Дизмікроелементози у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями та їх корекція - Автореферат

Проблема профілактики і лікування хронічних гастродуоденальних захворювань (ХГДЗ) та передвиразкових станів у дітей в останнє десятиріччя набула актуальності в усьому світі (Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., 1998; Баранов А.А., 2002; Денисова М.Ф., 2004; Майданник В.Г., 2005). Незважаючи на значне зростання спектру противиразкових препаратів та засобів ерадикаційної терапії, частота захворюваності на ХГДЗ, які асоціюються з H.pylori, не зменшується, збільшується частота госпіталізації дітей і, в звязку з цим, зростають витрати на лікування. Значний вплив на шлункову секрецію, продукцію факторів захисту слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки, зворотну дифузію водневих іонів, фізіологічну активність гормонів і вітамінів, тканинне дихання та кровотворення мають ессенціальні мікроелементи та антиоксидантні металоферменти (Смоляр В.И., 1989; Бабенко Г.А., 1999; Кудрин А.В. и соавт, 2000; Скальный А.В., 2004; Чайка В.К. и соавт., 2006; Subbarao K.V., 1990). Оцінити ефективність включення в комплекс лікування хронічних гастродуоденальних захворювань транскутантного електродрегінгу з новокаїном та вітаміном С у поєднанні з полімікроелементним препаратом “краплі Береш Плюс”, вітамінно-мікроелементного комплексу “Піковіт Плюс” та функціонального харчування, збагаченого вітамінами і мікроелементами. Уточнена роль сфінктерних розладів у розвитку запально-деструктивних змін в слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей з ХГДЗ - глибокі запально-деструктивні процеси в слизовій оболонці шлунку і 12-палої кишки у дітей з ДГР виявляються вдвічі частіше, ніж у дітей без сфінктерних розладів.Під спостереженням було 169 дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями (ХГДЗ) віком від 7 до 15 років, з них 80 - хлопчиків і 89 дівчаток. Всі діти перебували на обстеженні і лікуванні в гастроентерологічному та соматичних відділеннях Івано-Франківської міської дитячої клінічної лікарні, спостерігались в міській дитячій поліклініці м. Першу групу склали 28 дітей, які окрім базисної терапії одержували полімікроелементний препарат “Краплі Береш Плюс”, в другу групу ввійшли 33 дітей, які отримували “Краплі Береш Плюс” та вітамінно-мікроелементний комплекс “Піковіт Плюс”, дітям третьої групи застосовували транскутантний електродрегінг з новокаїном та вітаміном С у поєднанні з пероральним прийомом препарату “краплі Береш Плюс”. Якісно-кількісні порушення харчового стереотипу були у 81,1 % дітей, фізичні та психоемоційні перевантаження - у 72,2 %, глистяні інвазії - у 61,5 %, у 13,6 % дітей в анамнезі були перенесені кишкові інфекції. У 99,4% хворих з ХГДЗ провідним був больовий абдомінальний синдром, причому у дітей з виразковою хворобою він спостерігався у всіх хворих.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - удосконалення діагностики та лікування хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей шляхом включення у діагностичний комплекс дослідження вмісту мікроелементів, антиоксидантних металоферментів, показників імунологічного статусу та застосування полібіоелементних препаратів, полівітамінів і функціонального харчування. Найбільш поширеною патологією верхніх відділів травного тракту у дітей шкільного віку є хронічний гастродуоденіт, який встановлено у 44,9 % дітей з ХГДЗ. Найчастіше ДГР виявляють у хворих на виразкову хворобу 12-палої кишки та хронічний гастродуоденіт (відповідно у 60% і 52,6% хворих), а серед хворих зі сфінктерними порушеннями деструктивні зміни в слизовій оболонці верхнього відділу травного тракту виявляються вдвічі частіше, ніж серед дітей без ДГР. Встановлено підвищення інтенсивності вільнорадикальних процесів у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями, яке характеризується підвищенням світлосуми спонтанного свічення ХЛ (Sсхл.) і максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої ХЛ (HFE2 ), збільшенням вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів (малонового диальдегіду і дієнових конюгат) в сироватці крові. Включення в комплекс лікування дітей з ХГДЗ полібіоелементного препарату “Краплі Береш Плюс”, внутрішньопорожнинного електродрегінгу з новокаїном і вітаміном С та пероральним прийомом препарату “Краплі Береш Плюс”, застосування вітамінно-мікроелементного комплексу “Піковіт Плюс” та функціонального харчування, збагаченого мікроелементами та вітамінами, позитивно впливає на динаміку основних клінічних синдромів, сприяє зменшенню тривалості гострого періоду хвороби, знижує частоту рецидивів при передвиразково-виразкових станах, сприяє нормалізації вмісту ессенціальних мікроелементів в цільній крові, показників антиоксидантного захисту і системного імунітету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - удосконалення діагностики та лікування хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей шляхом включення у діагностичний комплекс дослідження вмісту мікроелементів, антиоксидантних металоферментів, показників імунологічного статусу та застосування полібіоелементних препаратів, полівітамінів і функціонального харчування.

