Експлікація рис пропріуму зрілої особистості. Побудова та верифікація теоретичної диспозиційної моделі особистісної зрілості. Конструювання та практичне впровадження опитувальника, розробка та апробація тренінгу актуалізації особистісної зрілості.
Спеціалісти з питань лідерства і брендінга переконані, що уміти бачити майбутнє, переконувати і надихати інших, керувати змінами, а також розробляти і здійснювати стратегії може людина, яка характеризується особистісною зрілістю. На даний час особистісна зрілість визначається як вищий рівень розвитку людини, повязаний з формуванням і стабілізацією у неї певних якостей (www.psipol.nm.ru). Поняття „особистісна зрілість” використовується у працях Л. Слід зазначити нечіткість окреслення у науковій психологічній літературі поняття „особистісна зрілість”. Зріла особистість характеризується розширеним чуттям Я, здатна з розумінням ставитись до довкілля, має чуття фундаментальної емоційної безпеки і прийняття себе, діє і думає у відповідності з зовнішньою реальністю, здатна до самообєктивації, розуміння себе і до гумору, живе у гармонії з власною філософією життя (Г.У першому розділі роботи „Особистісна зрілість як психологічна характеристика людини та зрілого періоду її життя” здійснено аналіз диспозиційного контексту дефініцій зрілої особистості у соціально-психологічних теоріях особистості вітчизняних і зарубіжних науковців, а також систематизовано показники особистісної зрілості і визначено її критерії; подано аналіз особливостей вияву особистісної зрілості крізь призму соціокультурних, гендерних і професійних аспектів. Така точка зору на особистість в анотованих теоріях особистості дозволила обєднати їх конструктом „зріла особистість”, що належить Г. Оллпорту. Розглянуто два відмінні погляди на розуміння зрілості: зрілість як певний віковий період у житті людини і зрілість як характеристика високого рівня розвитку певних психічних функцій людини незалежно від віку. Літцмана основними складовими моделі особистісної зрілості визначено риси особистісної зрілості та її акцидентні властивості, механізми детермінації особистісної зрілості, формування рис особистісної зрілості у підлітковому і юнацькому віці. Зростання рівня особистісної зрілості зумовлено прагненням людини до самовизначення та цілісності, період завершеної особистісної зрілості повязаний з зрілою его-ідентичністю людини, зниження рівня особистісної зрілості викликано переживанням людиною кризи его-ідентичності та екзистенційної кризи.У дисертації представлено авторську диспозиційну модель особистісної зрілості та результати її верифікації в процесі психологічного супроводу становлення зрілої особистості. Результати верифікації побудованої моделі свідчать про те, що даний соціально-психологічний феномен є одночасно результатом формування особистості зрілої за віком та процесом її становлення. Риси особистісної зрілості характеризуються як центральні риси пропріуму зрілої особистості. Особистісну зрілість детермінують механізми: інтенційність як активне самовизначення та як створення людиною самої себе і усвідомлення себе самостворюючою, когерентність як уміння самій собі порадити; рефлексія як уміння людини давати собі самій звіт стосовно своїх дій, думок, почуттів; прегнантність як прагнення до врівноваженості, впорядкованості, завершеності. Результати верифікації теоретичної моделі особистісної зрілості довели, що: 1) представленість експлікованих рис у теоретичній моделі має емпіричне підтвердження; 2) модель відображає особистісну зрілість як динамічну структуру, 3) головними рисами пропріуму зрілої особистості є автономність, життєва філософія і синергічність; 4) значущими є взаємозвязки між такими рисами пропріуму, як „синергічність” і „відповідальність”, „життєва філософія” і „креативність”, „життєва філософія” і „глибинність переживань”; 5) взаємозвязки між головними рисами обєднуються у ланцюг „автономність - креативність - відповідальність - життєва філософія”.Продуктивне вирішення внутрішньоособистісних конфліктів шляхом научіння саморозуміння // Проблеми гуманітарних наук: Наук. зап. Життєва філософія особистості // Проблеми заг. та пед. психології: Зб. наук. пр. Особистісна зрілість як акмеологічна інваріанта психолога // Проблеми гуманітарних наук: Наук. зап. Трансформація особистості як критерій продуктивного експеріенційного навчання // Проблеми заг. та пед. психології: Зб. наук. пр. Механізми детермінації особистісної зрілості // Зб. наук. пр.: філософія, соціологія, психологія.
План
Основний зміст дисертаційної роботиОсновний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора
Вывод
1. У дисертації представлено авторську диспозиційну модель особистісної зрілості та результати її верифікації в процесі психологічного супроводу становлення зрілої особистості.
Складовими моделі є: риси особистісної зрілості, механізми детермінації особистісної зрілості, особливості процесу формування пропріуму зрілої особистості у підлітковому і юнацькому віці. На основі моделі природа особистісно зрілої людини характеризується у поняттях субєктивності, інвайроменталізму, холізму, пізнаваності, гетеростатичності, свободи, проактивності, змінності.
Результати верифікації побудованої моделі свідчать про те, що даний соціально-психологічний феномен є одночасно результатом формування особистості зрілої за віком та процесом її становлення.
