Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови) - Автореферат

Новітній когнітивно-комунікативний ракурс розгляду мовних явищ є діючим інструментом для вирішення численних проблем сучасної лінгвістики, серед яких не останнє місце посідають питання, повязані з непрямою комунікацією, про що свідчить зростання кількості робіт, в яких досліджується імпліцитне вираження компонентів мовленнєвого акту (Л.Р. Однак, дослідниками не розмежовуються поняття натяку й натякання (Andeutung und Andeuten), для позначення як процесу, так і результату використовується лексема “натяк” (“намек”, Anspielung). Цю дисертаційну роботу виконано в руслі когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістики й присвячено дослідженню питань специфіки функціонування мовленнєвого акту натякання в німецькомовному дискурсі. Методи дослідження відповідають його завданням і методологічним засадам та охоплюють метод концептуального аналізу - для встановлення засобів обєктивації концепту НАТЯК і специфіки когнітивного сценарію натякання; метод контекстно-ситуативного аналізу - для визначення характерних ознак дискурсивного контексту в разі реалізації мовленнєвого акту натякання; метод логіко-семантичного аналізу - для встановлення когнітивно-семантичних властивостей мовленнєвого акту натякання; методи дискурсивного, інтенціонального і конверсаційного аналізу - для зясування прагма-дискурсивних ознак мовленнєвого акту натякання; під час роботи над емпіричним матеріалом для визначення частотності досліджуваних явищ використовувались також елементи кількісного аналізу. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці розгалужені натякання й натяк як процесуальне та результативне мисленнєво-мовленнєві явища; виявлені критеріальні ознаки мовленнєвого акту натякання; виявлені засоби обєктивації концепту НАТЯК у німецькій мові; охарактеризовано когнітивний сценарій мовленнєвого акту натякання; встановлена роль вербальних і невербальних індикаторів у дискурсивній реалізації мовленнєвого акту натякання; розкриті особливості натякання як дискурсивної тактики; зясовано іллокутивний і стратегічний потенціал мовленнєвого акту натякання в німецькомовному діалогічному дискурсі.У рамках когнітивно-комунікативної парадигми, яка постулює єдність процесу й результату, ментальної і комунікативної складових дискурсу, аналіз натяку має здійснюватись у двох його іпостасях: • як мовленнєвого акту натякання, що є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у ході якої ними конструюється інтендована імпліцитна пропозиція - натяк (процесуальне розуміння); Schneider), де мовець (поліцейський) крім основної перлокутивної мети - змусити адресата повірити, що експліцитна пропозиція є істинною, має додаткову перлокутивну мету - донести до адресата імпліцитну пропозицію - натяк про те, що певна третя особа (Уте Бомбах) заробляє проституцією (знак > вводить імпліцитну пропозицію). Специфіка денотативного аспекту МА натякання полягає в наявності індикаторів натякання - вербальних і невербальних засобів, що забезпечують інтендування мовцем імпліцитної пропозиції і допомагають адресату вивести її з експліцитної пропозиції. Дослідження названих аспектів моделі МА натякання показало, що критеріальними ознаками мовленнєвого акту натякання є обовязкова реалізація імпліцитної пропозиції та інтендованість, тобто наявність у мовця перлокутивної мети вплинути на адресата таким чином, щоб той вивів цю імпліцитну пропозицію. Експлікація цього концепту в дискурсі можлива у таких випадках: з боку обєкта натякання, тобто адресата МА натякання, який в реагуючих МА може перепитувати, коментувати попередні МА субєкта натякання, або у спілкуванні з третіми особами згадує про натяк;Застосування когнітивно-комунікативного підходу дозволило виявити і систематизувати когнітивно-семантичні і прагма-дискурсивні характеристики МА натякання в німецькомовному дискурсі. Відповідно, розрізнюємо натяк як концепт та імпліцитну пропозицію - імплікатуру, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивну тактику. За своїм лінгвістичним статусом натякання постає як імпліцитний мовленнєвий акт, критеріальними ознаками якого є обовязкова реалізація імпліцитної пропозиції та інтендованість, оскільки в ситуації натякання мовець завжди має додаткову перлокутивну мету - вплинути на адресата таким чином, щоб той вивів натяк. Мовленнєвий акт натякання є дискурсивно-мовленнєвою взаємодією мовця і адресата, у ході якої ними конструюється певна інтендована імпліцитна пропозиція - натяк. Реалізація концепту НАТЯК у дискурсі має вигляд імпліцитного мовленнєвого акту й тактики натякання.

