Дислокаційні процеси при фазових та структурних перетвореннях в сплавах заліза - Автореферат

бесплатно 0
4.5 147
Дослідження участі дислокацій в фазових і структурних перетворень при рекристалізації та пластичній деформації. Втрата механічної стійкості аустеніту. Утворення фазонаклепаного аустеніту. Утворення зародків рекристалізації без участі полігонізації.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Розробка і побудова моделей фазових і структурних перетворень, що спостерігаються в твердих тілах, має велике значення не тільки для подальшого розвитку фундаментальних положень про шляхи їхньої реалізації, а і дозволяє створювати нові прогресивні технології одержання виробів із ще більш досконалим комплексом службових характеристик. В даний час використання дослідницьких методик на базі просвічувальної й скануючої електронної мікроскопії дозволяє постійно розширювати наші знання про явища фазових і структурних перетворень в металах і сплавах завдяки можливостям прямих спостережень процесів при різних температурах і швидкостях нагрівань, охолоджень і деформацій, з аналізом по елементам та визначенням їх концентрації. Різноманіття фазових і структурних перетворень у сплавах заліза робить надзвичайно актуальним проведення на них подібних спостережень при зародженні нових фаз, пластичній деформації, розпаді твердих розчинів, старінні, процесах знеміцнення. При цьому найбільш цікавими є метастабільні стани ГЦК і ГЩУ граток аустеніту і мартенситу при наближенні до температур початку прямих і обернених g>a і g«e перетворень, особливості поведінки дислокацій в яких не можуть спостерігатися іншими методами. Робота виконувалась в межах тематичних планів Інституту металофізики, що були затверджені Президією НАН України за темами: Вивчення фазових перетворень та методів зміцнення з використанням швидкісної термообробки і пластичної деформації сталей і сплавів (№ держреєстрації Р004897, 1972 - 1976 р.р.); Розробка фізичних засад зміцнення і руйнування сталей перлітного класу (№ держреєстрації 76014722, 1976 - 1980 р.р.); Вивчення впливу розподілу вуглецю і легуючих елементів на механічні властивості конструкційних сталей (№ держреєстрації 82015053, 1981 - 1985 р.р.); Вплив структури і напруженого стану на руйнування конструкційних сталей (№ держреєстрації 81015060, 1981 - 1985 р.р.); Вивчення фізичної природи крихкості сталі, викликаної дією концентраторів напружень (№ держреєстрації 01860025350, 1986 - 1990 р.р.); Вивчення фізичної природи формування мікро та макрогетерогенної структури та властивостей конструкційних сталей і сплавів, які одержують методами механічного змішування та швидкісною електротермічною обробкою (№ держреєстрації 0196U017450, 1995 - 1999 р.р.); Дослідження фізичної природи процесів структуроутворення та фазових переходів складнолегованих сталей спеціального призначення в нерівноважних умовах (№ держреєстрації 0100U001580, 2000 - 2002 р.р.); Розробити нові сплави та вивчити фізико-механічні характеристики біосумісних металів та сплавів для виготовлення стентів та кава-фільтрів нового покоління.Визначено роль товщини фольги в практиці проведення прямих спостережень g?a та g?e перетворень із застосуванням просвічуючої електронної мікроскопії і показано, що їх доцільно проводити на дрібнозернистих станах, де розміри концентраційних зародкових неоднорідностей, спроможних перетворитися в нову фазу, зменшуються прямо пропорційно розміру зерна. Докладно вивчені залежності температури фольги від струму розігріву катоду та її товщини при електронномікроскопічних дослідженнях із конденсорною діафрагмою та без неї і показано, що за допомогою електронного пучка безпосередньо в мікроскопі можна здійснювати швидкі нагріви окремих ділянок тонких фольг до температур 500 °С і вище. Отримані результати, усупереч літературним даним, показали, що пряме спостереження утворення зародка при рекристалізації в тонких фольгах без участі полігонізації можливе, а успішна реалізація цього процесу повязана із швидкістю нагрівання, а також степенем закріплення дефектів домішками - їхньою рухливістю. У 1964 році Богерсом і Бюргерсом була запропонована модель утворення площини (101) ОЦК гратки шляхом неоднорідної деформації в площині (111) аустеніту, що здійснюється за допомогою утворення часткових дислокацій із векторами Бюргерса а/18 [2 ] і а/18 [1 1] справа і зліва від деякого щільноупакованого ряду типу аустеніту. Прямі електронно-мікроскопічні спостереження процесів, що передують g?e мартенситному перетворенню в сплаві Г18 та супроводжують його, показали, що в аустеніті безпосередньо перед перетворенням починають працювати дислокаційні джерела, які генерують плоскі дислокаційні скупчення, поодинокі дислокації котрих розщеплюються в умовах низької ЕДП і сприяють при достатній їх щільності утворенню e-фази (рис.На підставі аналізу літературних даних з особливостей поведінки границь зерен у полікристалічних матеріалах констатовано: 1) границі зерен при пластичній деформації є місцями виникнення такого рівня напружень, який спроможний запускати на мікрорівні любий із відомих механізмів пластичної деформації, 2) водночас вони разом з прилеглими внутрішніми обємами зерен є і місцями релаксації напружень. В звязку з тим, що особливості формування смуги Ч-Л повязані з наявністю границь зерен (відома обернено пропорційна залежність довжини площадки плинності від розміру зерна), представилося доцільним звернутися до вивчення мікр

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?