1. Найбільш поширеною патологією верхніх відділів травного тракту у дітей шкільного віку є хронічний гастродуоденіт, який встановлено у 44,9 % дітей з ХГДЗ. У третини дітей з ХГДЗ (31,3%) діагностовано хронічний гастрит. Виразкова хвороба 12-палої кишки і функціональні захворювання шлунку зустрічались серед обстежених дітей з однаковою частотою (11,8%). Важливими факторами ризику розвитку хронічних гастродуоденальних захворювань, дизмікроелементозу і полінутрієнтної недостатності є якісно-кількісні дефекти та нерегулярність харчування, які встановлені шляхом анкетування у 79,7 % дітей шкільного віку.

2. У 40,8% дітей з ХГДЗ виявлені сфінктерні порушення по типу дуоденогастрального рефлюксу. Уточнена роль ДГР як одного з вагомих факторів агресії розвитку деструктивних уражень слизової оболонки шлунку і 12-палої кишки. Найчастіше ДГР виявляють у хворих на виразкову хворобу 12-палої кишки та хронічний гастродуоденіт (відповідно у 60% і 52,6% хворих), а серед хворих зі сфінктерними порушеннями деструктивні зміни в слизовій оболонці верхнього відділу травного тракту виявляються вдвічі частіше, ніж серед дітей без ДГР.

3. У дітей з ХГДЗ встановлений дисбаланс вмісту мікроелементів, який має характер дизмікроелементозу з гіпоцинкемією, гіперкупремією, гіпоферремією, гіпокобальтемією. Дизмікроелементоз найбільше виражений при поширених (ХГД) та деструктивних (ВХДК) формах хронічних гастродуоденальних захворювань.

4. Встановлено підвищення інтенсивності вільнорадикальних процесів у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями, яке характеризується підвищенням світлосуми спонтанного свічення ХЛ (Sсхл.) і максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої ХЛ (HFE2 ), збільшенням вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів (малонового диальдегіду і дієнових конюгат) в сироватці крові. Найбільш виражені порушення вільнорадикальних процесів встановлені у дітей з ХГД і виразковою хворобою 12-палої кишки.

5. Про напруженість метаболічних процесів і розбалансованість в системі антиоксидантного захисту у дітей з ХГД і ВХДК свідчить різна спрямованість активності антиоксидантних металоферментів: активність одних при загостренні хвороби підвищувалась (церулоплазмін, карбоангідраза, лактатдегідрогеназа), інших (каталаза, трансферин) - знижувалась.

6. Встановлені порушення системного імунітету у дітей з ХГД і ВХДК, які характеризуються зниженням вмісту сироваткових IGG та IGA і підвищенням - IGE. Ознаками пригніченням Т-клітинного імунітету у цієї групи дітей є зменшення числа Т-лімфоцитів (CD3 ) переважно за рахунок субпопуляції Т-хелперів (CD4 ), зниження імунорегуляторного та лейкоцитарно-Т-клітинного індексів.

7. Включення в комплекс лікування дітей з ХГДЗ полібіоелементного препарату “Краплі Береш Плюс”, внутрішньопорожнинного електродрегінгу з новокаїном і вітаміном С та пероральним прийомом препарату “Краплі Береш Плюс”, застосування вітамінно-мікроелементного комплексу “Піковіт Плюс” та функціонального харчування, збагаченого мікроелементами та вітамінами, позитивно впливає на динаміку основних клінічних синдромів, сприяє зменшенню тривалості гострого періоду хвороби, знижує частоту рецидивів при передвиразково-виразкових станах, сприяє нормалізації вмісту ессенціальних мікроелементів в цільній крові, показників антиоксидантного захисту і системного імунітету.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для встановлення метаболічних і імунологічних порушень у дітей з ХГДЗ рекомендовано проводити визначення вмісту мікроелементів в крові, активності антиоксидантних металоферментів, показників вільнорадикальних процесів та системного імунітету.

2. Рекомендувати для застосування в дитячих лікувальних закладах транскутантний електродрегінгу з вітаміном С, новокаїном та пероральним прийомом крапель Береш Плюс в період загострення ХГДЗ, дія якого має знеболюючий і антиоксидантний ефекти.

