Дитячі програми на українському телебаченні - Курсовая работа

.2 Функціонування дитячих програм на сучасному українському телебаченніСлід зазначити, що телебачення змінило уявлення людини про інформацію, про способи її передачі. Думка про можливість передачі зображення на відстань була підказана людям самою природою, такими оптичними явищами, як відображення предметів у воді, міражі в пустелях і т.д. Наші предки стали замислюватися про можливість передачі зображення на відстань, в результаті зявилися легенди й казки про магів і чарівників, які нібито володіють даром бачити крізь роки і відстані, про яблучка на тарілочках, кришталеві кулі і подібні пристосування. Вперше вплив світла на електрику (це явище називається фотоефект - виривання електронів з речовини, при впливі на нього світлом) виявив німецький фізик Генріх Герц в 1887 році. У 1879 році англійським фізиком Вільямом Круксом були відкриті речовини, здатні світиться при впливі на них катодними променями - люмінофори.Юровского, дитяче мовлення почалося в січні 1939 передачею «З новим роком». Ожерельева, яка в своїй статті стверджує, що Радянський союз на десятиліття раніше, ніж США, усвідомив необхідність створення телепрограм для дітей, проте до 1950 року передачі показувалися від випадку до випадку, з того ж року регулярне мовлення для дітей початло і американське телебачення, зародивши інститут «суботнього ранку». Взаємодія з маленьким глядачем була створена за допомогою целофанового екрану, який можна було придбати в місцевих магазинах і потім прикласти до телевізора, під час програми. Повною мірою це стосувалося і телебаченню, і поява дитячого контенту було обумовлено двома різними цілями у різних країнах - грошовій, з одного боку, і вихованням ідеологічно правильно налаштованого покоління - з іншого. На радянському телебаченні готувалися передачі для дітей різного віку: «На добраніч, малята», телевізійні олімпіади, «Музичні вечори для юнацтва», «Веселі старти», «Умілі ручки» та ін.Засилля низькопробної в художньому та змістовному відношенні дитячої теле - та кінопродукції, де постійно присутні сцени насильства, вимагають від дитячих ЗМІ, підсилювати увагу до виховання дитини, розвивати високий рівень художнього сприйняття, пізнавальні інтереси та творчі можливості особистості. Малята-дошкільники проводять біля екрану близько двох годин щодня, а лідерами перегляду телевізійних передач були підлітки у віці від 13 до 15 років, які дивилися його більше трьох з половиною годин у день. Зясувалося, що діти дивляться на телебаченні не тільки мультфільми, дитячі серіали, передачі та художні фільми. Зрозуміло, вони бачать і чують у відповідності зі своїм, дитячим, сприйняттям і орієнтовані на дитячі передачі, однак ніхто й ніщо, як правило, не заважає дитині слухати й дивитися будь-які дорослі радіопередачі й телепрограми. Молодші школярі (9-11 років) найбільше полюбляють мультфільми де в ролі головних персонажів виступають тварини або герої - напівлюди-напівтварини чи фантастичні істоти, а підлітки від 12 років віддають перевагу мультфільмам персонажами яких є люди.Розгортаючи серйозні перспективи цифрових технологій ТБ і «гібридів» ТБ з Інтернетом, які повністю знімуть в XXI ст. проблему обмеженого ресурсу частот і доставлять в будь-яку точку планети скільки завгодно телеканалів, ми не маємо права забувати реальні інтереси сьогоднішніх телеглядачів на українському просторі. Враховуючи справедливі нарікання на те, що багато комерційних телекомпанії в гонитві за рейтингом забувають про моральні орієнтири і про культурно-просвітницьких обовязки по відношенню до народу, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення з Національною асоціацією телемовників домовилися про те, що видача або продовження ліцензій на мовлення повинні обумовлюватися наявністю в ефірі соціально значущих програм, в числі яких безсумнівно повинні бути присутніми дитячі та підліткові передачі. Особливу важливість має необхідність створення нового телемовлення для дітей у форматі загальноукраїнського каналу (за аналогією з «Малятко ТВ» і «Піксель ТВ»), або загальнонаціонального дитячого каналу, за схемою громадського телебачення. Ядром концепції має стати переконання в затребуваності суспільством і часом виховної функції дитячого телебачення. Помилковим є думка, коли перед телебаченням ставляться завдання, вирішенням яких повинен займатися весь комплекс виховно-освітньої системи держави - школа, сімя, громадські організації.Таким чином, ми розглянули в даній курсовій роботі, одну з найактуальніших і проблемних для українського телебачення питання - дитячі передачі. До того моменту, коли телебачення стало масовим, виникло питання якості дитячих передач, соціальної відповідальності каналів, а також можливості використання телебачення для розвитку дітей, навчання їх знань з використанням сучасних наочних матеріалів, живою картинкою і звуком. Дитячі передачі на радянському телебаченні в першу чергу були спрямовані на виконання соціальної, освітньої функції, а лише потім на розвагу. Ні про яку комерційну складову зрозуміло мови не було, дитячі

