Диспластична вальгусна деформація колінного суглоба (діагностика та хірургічне лікування) - Автореферат

Це було підтверджено рядом дослідників на етапі еволюції проблеми осьових деформацій колінного суглоба 1966-1980 рр. Завдяки цим дослідженням було розроблено тактику оперативного лікування осьових деформацій (у тому числі і вальгусної) за засобами коригувальних остеотомій. Вивчити проблеми діагностики та хірургічного лікування вальгусної деформації колінного суглоба, визначити можливі шляхи розвинення та найбільш ефективні втручання. Вивчити біомеханічні особливості колінного суглоба при вальгусній деформації, створити математичну модель колінного суглоба, що має вальгусну дефомацію, при дослідженні якої можливо розробити методи хірургічної корекції деформації. Визначено антропометричні та рентгенометричні особливості хворих з варусною та вальгусною деформаціями, на підставі яких доведена можливість прогнозування артрозних змін та величини деформації в колінному суглобі. Розроблено нову тактику хірургічного лікування та реабілітації хворих з диспластичною вальгусною деформацією колінного суглоба, що дозволяє поліпшити стан хворих і являє собою комплекс лікувально-профілактичних заходів для запобігання розвитку та прогресування остеоартрозу колінних суглобів.Вальгусна деформація колінного суглоба, що має спадкову схильність та диспластичну обумовленість, узгоджується з загальною моделлю захворювань суглобів зі спадковою схильністю за такими критеріями: парність, симетричність ураження суглобів, порушення навантаження, зруйнування критичних зон - зовнішня пара виростків і зовнішній меніск, локальний і дифузний реактивний процес з прогресуванням дистрофічних змін (гонартроз); конституційні антропометричні особливості пацієнтів є одним зі спадково схильних факторів в розвиненні диспластичних фронтальних деформацій, в руйнації суглоба та інвалідизації хворих. Диспластична вальгусна деформація колінного суглоба - це деформація з вершиною кута в центрі суглоба (суглобова щілина), в патогенезі якої лежать аномалії розвитку суглобових відділів стегнової і великогомілкової кісток, зовнішнього меніска і яка проявляє себе у будь-якому віці. Чинниками, які впливають на величину деформації і темп її наростання, є ступінь спадково схильних аномалій будови суглоба, порушення навантаження суглоба (середовищний чинник) і вираженість реактивних змін в суглобі. Найбільш переважними для лікування вальгусной деформації колінного суглоба є високі клиноподібні остеотомії великогомілкової та черезвиросткові остеотомії стегнової кістки ("плюс" та "мінус") і напівциліндричні остеотомії високі великогомілкової та надвиросткові стегнової кістки; до найбільш переважних методів остеосинтезу відносимо накістковий пластинами і стержневий апаратний. Отримані результати порівняння та аналізу антропометричних даних хворих з вальгусною та варусною деформацією колінних суглобів дають тверду підставу для виділення особливих конституцій у пацієнтів з диспластичними фронтальними синдромами, що підтверджує спадкову схильність вальгусної деформації (і варусної), та антропометричні вимірювання такого характеру повинні бути включені в алгоритм діагностики фронтальних деформацій диспластичного генезу.

1. Вальгусна деформація колінного суглоба, що має спадкову схильність та диспластичну обумовленість, узгоджується з загальною моделлю захворювань суглобів зі спадковою схильністю за такими критеріями: парність, симетричність ураження суглобів, порушення навантаження, зруйнування критичних зон - зовнішня пара виростків і зовнішній меніск, локальний і дифузний реактивний процес з прогресуванням дистрофічних змін (гонартроз); конституційні антропометричні особливості пацієнтів є одним зі спадково схильних факторів в розвиненні диспластичних фронтальних деформацій, в руйнації суглоба та інвалідизації хворих. Диспластична вальгусна деформація колінного суглоба - це деформація з вершиною кута в центрі суглоба (суглобова щілина), в патогенезі якої лежать аномалії розвитку суглобових відділів стегнової і великогомілкової кісток, зовнішнього меніска і яка проявляє себе у будь-якому віці. Чинниками, які впливають на величину деформації і темп її наростання, є ступінь спадково схильних аномалій будови суглоба, порушення навантаження суглоба (середовищний чинник) і вираженість реактивних змін в суглобі.

2. Найбільш переважними для лікування вальгусной деформації колінного суглоба є високі клиноподібні остеотомії великогомілкової та черезвиросткові остеотомії стегнової кістки ("плюс" та "мінус") і напівциліндричні остеотомії високі великогомілкової та надвиросткові стегнової кістки; до найбільш переважних методів остеосинтезу відносимо накістковий пластинами і стержневий апаратний.

3. Достовірними клінічними ознаками диспластичної вальгусної деформації колінного суглоба є кутова (вальгусна) деформація колінних суглобів; латералізація наколінків; вальгус звязки наколінка; позитивний симптом Цолена.

