Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури ХХ ст. (національний та глобалізаційний аспекти) - Автореферат

Це породжує нові завдання щодо осмислення понять національного та глобалізаційного в дизайні. Напрямок дисертаційного дослідження, проведеного згідно плану науково-дослідної роботи Харківської державної академії дизайну і мистецтв, є складовою частиною держбюджетної теми "Закономірності розвитку, принципи, методи, засоби дизайну та формування національної моделі дизайну в Україні" (№ держреєстрації 0104U000834). У дисертації запропоновано нове теоретичне розвязання важливої наукової проблеми, яка викликається такою суперечливою ситуацією: дизайн України має нагальну потребу у науково обґрунтованій моделі свого розвитку з огляду на феномен взаємодії у ньому категорії глобалізаційного та національного, - натомість модель така на сьогодні повністю відсутня. удосконалено визначення двоїстої сутності дизайну як методологічної основи до вивчення національної та глобалізаційної його іпостасей в усіх його різновидах; донині дизайн з позиції глобального та національного (окрім ґрафічного дизайну) не вивчався як двоєдиний обєкт, а розглядався дискретно; введено до наукового обігу нове прочитання традиції та інновації в дизайні ХХ ст.: традицією трактовано колишню інновацію - індустріально-насичену художньо-проектну діяльність модерністського зразка, а інновацією - менш уніфіковані та стандартизовані розробки, що живляться прадавньою традицією природовідповідної сутності творення матеріальних речей попередніх історичних епох; натомість дотепер інновацію ще продовжують прочитувати як модерністське минуле, а традицію в дизайні - як джерела селянського народного мистецтва;У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, обєкт і предмет дослідження.Важливі матеріали щодо паростків дизайну, котрий межує з декоративно-ужитковим мистецтвом й архітектурою, зафіксовано у каталогах виставок, що відбулися в Галичині на початку ХХ ст., в статтях анонімних авторів у періодичних виданнях, де висвітлювалася діяльність архітектора, промисловця і громадського діяча І. Левинського. Більшість з них, що була надрукована у журналах "Нова ґенерація", "Авангард", "Життя і революція", відбиває захопленість у той час духом експерименту, відчуттям причетності до творення нового мистецтва, яке має сприяти розбудові нового українського суспільства. У 1960-1980-х рр. статті, які фрагментарно висвітлювали дизайнерські події в Україні, було опубліковано на сторінках московських видань, адже своїх власних професійних журналів чи збірників Україна на той час не мала. Однак проблеми національних ознак в українському дизайні у згаданих працях не порушувалися. Тарасенко (2002), О.Козакевич (2003), О.Нога (2001), Л.Соколюк (2002) піднімають величезний пласт архівних матеріалів, що свідчать про доволі помітний рух у напрямку виробничих форм мистецтва, висвітлюють творчість майстрів, що зробили помітний внесок у розвиток діяльності, яка згодом буде визначатися як дизайн.У цьому підрозділі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні терміну "дизайн", актуальному саме для початку ХХІ ст. Визначено, що ядро терміна "дизайн", котре склалося на початок минулого століття, не зазнало корінних змін протягом останніх 100 років. Вони віддзеркалювали різні аспекти багатогранного поняття "дизайн". Ключовим поняттям у терміні "дизайн" визначено категорію художньої проектності. Запропоноване нами розширене трактування терміну передбачає розуміння дизайну як виду художньої діяльності, метою якої є проектування штучного середовища, що оточує людину.Завдання підрозділу передбачає висвітлення розвитку дизайну в сучасному світі з огляду на глобалізаційні та національно-орієнтовані процеси. На підставі опрацьованих матеріалів показано, що постіндустріальні держави забезпечили собі абсолютну перевагу над аграрно-індустріальним світом і сьогодні, як ніколи раніше, зацікавлені у збереженні та підтримці свого відокремленого стану. Про це свідчить політика збільшення барєрів для іммігрантів, замикання торговельних та інвестиційних потоків у межах постіндустріальної системи, міграції робочої сили у цих же межах (економісти передбачають, що найближчі десятиріччя стануть для США та ЄС періодом більш жорстких обмежень використання іноземної робочої сили). Навіть транснаціональні корпорації, що діють у планетарних масштабах, не зацікавлені у руйнуванні барєрів між країнами, оскільки це означало б швидке зростання витрат на оплату праці у країнах, що розвиваються, де знаходяться їхні виробничі філії. Обєднання також відбувається і в більш простому розумінні - на рівні просякання з центрів до периферії технологій, знань, понять про світ і т. ін.У даному підрозділі поставлено за мету встановити, які європейські країни найбільшою мірою причетні до формування інтернаціональної складової дизайну. Визначено, що найпомітнішими фундаторами позанаціонального раціонал-функціоналізму в дизайні ХХ ст. стали Велика Британія та Німеччина. У підр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