Дизайн архітектурного середовища історичних кварталів міста - Автореферат

МС більшості міст в Україні відрізняється дискомфортністю: порушенням “людських” масштабів; невідповідністю реальних метричних та візуально-естетичних властивостей вулиць і площ їхньому функціональному використанню; перенасиченістю і не структурованістю информаційно-рекламних елементів; недоліком засобів, що інформаційно орієнтують; непродуманістю рішень устаткування й експлуатації відкритих просторів міста в різний час року і доби; поганою організацією середовища для різних вікових і соціальних груп людей; відсутністю елементарних зручностей для літніх і інвалідів. Сучасний недостатній моральний і фізичний стан обєктів ГС і невідповідність їхнього функціонального наповнення знижують соціальну ефективність просторів міста, що вимагає професійного втручання, особливо в процесі формування ППС історично цінних міських просторів, що активно експлуатуються. Було б помилковим розглядати зміни, що відбулися у свідомості і поведінці людей в організації МС, у відриві від соціальної психології, ергономіки*, тобто сукупності процесів і форм взаємодії людини з усім середовищем його мешкання - соціального, технічного, природного. Ергодизайнерський підхід (ЕП) до дослідження й рішення вищеозначених проблем виводить науковий пошук за рамки вузькоспеціалізованих розробок, забезпечуючи досліднику дуже широкий діапазон діяльності. Виникає необхідність розглянути можливості вирішення протиріччя між сформованим архітектурно-предметним колом і новими функціональними процесами, що уже не вписуються в задані рамки предметно-просторових параметрів середовища.За територіальною ознакою житлове середовище підрозділяється на: середовище міста в цілому; середовище великих районів міста; середовище житлових мікрорайонів; середовище дворів і будинків; середовище житлових осередків. Відповідно до Міжнародної Хартії з охорони історичних міст” (Вашингтон,1987) “... цінності, що підлягають охороні, це історичний характер міста і сукупність матеріальних і художніх елементів, що визначають його образ (конфігурація плану міста, відношення між особистими міськими просторами, форма й вид споруджень, різні функції міста, придбані їм протягом його історичного розвитку і т.д.)”, “...втручання в структуру повинне здійснюватися з обережністю, методично, уникаючи догматизму, але з урахуванням специфічних проблем у кожному окремому випадку...”. До нього відносяться головні суспільні простори, капітальна забудова високого класу, архітектурно-планувальний каркас кварталів; 2 тип-щільна, периметрально-компактна забудова, що склалася в точках більш високої функціональної активності - це “сплав” архітектурних напластувань різних епох; 3 тип - малоповерхова й змішана забудова, яка сформувалася переважно до другої половини ХІХ століття; 4 тип - традиційна і найбільш розповсюджена забудова, що склалася в другу половину ХІХ - 30-50-і рр. Основними якісними характеристиками АС, що забезпечують ефективність процесу адаптації до неї жителів, є наступні фактори: цілісність просторової організації середовища; можливість легкої (інваріантної) і досить повної тимчасової ідентифікації її елементів; легкість ідентифікації функціональнодіяльнісних процесів, що протікають у цьому середовищі. Назріла потреба активізації уявлень про МС, що вимагає дій по зміні життя у місті на більш дрібному рівні складових елементів середовища.У МС необхідно забезпечити збереження “каркасу” і “тканини”, щоб: зрозуміти, чи є необхідність створювати які-небудь дизайнерські дії в напрямку відновлювання втрачених частин, з метою підтримки характеру й ролі існуючих просторів і обєктів, для уникнення негативних наслідків деяких раніше зроблених архітектурно-містобудівних дій; виявити місця, де найбільш необхідні дизайнерські перетворення (осередок середовищної напруги); виявити зони різної взаємодії архітектури й дизайну; визначити середовищні “ніші” для можливого розміщення елементів МД; знайти “межі”, “ворота”, “кути”, “вузли” і “перехрестя” й інші середовищні ситуації можливих активних включень дизайну.2.Доведено, що проектні заходи належать до сфери дизайну середовища і складають 510 % від загального обсягу і вартості робіт інших дій з реконструкції. Вони включають в основному перетворення в області шарової “плазми” предметно-просторового середовища міста, торкаються її “тканини” і побічно впливають на “каркас”, тобто відносяться і до часткових змін функцій споживання МС. 3.Аналіз форм міського устаткування, його характеристик, варіантів взаємозвязків, особливостей впливу соціального, технічного й економічного розвитку міського організму на модифікації і стилістику обєктів МД дозволяє визначити специфіку використання цих засобів у процесі відновлення середовища, що дозволяє зробити наступні висновки: предметне наповнення (елементи і комплекси МД) відносяться до самого рухомого з трьох шарів матеріально-просторової структури міського середовища, що відрізняються стабільністю і стійкістю “плазми”, і у, свою чергу, підрозділяється на три частини відповідно до власного руху і довговічності (“арма

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