Отримані результати порівняння та аналізу антропометричних даних хворих з вальгусною та варусною деформацією колінних суглобів дають тверду підставу для виділення особливих конституцій у пацієнтів з диспластичними фронтальними синдромами, що підтверджує спадкову схильність вальгусної деформації (і варусної), та антропометричні вимірювання такого характеру повинні бути включені в алгоритм діагностики фронтальних деформацій диспластичного генезу.

При визначенні диспластичних змін на рентгенограмах та ЯМР-томограмах у хворих з диспластичною вальгусною деформацією використовують ряд достовірних інформативних ознак: кут фронтальної деформації; критерій ширини виростків стегнової кістки; критерій Blackburne, вертикальної орієнтації наколінка; критерій вертикальної орієнтації горбистості великогомілкової кістки; міжфасетковий кут наколінка; кут відкриття блоку стегнової кістки; вальгусне відхилення горбистості великогомілкової кістки та звязки наколінка.

Аналіз рівня діагностичної специфічності та чутливості рентгенометричних критеріїв (ROC-Аналіз) довів вибірковість критеріїв для різного ступеня кутової фронтальної деформації колінних суглобів. А також виявлено, що ступінь дистрофічних змін має позитивний кореляційний звязок із критерієм ширини виростків ВК, кутом вальгусної деформації, міжфасеточним кутом наколінника, тобто зі збільшенням стадії артроза змінюються і анатомічні параметри.

Рівняння, отримані методом Backward і множинно-регресійним аналізом, теоретично пророкують стадію артрозу та кут вальгусної деформації. Ці рівняння також можуть бути включені в алгоритм діагностики.

4. Результати біомеханічних досліджень показали: при переході пацієнта з положення сидячи в положення стоячи основне навантаження на колінний суглоб здійснюється в вертикальному напрямку. При цьому максимум навантаження 420 Н досягається у той момент, коли кут між гомілкою та стегном складає 93?. Результати розрахунків показали, що при підніманні по східцях основне навантаження на колінний суглоб здійснюється в вертикальному напрямку. При цьому максимум навантаження 659 Н досягається у той момент, коли кут між гомілкою та стегном складає 163?. Отримані дані використані як базові при визначенні розподілу напружень у кістковій тканині стегнової та великогомілкової кісток у нормі та в умовах вальгусної деформації.

Розроблена математична модель колінного суглоба дозволила визначити, що вальгусна деформація колінного суглоба призводить до збільшення навантаження на бічний виросток і зниженню на присередній. Пікові навантаження в системі при цьому зростають у 5 разів і досягають значень 5 МПА.

Асиметричне навантаження суглоба при вальгусній деформації призводить до зміщення наколінка назовні, що в сполучанні з диспластичними змінами макроструктури феморо-пателярного зчленування призводить до порушення навантаження суглоба та його руйнації.

5. Розроблено тактику хірургічного лікування вальгусної деформації диспластичного генезу, що включала: - удосконалену робочу класифікацію диспластичної фронтальної деформації з визначенням ступенів фронтальної деформації та дистрофічного ураження структур колінного суглоба, що дозволила коректно скласти план оперативного лікування;

- застосування групи втручань, що складається з клиноподібної остеотомії "плюс" та "мінус" і напівциліндричної в надвиростковій ділянці стегнової кістки, дозволяє ефективно усунути кутову (вальгусну) деформацію колінного суглоба;

- усунення порушень навантаження у феморо-пателярному зчленуванні, видалення зруйнованих мякотканинних утворень (хряща, менісків, жирового тіла й ін.), що викликають утиснення і подразнення суглоба, відновлення неповноцінних звязок і капсули суглоба є обовязковими складовими хірургічного лікування диспластичної вальгусної деформації колінного суглоба;

- застосування накісткового або стержневого остеосинтезу, які дозволили досягти стабільної фіксації кісткових фрагментів після проведеної коригувальної остеотомії в ділянці колінного суглоба;

- застосування комплексу реабілітації для успішного завершення хірургічного лікування диспластичної вальгусної деформації.

6. Результатами проведеного клінічного дослідження є: - підтвердження необхідності використання (для планування хірургічного лікування) рентгенометричних характеристик аномалій будови колінного суглоба;

- підтвердження доцільності вираховування конституціональних особливостей хворих при встановленні діагнозу;

- підтвердження необхідності хірургічної корекції порушення навантаження всіх відділів колінного суглоба;

- підтвердження необхідності планування індивідуальної методики корекції вальгусной деформації (та остеосинтезу) з урахуванням її травматичності, соціального статусу хворого і збереження якості життя в процесі лікування;

- підтвердження ефективності обробки отриманих результатів лікування за допомогою бальної методики оцінки з визначенням інтегрального показника стану (ІПС), з подальшою оцінкою зміни інтегрального показника стану до й після хірургічного лікування здійснювали за методом Уїлкоксона;

- підтвердження доцільності виділяння видів оперативних втручань (профілактичні, лікувально-профілактичні і лікувальні).

1. Пустовойт Б.А. Полуцилиндрическая остеотомия большеберцовой и бедренной костей при фронтальных деформациях коленного сустава / Б.А. Пустовойт, А.И. Белостоцкий, Рашид [Рашед] Тарик [Тарек] // Літопис травматології та ортопедії. - 2003. - № 3-4. - С. 100-101.