3. З метою корекції метаболічних та імунологічних порушень у дітей з ХГДЗ рекомендовано включати полімікроелементний препарат “Краплі Береш Плюс” і вітамінно-полімікроелементний комплекс “Піковіт Плюс”. Краплі “Береш Плюс” слід призначати по 1 краплі /кг маси тіла/добу в 2 прийоми під час їжі, додаючи концентрат біоелементів в слабкозаварений чай або компот, протягом 2 місяців, “Піковіт Плюс” слід призначати по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 1 місяця та функціональне харчування за умови тривалого застосування.

4. Дітям з ХГЗД слід включати в раціон продукти з підвищеним вмістом ессенціальних мікроелементів і вітамінів з урахуванням смаків і уподобань дитини.

1. Діагностичне значення компютерної внутрішньошлункової РН-метрії при гастродуоденальній патології у дітей // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т.8, №1. - С. 64-66.

2. Динаміка вмісту мікроелементів та активності антиоксидантних металоферментів при хронічних захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т.8, №3. - С. 74-77. (Співавтор - А.П. Юрцева). Клінічне і лабораторне обстеження, математична обробка отриманих даних.

3. Патогенетичне обґрунтування застосування мікроелементів в комплексній терапії хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №4. - 109-110 (Співавтори: А.П. Юрцева, А.О. Клименко). Автором проведено клінічні дослідження, аналіз отриманих даних.

4. Дисбаланс антиоксидантних металоферментів при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей та його корекція // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. С. 116. (Співавтори: О.В. Фофанова, Б.М. Павликівська, Н.С. Костишин, І.В. Григорів). Приймала участь у клінічних дослідженнях, підготувала статтю до друку.

5. Ефективність де-нолу при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей // Матер. науково - практ. конф. гастроентерологів України “Діагностика і лікування хвороб шлунка та 12-палої кишки у дітей ” . - Одеса, 1999. - С. 61-62. (Співавтори: А.П. Юрцева, О.В. Фофанова, Н.С. Костишин). Провела аналіз отриманих даних та статистичну обробку.

6. Сфінктерні розлади за типом дуоденогастрального рефлюксу при патології верхнього відділу травного тракту у дітей шкільного віку // Матер. науково-практ. конфер. “Здоровя школярів на межі тисячоліття”. - Харків, 2000.- С. 124-125. (Співавтори: В.Б. Теслюк, А.П. Юрцева, Н.С .Костишин, Б.Н. Ткач). Аналіз отриманих даних, статистична обробка, підготовка статті до друку.

7. Прогностичні критерії та діагностика захворювань гастродуоденальної зони у дітей шкільного віку // Матер. конгресу педіатрів “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”. - Київ, 2001. - С. 132-134.

8. Ефективність поєднаного застосування компютерної РН-метрії і ендоскопії для діагностики захворювань гастродуоденальної зони у дітей // Матер. науково- практ. конференції “Івано-Франківська державна обласна клінічна лікарня - сорок років на ниві охорони здоровя дітей Прикарпаття” - Івано-Франківськ, 2002. - С. 96-100. (Співавтори: В.Є. Нейко, І.В. Сарапук). Збір матеріалу до дослідження, підготовка статті до друку.

9. Клініко-біохімічне обґрунтування застосування суміші “NAN-кисломолочний” у дітей з гастродуоденальною патологією // Матер. науково-практ. конфер. “Акт. питання патології органів травлення у дітей”. - Тернопіль, 2004. -С. 189-192. (Співавтори: А.П. Юрцева, Б.М. Павликівська). Клінічні дослідження, аналіз результатів, підготовка статті до друку.

10. Гіпомікроелементоз у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони та його корекція // Матеріали наук.-практ. конфер. ”Сучасна педіатрія: досягнення і перспективи” - Львів, 2004. - С. 45-46. ( А.П. Юрцева, В.Б. Теслюк, Б.Н. Ткач). Збір матеріалу до дослідження, підготовка статті до друку.

11. Застосування АТФ-лонгу та седасену-форте при вегетативній дисфункції у дітей з хронічною патологією травної системи // Матер. 11-го зїзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2005. - С. 177. (Співавтори: А.П. Юрцева, В.Б. Теслюк, Б.М. Паликівська). Аналіз отриманих даних, статистична обробка, підготовка статті до друку.

12. Оцінка характеру харчування та способу життя школярів м. Івано-Франківська в сучасних умовах // Матер. Всеукр. науково-практичної конф. “Здобутки діагностики і лікування дитячих захворювань”. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 25. (Співавтор: Б.М. Паликівська). Збір матеріалу до дослідження, аналіз одержаних даних, підготовка статті до друку.

13. Сидеропенічний синдром у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями та його корекція // Матер. науково-практичної конф. “Медико-соціальні проблеми дитячого віку”. - Тернопіль, 2007. - С. 93-95. (Співавтори: Б.Н. Ткач, Т.В. Лотовська, Н.С. Костишин). Збір матеріалу до дослідження, підготовка статті до друку.