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТЕЛЕБАЧЕННЯ

1.1 Поняття, передумови та наслідки створення телебачення

1.2 Поява дитячих програм на українському телебаченні

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ТЕЛЕПАЧЕННЯ ДЛЯ ДИТЯЧОЇ АУДИТОРІЇ

ВСТУП телебачення дитячий програма український

Актуальність даної теми обумовлена тим, що сучасне телебачення є найбільш масовим і, напевно, найбільш потужним інструментом для поширення інформації, розваги та освіти. Телеглядачеві доступні десятки, а в деяких регіонах сотні каналів з дуже різноманітним контентом.

Темою даної курсової роботи стало дослідження особливостей дитячих телевізійних програм на українському телебаченні.

Ми вважаємо за необхідне торкнутися найгостріших питань, повязаних з дитячими передачами та дитячим телебаченням взагалі, вивчити і привернути до неї увагу не лише представників науки, але й суспільства в цілому.

Сьогодні дитячі програми займають певну частку в сітці мовлення і дозволяють дистанційно навчати, розвивати і розважати величезну кількість дітей одночасно. У цьому головна перевага і гідність телебачення для дітей. Однак для того, щоб конструктивна, освітня спрямованість дитячих передач переважала над їх розважальною функцією, необхідно проводити не тільки роботу з їх створення, а й з дослідження їх ефективності та впливу на дітей.

Обєктом дослідження виступає українське телебачення.

Предметом дослідження виступають телепрограми для дитячої аудиторії, що наповнюють сітку мовлення українських каналів.

Метою дослідження стало виявлення особливості дитячих телепрограм на українському телебаченні.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - Огляд історії становлення та розвитку телебачення, появи дитячих передач і каналів;

- Вивчення особливостей дитячої телевізійної аудиторії;

- Огляд дитячих програм на українському телебаченні, визначення їх типологічних особливостей;

- Огляд та аналіз особливостей сучасних каналів;

- Вивчення особливостей дитячих і підліткових програм на сучасних українських каналах;

- Вивчення проблем соціальної відповідальності на дитячому та юнацькому телебаченні.

- Виявлення позитивних та негативних рис дитячих телепрограм;

Новизна дослідження - незважаючи на те, що телебачення як культурний і соціальний феномен, достатньо вивчене на сьогоднішній день, нам не вдалося виявити серйозних досліджень дитячого телебачення, тим більше будь-якого порівняльного аналізу дитячих передач на різних каналах. Наша робота приділяє цим питанням пильну увагу, розкриває проблеми дитячого телебачення і пропонує можливі шляхи його розвитку.

Теоретична база - при вивченні питання і написанні роботи ми використовували наукові статті, опубліковані в українській пресі, довідкову і спеціальну літературу, дослідження, присвячені телебаченню. В основному це праці українських і зарубіжних авторів, які розглядають історію телебачення, його сучасний стан, тележурналістиці і режисерської діяльності, питань створення телевізійних передач і якісного телевізійного продукту. Назвемо декілька, найбільш цікавих, на наш погляд, авторів: Челишева.І., Шаріков. А.В., Чудінова В.П., Ануфрієва О., Бондарчук О., Лозовюк Л.С., Михалкович В., Когатько Г.Г., Гуляєва Е., Мацько . І., Лізанчук В. В, Шкопоров Н. Б. та ін..

Методологічна основа даної курсової роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань: системний аналіз, порівняльно-описовий метод, моніторинг випусків програм досліджуваних каналів, теоретико-методологічне узагальнення результатів аналізу.

Структура курсової роботи та послідовність її частин обумовлені обєктом, метою та завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу; трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.