2. Основний зміст роботи

Застосування когнітивно-комунікативного підходу дозволило виявити і систематизувати когнітивно-семантичні і прагма-дискурсивні характеристики МА натякання в німецькомовному дискурсі.

Методологічна база дослідження - когнітивно-комунікативна лінгвістична парадигма - зумовлює розгалуження результативного й процесуального аспектів досліджуваного явища. Відповідно, розрізнюємо натяк як концепт та імпліцитну пропозицію - імплікатуру, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивну тактику.

За своїм лінгвістичним статусом натякання постає як імпліцитний мовленнєвий акт, критеріальними ознаками якого є обовязкова реалізація імпліцитної пропозиції та інтендованість, оскільки в ситуації натякання мовець завжди має додаткову перлокутивну мету - вплинути на адресата таким чином, щоб той вивів натяк. Мовленнєвий акт натякання є дискурсивно-мовленнєвою взаємодією мовця і адресата, у ході якої ними конструюється певна інтендована імпліцитна пропозиція - натяк.

Реалізація концепту НАТЯК у дискурсі має вигляд імпліцитного мовленнєвого акту й тактики натякання. Концепт НАТЯК відзначається пропозиційністю, імпліцитністю й інтендованістю.

Вербальними індикаторами натякання постають семантично акцентовані аргументи експліцитної пропозиції. Конструювання натяку можливе також за допомогою всієї експліцитної пропозиції, пресупозиції і нульової пропозиції. Допоміжну роль в конструюванні натяку відіграють невербальні індикатори натякання.

Іллокуція, що реалізується з імпліцитною пропозицією, може бути відмінною від іллокуції, що реалізується з експліцитною пропозицією. Найчастотнішою іллокуцією антецеденту і консеквенту в німецькомовному дискурсі є асертив. Використання декларативів для МА натякання виключено.

Адресатний потенціал МА натякання полягає в реалізації безпосередньо або опосередковано вдалих і явно або неявно невдалих МА натякання в німецькомовному дискурсі.

За темпоральною спрямованістю контексту виділено проспективні, ретроспективні й актуальні МА натякання.

За типом дискурсивного ходу МА натякання розподіляються на ініціювальні й реактивні.

Дискурсивна тактика натякання сприяє реалізації таких дискурсивних стратегій: стратегії ввічливості, агресії, стратегії евфемізації, етичної стратегії, уникання відповідальності, стратегії урахування третьої особи, які можуть взаємодіяти в дискурсі.

Запропонована робота може ініціювати дослідження національно-культурної специфіки реалізації і функціонування натяків, більш детальне вивчення невербальних складових ситуації натякання. Перспективним є також залучення діахронічного аспекту для встановлення історичної динаміки мовленнєвого акту натякання в дискурсах різних типів.

1. Намек как дискурсивная импликатура // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 611. - С. 100-102.

2. Адресатный аспект намека: на материале немецкого языка // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2004. - № 636. - С. 49-52.

3. Когнітивно-семантичні особливості конструювання натяку в німецькомовному дискурсі // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 741. - С. 35-38.

4. Когнітивний сценарій натякання (на матеріалі німецької мови) // Проблеми романо-германської філології / Зб. наук. праць. - Ужгород: ЛІРА, 2006. - С. 53-63.

5. Иллокутивный потенциал намека (на материале немецкого языка) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 726. - С. 104-107.

6. Тактика натякання як засіб реалізації дискурсивних стратегій // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2007. - № 773. - С. 107-111.

7. Способи обєктивації концепту НАТЯК у сучасній німецькій мові // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування”. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2006. - С. 60-63.

8. Конструювання натяку в німецькомовному дискурсі // Матеріали VI Міжнародної конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (1 лютого 2007 р.). - Харків: Константа, 2007. - С. 32-33.

Размещено на .ru