. Teatr. Wybor I opracovanie Janusz Degler. Wroclaw, 2003. Переклад з пол. Львів, 2013. 204 с.
5. Станішевський Ю.О. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: історія і сучасність. К.: Муз. Україна, 2002. 736 с.: іл. Резюме рос., англ., нім.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
