Дитячий алкоголізм як соціально-педагогічна проблема - Курсовая работа

Нове дослідження Всесвітньої організації здоровя дійшло висновку, що українська та ізраїльська молодь займають перші місця у рейтингу вживання алкоголю серед дітей та молоді. І це не дивує в світлі того, що пиво, джин-тоніки, лонгери та ром-коли стали невідємним атрибутом відпочинку молодих людей і не вважаються алкоголем. З медицинської точки зору, алкоголізм - це хронічне захворювання, яке характеризується сильним потягом до алкогольних напоїв. З соціальної позиції, зловживання алкоголем призводить до деградації особистості, це - форма девіантної поведінки, що характеризується патологічним потягом до спиртного і подальшою соціальною деградацією особи. Особливість пияцтва і алкоголізму як форма поведінки, що відхиляється, полягає в тому, що ці явища зумовлюють взаємозвязані з ними інші соціальні відхилення: злочинність, правопорушення, соціальний паразитизм, аморальна поведінка, самогубства.Алкоголізм, згідно визначення, - хвороба, спричинена систематично вжитими спиртними напоями, яка характеризується потягом до них, що призводить до психічних і фізичних розладів і порушень у соціальній поведінці осіб, що страждають на цю хворобу. Розрізняють алкоголізм побутовий, при якому є звикання до алкоголю, але питуща людина здатна контролювати кількість напою і навіть тимчасово припинити його вживання в невідповідних для випивки ситуаціях, і алкоголізм хронічний, при якому відзначені вище можливості втрачаються. Психічна залежність, що виникає в звязку з припиненням прийому алкоголю по тій або інших причинах, виражається пригнобленим настроєм, тривогою, занепокоєнням і страхами, а фізична - у слабості, розбитості, болях у мязах, запамороченні, загальній пітливості, тремтінні рук і пальців. Причини алкоголізму містять у собі, як мінімум, два фактори: з одного боку, це особливості особистості, що привертають, (конформні, незрілі, залежні, що вселяються, схильні до наслідування психопатичні особистості і невротики, з іншого боку - звичай вживати алкоголь у визначеному суспільстві, групі, середовищі і головним чином - у родині. Велике значення має вік, у якому людина почала вживати алкоголь: у молодому віці легше виникає звичка до випивки і виникає залежність від алкоголю.Намітилася стійка тенденція до збільшення числа так званих "неблагополучних" (проблемних) сімей, уражених зміщенням моральних цінностей і орієнтацій. Сімя - це система і, як будь-яка система, характеризується постійністю. Порушення в сімї і її різні проблеми (хвороба, втрата члена сімї, розлучення, жорстокість, конфлікти) порушують гомеостаз, що склався, і викликають відхилення у взаємостосунках і функціях - у всіх частинах сімейної системи за типом зворотного звязку. В сімях, хворих за соціально-психологічними характеристиками, зовсім не виконується їх соціальна функція: всебічна освіта членів сімї, виховання дітей і інших членів сімї, соціалізація і профорієнтація дітей, навчання навичкам поведінки в суспільстві і сімї, виховання поваги до цінностей сімейного життя, виховання пріоритету здоровя, в порівнянні з іншими цінностями, передача і закріплення традицій і звичок здорового способу життя. Деякі дослідники називають сімю "прихованою системою охорони здоровя", враховуючи значущість сімейного оточення дитини у формуванні і збереженні його здоровя і життя.Складна соціально-економічна ситуація, що спостерігається в Україні, зумовлює негативні тенденції, серед яких не останнє місце займає зростання зловживання не тільки алкоголем, а й наркотичними речовинами. Проблемі порушеної поведінки дітей і підлітків приділяють увагу спеціалісти в галузі педагогіки, психології, соціології, права, дитячої і підліткової психіатрії. Алкоголь вживають для підняття настрою, для зігрівання організму, для запобігання хворобам та їх лікування, зокрема, як дезінфікуючий засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично цінний продукт [40, с.6]. Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.Спираючись на дослідження учених науково-дослідного інституту фізіології дітей і підлітків Російської академії освіти, які провели обстеження 1700 підлітків в різних регіонах країни, можна виділити рівні залучення старшокласників в процес алкоголізації. Нульовий рівень характеризує неповнолітніх, які ніколи не вживали алкоголю завдяки особистій установці на повну тверезість. Мотиви вживання алкоголю наступні: залучитися до світу дорослих, поступати як всі. Рівень епізодичного вживання алкоголю характеризується знайомством з різними напоями, що містять алкоголь. Мотиви вживання алкоголю: підвищити настрій, знайти упевненість в собі, підвищити комунікабельність.Серед молодих людей пияцт

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретично-методологічні аспекти визначення поняття та особливостей дитячого алкоголізму

1.1 Алкоголізм як форма девіантної поведінки. Поняття "дитячого алкоголізму"

1.2 Неблагополучні сімї - фактор соціального ризику для розвитку дитини

Розділ 2. Соціально-педагогічна проблема дитячого алкоголізму

2.1 Причини та чинники виникнення дитячого алкоголізму

2.2 Основні прояви у поведінці дитини схильної до алкоголізму

Розділ 3. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до вживання алкоголю

3.1 Робота соціального педагога з дітьми та підлітками по профілактиці схильності до алкоголізму

3.2 Особливості психотерапії при лікуванні та профілактики алкогольної залежності в дітей та підлітків

Висновки

Список використаних джерел та літератури