Автором особисто проведено лікування частини хворих з фронтальними деформаціями колінного суглоба, спостереження пацієнтів на етапі лікування.

2. Пустовойт Б.А. Роль конституциональных наследственно предрасположенных особенностей опорно-двигательной системы в развитии фронтальных деформаций нижних конечностей / Б.А. Пустовойт, Е.П. Бабуркина, Тарик [Тарек] Рашид [Рашед], А.И. Белостоцкий // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2005. - № 1. - С. 60-61.

Автор особисто виконав підбір клінічного матеріалу, провів обстеження хворих.

3. Пустовойт Б.А. Теоретические предпосылки и разработка новой технологии проведения высокой тибиальной остеотомии / Б.А. Пустовойт, Баха В.Ф. ЯХЯ, Тарик [Тарек] Рашид [Рашед]// Вісник морської медицини. - 2006. - № 3 (34). - С. 241-245.

Автор виконав аналітичний огляд літератури, провів хірургічне лікування хворих та спостереження на етапі реабілітації.

4. Пустовойт Б.А. Рентгенодиагностика дисплазии феморо-пателлярного сочленения коленного сустава / Б.А. Пустовойт, Е.П. Бабуркина, Тарик [Тарек] Зияд Абдул-Азиз [Абдельазиз] Рашид [Рашед] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2007. - № 2. - С. 36-41.

Автором проведено клініко-рентгенологічні обстеження хворих з диспластичною патологією, виконано оперативні втручання, проведено статистичну обробку отриманих результатів.

5. Карпинский М.Ю. Определение влияния вальгусной деформации на напряжение в коленном суставе / М.Ю. Карпинский, И.А. Субота, Б.А. Пустовойт, Тарек Зияд Абдельазиз Рашед // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2008. - № 2. - С. 31-34.

Особистий внесок автора полягає в аналізі результатів біомеханічного дослідження.

6. Тарек Зияд Абдельазиз Рашед. Результаты хирургического лечения диспластической вальгусной деформации коленных суставов / Тарек Зияд Абдельазиз Рашед // Ортопедия, травматология и протезирование-2008.- №3. - С. 47-49.

7. Пустовойт Б.А. Оценка эффективности хирургического лечения диспластической вальгусной деформации коленного сустава / Б.А. Пустовойт, Рашед Т. [Тарек], Е.Д. Карпинская // Медицина и… - 2008.- №4(22). - С.22-29.

Особистий внесок автора полягає в клінічному обстеженні, спостереженні за хворими, проведенні оперативних втручань та аналізі результатів лікування.

8. Патент на корисну модель 23034 Україна МПК (2006) А 61В 17/58. Спосіб хірургічної корекції фронтальних деформацій колінного суглоба / Б.А. Пустовойт, Л.Н. Лыгун, В.В. Лукьянченко, В.Ф. Ях Я. Баха, Тарик [Тарек] Зияд Абдул-Азиз [Абдельазиз], В.М. Шимон; заявник і патентовласник ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка Академії медичних наук України".- №u200609528; заявл. 04.09.2006; опубл. 10.05.2007, Бюл. №6.

Особистий внесок автора полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку, технічному вирішенні ідеї.

9. Пустовойт Б.А. Хондромаляция коленного сустава / Б.А. Пустовойт, А.И. Белостоцкий, Рашид [Рашед] Тарик [Тарек]: материалы международ. конгресса ["Травматология и ортопедия: Современность и будущее"], (Москва 7-9 апреля 2003 г.) М-во образования РФ, Российский университет дружбы народов, М-во здравоохранения РФ, Российский гос. мед. ун-т, Москва, 2003. - С.145-146.

Автором особисто проведено обробку даних літератури та аналіз сучасних тенденцій щодо діагностики та лікування хондромаляції колінного суглоба.

10. Пустовойт Б.А. Особенности клинического течения диспластического гонартроза у лиц молодого возраста / Б.А. Пустовойт, Е.П. Бабуркина, Тарик [Тарек] Рашид [Рашед] : матеріали IV Національного конгресу ревматологів України, (Полтава 18-21 жовтня 2005 р.) / М-во охорони здоровя України, Акад. мед. наук України. - Полтава, 2005. - С. 58.

Особистий внесок автора полягає в клінічному обстеженні, спостереженні за хворими, аналізі результатів лікування.

11. Пустовойт Б.А. Артроскопический дебридемент и корригирующая околосуставная остеотомия - хирургический комплекс лечения гонартроза / Б.А. Пустовойт, В.В. Настенко, В.Ф. Яхя Баха, Тарик [Тарек] Рашид [Рашед]: тези доповідей XIV зїзду ортопедів-травматологів України (Одеса, 21-23 вересня 2006 р.) / М-во охорони здоровя України, Акад. мед. наук України, Асоціація ортоп.-травм. України. - Одеса, 2006. - С. 311.

Автор особисто проводив оперативні втручання та провів аналіз результатів лікування хворих на гонартроз.

Размещено на .ru