2. Встановлено, що показниками особистісної зрілості є: самоактуалізація, акцентування дозрівання блоку Еґо на рівні зрілості дорослого, здатність до самотрансценденції, відповідальність за власні вчинки, здатність керувати власними потребами та мотивами, оптимальний рівень довіри до себе, відчуття ідентичності, компетентність, як здатність розуміти інформацію та приймати на її основі рішення щодо власної особистості. Критеріями особистісної зрілості виступають: відповідальність, саморозуміння, прагнення бути цілісною особистістю.
Риси особистісної зрілості характеризуються як центральні риси пропріуму зрілої особистості. Рисами особистісної зрілості є: синергічність, автономність, контактність, самоприйняття, креативність, толерантність, відповідальність, глибинність переживань, децентрація, життєва філософія.
3. Особистісну зрілість детермінують механізми: інтенційність як активне самовизначення та як створення людиною самої себе і усвідомлення себе самостворюючою, когерентність як уміння самій собі порадити; рефлексія як уміння людини давати собі самій звіт стосовно своїх дій, думок, почуттів; прегнантність як прагнення до врівноваженості, впорядкованості, завершеності.
4. Особистісну зрілість визначено як ефект самостійно пережитої людиною у зрілому віці ненормативної кризи ідентичності. Цей ефект характеризується як психологічне новоутворення, що завершує юнацький і відкриває зрілий період життя людини та являє собою динамічну особистісну структуру, пропріум, важливий для его-ідентичності особистості.
Обґрунтовано, що особистісна зрілість є динамічною структурою, процес становлення якої триває з 20 років, а акме розвитку припадає на зрілий період життя. Зміни у рівні особистісної зрілості повязані із продуктивністю переживання людиною ненормативних криз та становленням її его-ідентичності.
Процес становлення та актуалізації особистісної зрілості проходить пять стадій психологічної трансформації: 1) „період парадоксів”, 2) „лабіринт”, 3) „автономізація”, 4) „трансцендентність”, 5) „кристалізація”. Почерговість цих стадій є індивідуальною. Про завершену особистісну зрілість свідчить високий рівень рефлексії особистості та її субєктивне чуття власної цілісності.
5. Доведено, що риси особистісної зрілості наявні у пропріумі особистості у підлітковому та юнацькому віці. Зрілість у 19 - 20 років тісно повязана з особистісною трансформацією та саморозумінням. Серед досліджуваних молодих людей 19 - 20 років 64% вважають, що подією, яка б вплинула на зростання їх особистісної зрілості, є життєво важливий вибір.
Головною рисою особистісної зрілості у пропріумі молодих людей є синергічність, а не автономність, як у людей, зрілих за віком. У пропріуму молодих людей існують взаємозвязки між рисами „автономність” - „життєва філософія”, „автономність” - „самоприйняття”, „глибинність переживань” - „відповідальність”, „глибинність переживань” - „самоприйняття”. Ці взаємозвязки є відмінними від ланцюга, що обєднує головні риси особистісної зрілості у пропріуму людей, які характеризуються високим рівнем загальної зрілості, та є зрілими за віком. Отримані результати дослідження показали, що молода людина скоріше переживає, ніж усвідомлює власну особистісну зрілість.
6. Результати верифікації теоретичної моделі особистісної зрілості довели, що: 1) представленість експлікованих рис у теоретичній моделі має емпіричне підтвердження; 2) модель відображає особистісну зрілість як динамічну структуру, 3) головними рисами пропріуму зрілої особистості є автономність, життєва філософія і синергічність; 4) значущими є взаємозвязки між такими рисами пропріуму, як „синергічність” і „відповідальність”, „життєва філософія” і „креативність”, „життєва філософія” і „глибинність переживань”; 5) взаємозвязки між головними рисами обєднуються у ланцюг „автономність - креативність - відповідальність - життєва філософія”.
7. Виявлено, що у людей, які харакетреризуються високим рівнем загальної зрілості, та є зрілими за віком, стать не є чинником їхньої особистісної зрілості. Водночас між жінками і чоловіками, які характеризуються високим рівнем загальної зрілості, є відмінності: для жінок характерним є більш високий рівень самоприйняття, синергічності, контактності, глибинності переживань, емпатії, егоцентричності. Для чоловіків характерні більш гостре переживання безсенсовності існування, більша значущість внутрішнього мотиву і мотиву оцінки свого потенціалу.
8. З метою оптимізації психологічного супроводу становлення особистісної зрілості розроблено соціально-психологічну технологію актуалізації особистісної зрілості. Її критеріальною складовою є риси особистісної зрілості, діагностичною - опитувальник особистісної зрілості, корекційною - програма тренінгу особистісної зрілості.
Застосування опитувальника особистісної зрілості дає змогу визначити загальний рівень та особливості особистісної зрілості людини та надати рекомендації щодо її особистісного зростання. Доцільним є використання опитувальна у цілях профвідбору.
Доведено, що тренінг „Актуалізація особистісної зрілості” є верифікацією моделі особистісної зрілості у практиці. Результати аналізу ефективності тренінгу показали, що в процесі актуалізації особистісної зрілості відображається структура її теоретичної моделі. Доведено, що актуалізація особистісної зрілості повязана з зростанням рівня децентрації та рефлексії.
9. Перспективи розробки проблеми особистісної зрілості повязані з більш детальним вивченням емпіричних корелятів життєвої філософії особистості та дослідженням гендерних особливостей вияву особистісної зрілості.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
